Справа №363/2345/19
Апеляційне провадження №22-ц/824/14419/2019
23 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Гуля В.В., Сушко Л.П., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності в порядку спадкування,
06 червня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із названим позовом, де просиласкасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім'я ОСОБА_3 на садовий будинок НОМЕР_1 , загальною площею 62,5 кв.м., теплицю, сарай , колонку, компостну яму та огорожу АДРЕСА_5 ,
визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом,право власності на Ѕ частину будинку НОМЕР_1 , загальною площею 62,5 кв.м. , та Ѕ частину теплиці, сараю , колонки , компостної ями та АДРЕСА_5 ,
визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на Ѕ частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_14 .
Разом з тим, 28 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на житловий будинок НОМЕР_1 , АДРЕСА_9 ,
накласти арешт на земельну ділянку ( кадастровий номер 3221810100:38:075:0158 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_15
Свої вимоги поданої заяви про забезпечення позову обґрунтовує тим, що невжиття таких заходів може призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних її прав або інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на садовий будинок АДРЕСА_16 та земельну ділянку, що по АДРЕСА_17 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
На обґрунтування постановленої ухвали місцевий суд зазначив, що суд бере до уваги характер спірних правовідносин, доводи та обґрунтування позову, подані докази та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог, оскільки невжиття таких заходів може призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що є підставою до забезпечення позову шляхом арешту майна відповідача.
При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки вказане майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відтак до ухвалення рішення в цій справі слід вжити заходів для такого.
Матеріали справи не містять даних про можливе заподіяння збитків при застосуванні заходів забезпечення позову, а тому підстав для застосування зустрічного забезпечення судом не встановлено.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні.
Просить ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.
Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.
Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії.
Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 06 червня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із названим позовом, де просиласкасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім'я ОСОБА_3 на садовий будинок НОМЕР_1 , загальною площею 62,5 кв.м., теплицю, сарай , колонку, компостну яму та огорожу АДРЕСА_21
визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом,право власності на Ѕ частину будинку НОМЕР_1 , загальною площею 62,5 кв.м. , та Ѕ частину теплиці, сараю , колонки , компостної ями та АДРЕСА_5 ,
визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом,право власності на Ѕ частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_14 ( а.с. 1-5 ).
Разом з тим, 28 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_13 ,
накласти арешт на земельну ділянку ( кадастровий номер 3221810100:38:075:0158 ), що розташована за адресою: АДРЕСА_18
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно,ОСОБА_1 належить будинок НОМЕР_1 , загальною площею 62,5 кв.м., теплиця, сарай, колонка, компостна яма АДРЕСА_5 ( а.с. 9 ).
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_1 належить земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_19 ( а.с. 12-13 ).
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено ( а.с. 21 )
Накладено арешт на садовий будинок НОМЕР_1 та земельну ділянку АДРЕСА_20 , що належать на праві власності ОСОБА_1 ( там же ).
Постановляючи ухвалу з цього приводу, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, повністю дотримався вимог ст.ст. 149-154 ЦПК України, положень постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
При цьому, з точки зору апеляційного суду, місцевим судом вірно встановлено, що між сторонами наявний спір та існує реальна загроза невиконання, утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову в разі відчуження вказаного майна на користь третіх осіб.
Разом з тим, обраний заявником вид забезпечення позову відповідає вимогам ст. 150 ЦПК України та є співмірним із заявленими вимогами, враховуючи заявлені вимоги.
Відтак, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні, зокрема, ст.ст. 149-153 ЦПК України, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції.
Інші доводи, зазначені в апеляції, зокрема, про те, що вона не заперечує право позивача на спадкове майно, не чинила перешкод для реалізації цих прав, жодного спору немає з приводу зазначеного майна, накладення арешту є максимально обтяжливим способом забезпечення позову, з точки зору суду другої інстанції та в силу викладеного, не спростовують висновок суду першої інстанції про обґрунтованість поданої заяви.
Доводи відзиву ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ( а.с. 61-64 ), зокрема про те, що об'єктом позову є вказаний садовий будинок та вказана земельна ділянка, ОСОБА_1 має всі підстави володіти, користуватись та розпоряджатись ними, в тому числі відчужувати майно на користь третіх осіб, на переконання апеляційного суду, є обґрунтованими та спростовують доводи апеляційної скарги.
А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, судове рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 263, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 30 серпня 2019 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності в порядку спадкування - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: В.В. Гуль
Л.П. Сушко