справа № 520/10170/19
провадження № 2/520/4057/19
23.10.2019 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси в одноособовому складі:
суддя Літвінова І.А. - головуючий
секретар суду - помічник судді Палій А.Г. (за дорученням головуючого на підставі ч. 3 ст. 66 ЦПК України)
за відсутності учасників справи
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 520/10170/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном шляхом зняття з реєстраційного обліку,
В травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження майном шляхом зняття з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_1 . Позов обґрунтовується тим, що позивач є власником цієї квартири на підставі договору купівлі - продажу від 28.05.2008 року. З 06.09.2008 року позивач знаходився у шлюбі з відповідачкою, та вони проживали в зазначеній квартирі, відповідач була зареєстрована в цій квартирі. В подальшому спільне шлюбне життя позивача та відповідача не склалось, шлюб розпався, та відповідач в лютому 2016 р. зібрала свої речі і уїхала. 11.09.2017 року рішенням Київського районного суду м. Одеси шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано, крім іншого в рішенні суду встановлено, що відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 не проживають з лютого 2016 р. Тобто відповідач з лютого 2016 року за місцем реєстрації не проживає. Крім іншого позивач посилається на те, що 29.12.2017 року він одружився з ОСОБА_3 , та вони проживають у квартирі позивача. Реєстрація в квартирі колишньої дружини негативно впливає на стосунки з його новою дружиною. Тому позивач вимушений звернутися з відповідною заявою до суду.
За вказаною позовною заявою провадження у справі відкрито ухвалою судді від 10.06.2019 року. Розгляд справи призначено провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи з встановленням строку вчинення процесуальних дій.
У встановлений судом строк з боку відповідача не було вчинено будь-яких процесуальних дій.
З урахуванням положень статей 280, 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про проведення розгляду справи в заочному порядку за наявними у ній матеріалами.
В ході розгляду справи суд встановив, що на підставі договору купівлі - продажу квартири від 28.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д., зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» під номером НОМЕР_1 в книзі 685пр-60, - квартира АДРЕСА_1 належить позивачу ОСОБА_1 .
06.09.2008 року, тобто після набуття права власності на вищевказану квартиру, ОСОБА_1 уклав шлюбу з відповідачем - ОСОБА_2 .
Цей шлюб було розірвано 11.09.2017 року заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від (головуючий - Васильків О.В., справа № 520/5890/17). В рішенні суду встановлено, що сторони з лютого 2016 року спільного господарства не ведуть.
29 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .
Довідкою ОСББ «АЛМАЗ-52» підтверджено, що станом на 25 квітня 2019 року минула дружина позивача ОСОБА_2 залишається зареєстрованої в квартирі чоловіка, з яким шлюб було розірвано ще 11.09.2017 року.
Позивач стверджує, що сама ОСОБА_2 в квартирі де зареєстрована не проживає з 2016 року. Подальше перебування цієї особи на реєстраційному обліку є безпідставним та порушує інтереси позивача.
За положеннями частини другої статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи не можуть бути підставою для обмеження прав і свобод передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
З наведених підстав позивач просить захистити його право вільно володіти своїм майном та визнати ОСОБА_2 таким, що втратила право користування.
У статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
В силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Права власника житлового будинку, квартири визначені статтею 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до абзацу 6 статті 3 Закону України від 11.12.2003 року № 1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування особи в житлі за певною адресою.
Згідно зі статтею 7 Закону України від 11.12.2003 року №1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Як випливає із цієї норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Закон України від 11.12.2003 р. «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає, що положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.
Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про позбавлення власника права власності на житлове приміщення або права користування такої особи житловим приміщенням. (Вказані вище правові позиції викладені в Постанові Верховного Суду України №6-57 від 16.01.2012р.).
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
При викладених обставинах суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 317, 319, 391, 405 ЦК України, статтями 76- 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 : адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) про усунення перешкод користуванні і розпорядженні майном шляхом зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_4 : адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Днем складення рішення є 23 жовтня 2019 року.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя
Літвінова І. А.