21 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 203/5919/16-ц
провадження № 61-12926св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Грамс Ольга Валеріївна, комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, Управління-служба у справах дітей Центральної районної у м. Дніпро ради, про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання добросовісним набувачем майна та визнання права власності,
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів:
Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов мотивовано тим, що їй та її сину на праві власності належить квартира
АДРЕСА_1 ) на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів
від 15 березня 2000 року. Тривалий час вона з сином мешкає м. Лабитнанги Ямало-Ненецького автономного округу Російської Федерації. Випадково вони дізнались, що вказана квартира відчужена невідомими особами та на цей час належить відповідачеві ОСОБА_3 . У зв'язку з викладеним позивач просила її позовні вимоги задовольнити.
У подальшому в справу в якості другого позивача було залучено
ОСОБА_2 , позовні вимоги уточнено, позивачі вказували, що відчуження спірної квартири відбулось за договором купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , при цьому ОСОБА_2 вказаний договір не підписував, на час укладання договору не перебував на території України і особа ОСОБА_4 йому взагалі не відома.
Відповідач ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на спірну квартиру як за добросовісним набувачем.
Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані тим, що вона придбала вказану квартиру на підставі нотаріально посвідченого договору у ОСОБА_4 , якому ця квартира також належала відповідно до договору купівлі-продажу. Квартира потребувала ремонту, тому ціна її продажу відповідала стану квартири. Жодних відомостей про те, що квартира є предметом спору або відчужена
особою, яка не мала не це права, у ОСОБА_3 не було. Тому вона є добросовісним набувачем квартири, квартира не може бути у неї витребувана згідно зі статтею 388 ЦК України, оскільки вона набула права власності на вказану квартиру і просить визнати це право в судовому порядку.
У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду було подано позов до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та визнання права власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1 ), укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , підписаний не ОСОБА_2 , а невстановленою особою, а тому є недійсним. Крім того, оскільки позивачі втратила документи, що підтверджують їх право власності на спірну квартиру, вони просять визнати це право в судовому порядку.
ОСОБА_3 подала уточнений зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просила визнати недійсним розпорядження виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 15 березня 2000 року та свідоцтво про право власності від 15 березня 2000 року щодо права власності позивачів за первісним позовом на спірну квартиру. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали на момент приватизації та мають на час розгляду справи громадянство Російської Федерації, тому не мали права брати участь у приватизації житла. Крім того, вказані особи на час приватизації постійно не мешкали у спірній квартирі, що унеможливлює приватизацію ними цього житлового приміщення.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня
2018 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності. В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним та скасування та свідоцтва про право власності, визнання
добросовісним набувачем майна та визнання права власності відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року рішення
Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня
2018 року скасовано й ухвалено нове рішення. У задоволенні позову
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження № 5/102-2000, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 15 березня 2000 року. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності від 15 березня 2000 року, видане згідно з розпорядження виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 15 березня 2000 року
№ 5/102-2000. Вирішено питання щодо судового збору.
У серпні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційний судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог, її позовні (зустрічні) вимоги задовольнити, змінити мотивувальну частину постанови апеляційного суду в частині висновку про те, що вона не підлягає визнанню добросовісним набувачем, визнати її добросовісним набувачем, в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року.
Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Підстави для виклику сторін відсутні.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Грамс Ольга Валеріївна, комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, Управління-служба у справах дітей Центральної районної у м. Дніпро ради, про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання добросовісним набувачем майна та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О.,
Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська