15 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 619/392/17
провадження № 61-17886 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Ломакін Едуард Володимирович,
відповідач - приватне підприємство «Приватна фірма «Мастер-Хокс»,
треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Відділ державної реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Ломакіна Едуарда Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову апеляційного суду Харківської області від 07 лютого 2018 року в складі колегії суддів Кружиліної О. А., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
07 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП «ПФ «Мастер-хокс» про витребування з незаконного володіння відповідача на її користь і на користь ОСОБА_3 належні їм на праві спільної сумісної власності земельну ділянку для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0994 га, кадастровий номер 6322055900:00:003:0336, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0994 га, кадастровий номер 6322055900:00:003:0089, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (далі - земельні ділянки), а також просила відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно записи про право власності на земельні ділянки шляхом скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Реєстрі прав власності на нерухоме майно записи про право власності № 13707129; № 13706910 про державну реєстрацію прав власності на земельні ділянки за ПП «ПФ «Мастер-Хокс».
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що під час перебування в шлюбі з ОСОБА_3 останній уклав із ОСОБА_2 договір купівлі-продажу, на підставі якого подружжя за спільні кошти придбало вказані земельні ділянки й набуло на них право спільної сумісної власності.
Оскільки ОСОБА_2 уважав, що грошові зобов'язання ОСОБА_3 за цим договором не виконані, він звернувся до суду з позовом про визнання права власності на вказані земельні ділянки та будинок, розташований на них.
Незважаючи на те, що рішення суду першої інстанції, яким було визнане право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки, було скасоване в апеляційному порядку, останній продав їх за договором купівлі-продажу ПП «ПФ «Мастер-Хокс», керівником і одним із засновників якого він є.
На момент указаного продажу була чинна ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2015 року, якою накладений арешт і заборонено вчиняти дії щодо відчуження або виникнення прав третіх осіб щодо земельних ділянок.
ОСОБА_1 вважала, що вона незаконно позбавлена права власності на земельні ділянки й ОСОБА_2 не мав права відчужувати їх, у зв'язку з чим просила вирішити даний спір у судовому порядку та витребувати спірні земельні ділянки з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 вересня 2017 року позов задоволено частково, витребувано у ПП «ПФ «Мастер-Хокс» земельну ділянку для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0994 га, кадастровий номер 6322055900:00:003:0336, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0994 га, кадастровий номер 6322055900:00:003:0089, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що спірні земельні ділянки були придбані в шлюбі, а тому є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 й ОСОБА_3 і підлягають витребуванню від добросовісного набувача ПП «ПФ «Мастер Хокс» у порядку статті 388 ЦК України.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про відновлення та скасування відповідних записів у державних реєстрах, суд першої інстанції виходив із того, що така вимога є похідною й відповідні дії вчиняються державним реєстратором на підставі рішення суду про витребування майна.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 07 лютого 2018 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що майно може бути витребуване на користь його власника, однак позивач не надала судам належних і допустимих доказів на підтвердження належності їй на праві власності спірних земельних ділянок, а також на підтвердження права на звернення до суду в інтересах ОСОБА_3 , у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позову відсутні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
07 березня 2018 року адвокат Ломакін Е. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказане судове рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заперечення на касаційну скаргу
У липні 2018 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду відзив, у якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що з 24 квітня 2004 року по 29 квітня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі.
21 червня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу земельних ділянок, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_3 прийняв у власність земельні ділянки.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 21 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 14 грудня 2016 року, скасовано рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року в справі № 619/5559/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання за ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки та житловий будинок АДРЕСА_1 на них, і прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна власником земельних ділянок є ПП приватна фірма «Мастер-Хокс».
На час розгляду судами першої та апеляційної інстанцій на розгляді Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа № 638/11299/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, предметом якого є, зокрема, спірні земельні ділянки.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною першою статті 3 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Предметом спору в даній справі є витребування спільного майна подружжя з чужого незаконного володіння, питання про поділ якого вирішується в судовому порядку.
Предметом доказування в спорі про поділ указаного майна є його належність до майна, що на праві спільної сумісної власності належить подружжю.
ОСОБА_3 до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння не звертався.
За таких обставин звернення до суду з позовом про витребування вказаного майна з чужого незаконного володіння одним із подружжя є передчасним.
Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до переоцінки встановлених апеляційним судом обставин, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 389, 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу адвоката Ломакіна Едуарда Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову апеляційного суду Харківської області від 07 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
М. М. Русинчук