Постанова
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 522/12570/13-ц
провадження № 61-25381св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Середньофонтанський 19-Б»,
представники позивача: Чумаченко Святослав Олександрович , Тищенко Станіслав Юрійович ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси у складі судді Івченка В. Б. від 02 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Плавич Н. Д., Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М. від 20 грудня 2016 року,
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2013 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Середньофонтанський 19-Б» (далі - ОСББ «Середньофонтанський 19-Б») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 14 962,49 грн.
Позовна заява мотивована тим, що позивач є безпосереднім постачальником послуг у житловий будинок, в якому знаходиться квартира, власником якої є відповідач, та здійснює розрахунки з постачальними підприємствами. Відповідачем не здійснюється оплата житлово-комунальних послуг в повному обсязі та належним чином, в результаті чого виникла заборгованість за надані послуги, що стало підставою для звернення до суду з указаним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014 року позов ОСББ «Середньофонтанський 19-Б» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСББ «Середньофонтанський 19-Б» суму боргу за оплату житлово-комунальних послуг в сумі 14 962,49 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що оскільки відповідач як споживач житлово-комунальних послуг, не виконує свого обов'язку щодо їх оплати, то зазначена позивачем сума боргу має бути стягнута у судовому порядку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 листопада 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
У січні 2015 року ОСОБА_3 подав до місцевого суду заяву про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що надані позивачем розрахункові відомості заборгованості за житлово-комунальні послуги містять ознаки шахрайства та є фальшивими. З цих підстав за заявою відповідача було порушене кримінальне провадження, в рамках якого призначена судово-комплексна економічна експертиза фінансово-господарської діяльності ОСББ «Середньофонтанський 19-Б». Наведене, як вважає позивач,вказує на наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходив із того, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні статті 361 ЦПК України 2004 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2015 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідач будь-яких доказів на підтвердження нововиявлених обставин не надав та посилання на наведені ним факти нічим не підтверджені, тому висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідають вимогам закону.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2017 року ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014 року за нововиявленими обставинами, скасувати його та відмовити у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належної оцінки документальним доказам фінансових розбіжностей та фальсифікації документів , які були надані позивачем в якості доказів при розгляді справи по суті, не надали; клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи фінансово-господарської діяльності ОСББ «Середньофонтанський 19-Б», як суб'єкта надання житлово-комунальних послуг, та відповідності здійснених ним нарахувань боргу згідно тарифу і кошторису, затвердженого загальними зборами ОСББ від 25 грудня 2008 року, не розглянули.
У лютому 2017 року та січні 2018 року до касаційного суду надійшли додатки до касаційної скарги, у яких заявник посилався на те, що судові рішення в указаній справі ґрунтуються на недостовірних та фальшивих доказах, а необхідність призначення у справі судово-економічної експертизи суд проігнорував, правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги не перевірив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано справу № 522/12570/13-ц з Приморського районного суду м. Одеси.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указану справу передано до Верховного Суду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 361 ЦПК України 2004 року (аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України 2017 року) підставами перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року (аналогічні положення закріплено у статті 423 ЦПК України), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК України 2004 року підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК України 2004 року.
Згідно з практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року).
Ураховуючи викладене, суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки зазначені заявником факти не є нововиявленими в розумінні статті 361 ЦПК України 2004 року, оскільки не спростовують фактичні дані, покладені в основу рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014 року; фальшивість розрахункових відомостей, наданих ОСББ «Середньофонтанський 19-Б», заявником належними та допустимими доказами не доведена.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновком суду, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, тому не заслуговують на увагу. Суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку доводам заявника, висновки суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Оскільки оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун