Ухвала
18 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 757/47874/18-ц
провадження № 61-18417ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батька,
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батька.
Свої вимоги мотивував тим, що він є батьком ОСОБА_3 і з серпня 2015 року є непрацездатним пенсіонером за віком. Єдиним доходом у нього є пенсія, яка складає 1 435,00 грн. Крім того на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, при цьому у шлюбних відносинах із їх матір'ю він не перебуває. Також він хворіє на ряд хронічних захворювань, у зв'язку з чим потребує додаткових витрат на лікування та харчування. Його повнолітня донька - ОСОБА_3 ухиляється в добровільному порядку надавати своєму батькові матеріальну допомогу на його утримання, стосунків з ним не підтримує, чинить перешкоди у користуванні власністю.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд стягнути із відповідача на його користь аліменти на утримання непрацездатного батька у розмірі 10 000,00 грн, починаючи із вересня 2018 року і довічно/до зміни його матеріального стану.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000,00 грн щомісячно з їх подальшою відповідною індексацією, починаючи із 28 вересня 2018 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2019 року змінено, зменшено розмір аліментів, що підлягають стягненню із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 із 3 000,00 грн до 1 500,00 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.
У жовтні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року змінити в частині зменшення розміру аліментів, залишивши в цій частині чинним рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2019 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково
За правилом пункту 1 частини другої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Предметом позову у цій справі є стягнення аліментів на утримання батька, сукупний розмір яких за шість місяців складає 60 000,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 100,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює ціну позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Крім того, при визначенні справи малознаною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Доводи касаційної скарги про те, що зазначена справа має виняткове значення для заявника, оскільки його матеріальне становище дуже скрутне, джерела доходів відсутні, він постійно хворіє, донька не бажає припинити чинити йому перешкоди у розпорядженні майном, є необґрунтованими, оскільки нічим не підтверджені, а тому не можуть бути підставою для висновків про наявність обставин, за яких рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи те, що оскаржуване судове рішення прийняте у малозначній справі, а випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, відсутні, тому суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статями 19, 389, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батька відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак