Ухвала
21 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 323/2768/17
провадження № 51-5180 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2019 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі засудженим порушується питання про перегляд указаного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу подано без додержання пунктів 4, 5, ч. 2, частин 3, 5 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, зазначаються: обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у ст. 438 КПК; вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі ст. 436 КПК; якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.
Також до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
В обґрунтуванні обов'язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права.
Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону засуджений не дотримався.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені ст. 438 КПК, що є підставою для їх зміни чи скасування та належним чином обґрунтувати свої доводи.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити ухвалу апеляційного суду, зарахувавши йому у строк покарання строк попереднього ув'язнення на підставі частини 5 статті 72 КК з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, проте не вказує за який саме період часу слід зарахувати строк попереднього ув'язнення.
Крім того, у поданій скарзі відсутня вимога до суду касаційної інстанції, яка повинна узгоджуватись з положеннями ст. 436 КПК.
За правилами ч. 3 ст. 427 КПК якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі. Однак подана скарга не містить жодних застережень щодо вказаної обставини.
Усупереч ч. 5 ст. 427 цього Кодексу до касаційної скарги не додано належно завіреної копії судового рішення, яка оскаржуються.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
Водночас Суд роз'яснює засудженому, що для складання та подання касаційної скарги він може скористатись правовою допомогою. У разі недостатності коштів засуджений може скористатися безоплатною правовою допомогою, звернувшись до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 02 червня 2011 року.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2019 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_5