Справа № 761/18569/19 Головуючий в суді І інстанції: Хардіна О.П.
Провадження № 33/824/3041/2019 Доповідач в II інстанції: Гайдай Р.М.
18 жовтня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Гайдай Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Дяковського О.С.на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2019 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 384 гривні 20 копійок.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 27 квітня 2019 року о 21 годині 50 хвилин у м. Києві на вул. Богдана Хмельницького, 12, порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом «Ленд Ровер» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосування приладу «Драгер», в присутності двох свідків. Результат 0,75 % проміле.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Дяковський О.С. просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2019 року скасувати та закрити провадження по справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 був незгодний з результатами проходження огляду на місці його зупинення працівниками поліції, а саме незгода останнього була виражена в усній формі, без певних записів у протоколі, це можуть підтвердити свідки, надавши показання, без надання можливості та документального супроводження здійснення такого огляду в закладах охорони здоров'я.
Апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутнє направлення на проходження огляду в медичному закладі, що є порушенням порядку проведення огляду на стан сп'яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП. Наявність направлення є важливим документом, оскільки достовірно визначає місце, час його видачі та підтверджує відмову від огляду на місці зупинки транспортного засобу для подальшого огляду в медичному закладі, і є складовою змісту протоколу, передбаченою ст. 256 КУпАП.
Крім того, сторона захисту, звертає увагу, що використаний при огляді технічний пристрій «Драгер» 6820 не внесений до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС та органах поліції для виявлення та фіксування порушень.
Апелянт вказує, що під час розгляду в суді першої інстанції було виявлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення не правильно зазначена адреса проживання ОСОБА_1 , містяться виправлення дати народження ОСОБА_1 , не зазначено громадянства останнього та не зазначено чітко адреси проживання, а лише міститься допис олівцем. Вказане, на думку захисту, є порушенням ст. 256 КУпАП та є підставою для направлення адміністративного матеріалу на доопрацювання.
Також, звертає увагу, що ОСОБА_1 не було повідомлено про дату, місце та час розгляду адміністративної справи в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Дяковського О.С., котрі підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задоволити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
На переконання апеляційного суду, суддя районного суду дотримався вимог закону, всебічно й повно дослідив усі обставини справи та зробив обґрунтований висновок про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненому повністю підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ 172366 від 27 квітня 2019 року, відповідно до якого, 27 квітня 2019 року о 21 годині 50 хвилин у м. Києві на вул. Богдана Хмельницького, 12, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом «Ленд Ровер» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосування приладу «Драгер», в присутності двох свідків. Результат 0,75 % проміле;
- роздруківкою тесту «Драгер», результат якого 0,75 % проміле алкоголю;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 27 квітня 2019 року, котрі підтвердили фактичні обставини події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та засвідчили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 погодився у встановленому Законом порядку, пройти перевірку для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Результат тесту показав 0,75 % проміле алкоголю;
- відеозаписом з нагрудної камери працівника УПП, котрий складав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 з якого встановлено, що останній отримав від працівника поліції пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку з використанням спеціальних технічних засобів, а саме «Драгер», за результатами якого, у ОСОБА_1 було виявлено 0,75 % проміле алкоголю.
Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Давши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що ОСОБА_1 був незгодний з результатами проходження огляду на місці його зупинення працівниками поліції - є безпідставними, оскільки такі доводи нічим не підтверджені та в сукупності суперечать об'єктивним даним, встановленим місцевим судом та під час апеляційного розгляду даної справи.
Так, з нагрудної камери працівників поліції не вбачається жодної незгоди ОСОБА_1 з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Не зазначено такої незгоди і в самому протоколі про адміністративне правопорушення.
Відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення направлення на проходження медичного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Крім того, положення ст.ст. 256, 266 КУпАП, не передбачають обов'язок уповноваженої особи долучати до протоколу про адміністративне правопорушення направлення особи для проходження медичного огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Щодо доводів апеляційної скарги сторони захисту про те, що технічний пристрій «Драгер» 6820 не внесений до Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС та органах поліції для виявлення та фіксування порушень, то вони є безпідставними.
Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень Правил дорожнього руху, затверджений наказом МВС № 33 від 01 березня 2010 року, не поширюється на поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України.
Згідно з пунктами першим та третім розділу ІІ Інструкції передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наказом «Про державну реєстрацію медичних виробів» Держлікслужби України від 29 грудня 2014 року № 1529 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Під № 43 зазначеного переліку знаходяться газоаналізатори Drager Alcotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений.
Використаний під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 газоаналізатор Драгер Алкотест 6820, в свою чергу, входить до вказаного вище переліку газоаналізаторів марки «Drager Alcotest» з необмеженим строком дії свідоцтва.
Відповідно до листа (який є загальнодоступним) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18 січня 2018 року на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, згідно з яким, використання медичних виробів «Газоаналізатори AlcotestDrager № 6820, які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10 лютого 2010 року по 10 лютого 2015 року, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує правильність результатів вимірювання.
Апелянтом не наведено переконливих доводів щодо неможливості застосування приладу Драгер 6820, або заборони використання його на території України, за умови правомірності введення такого в експлуатацію на час дії дозвільних документів та своєчасного проходження відповідного калібрування.
Відповідно до наказу «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» № 1747 від 13 жовтня 2016 року встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме для Газоаналізаторів - один рік.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що Alcotest Drager№ 6820, номер приладу ARJL-0267 останнє калібрування пройшов 26 жовтня 2018 року.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що поліцейськими правомірно був застосований під час огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 газоаналізатор Драгер 6820 та його показники є допустимими доказами.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставить питання сторона захисту, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника та наклав його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Більш того, санкція вказаного закону є безальтернативною.
За таких обставин, постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Дяковського О.С. - залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2019 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Гайдай