вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 759/6545/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/14544/2019Головуючий у суді першої інстанції - Ул'яновська О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
23 жовтня2019 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просило: стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.03.2010 року у розмірі 53 548 грн. 42 коп., а також судові витрати у розмірі 1 921 грн. 00 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 05.03.2010 року ОСОБА_1 підписав з банком Анкету-заяву, згідно з якою отримав кредит на суму 5 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
При цьому, підписуючи вказану Анкету-заяву, відповідач підтвердив свою згоду на те, що вказана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» й «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (надалі - Договір).
Разом з тим, вказує, що в порушення умов Договору та положень ст.ст. 509, 526 ЦК України, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконував та, з урахуванням внесених коштів на погашення кредиту, станом на 18.03.2019 року мав заборгованість за договором у загальному розмірі 53 548 грн. 42 коп., з яких: 17 347 грн. 56 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 14 605 грн. 77 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 17 968 грн. 97 коп. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 600 грн. 00 коп. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму 100 грн. 00 коп.; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 2 526 грн. 12 коп. - штраф (процентна складова).
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2019 року у задоволенні позову відмовлено(а.с. 42-44).
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовом задовольнити у повному обсязі.
При цьому, в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні позовних вимог, адже активація кредитної картки та подальше користування відповідачем картковим рахунком свідчать про укладення між сторонами кредитного договору (а.с. 46-52).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.10.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подання відзиву.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.10.2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.03.2010 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ «Приватбанк», в якій зазначено, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору від 05.03.2010 року та положень ст.ст. 509, 526 ЦК України, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконує у повному обсязі та станом на 18.03.2019 року мав заборгованість за договором у загальному розмірі 53 548 грн. 42 коп., з яких: 17 347 грн. 56 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 14 605 грн. 77 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 17 968 грн. 97 коп. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 600 грн. 00 коп. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму 100 грн. 00 коп.; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 2 526 грн. 12 коп. - штраф (процентна складова).
При цьому, на підтвердження погодження умов договору АТ «Приватбанк» було надано до матеріалів позовної заяви копію анкети-заяви відповідача, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, а також розрахунок заборгованості.
Так, згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Однак, всупереч вищенаведених положень законодавства, позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами факту укладення між сторонами кредитного договору та досягнення сторонами згоди щодо істотних умов цього договору, отримання відповідачем від позивача кредитних коштів у зазначеному ним розмірі та наявність і розмір заборгованості по поверненню цих кредитних коштів.
Наявна в матеріалах справа анкета-заява відповідача, окрім анкетних даних, не містить будь-яких даних стосовно оформлення кредиту, зазначення кредитного ліміту, визначення розміру процентів, пені тощо, а отже не може підтверджувати фактичне отримання відповідачем коштів.
При цьому, за відсутністю доказів отримання відповідачем кредитних коштів розрахунок заборгованості, на який посилається позивач в обґрунтування заявленої суми заборгованості, не може слугувати належним доказом на підтвердження цих обставин.
Також слід зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, ані витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ані витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача.
В свою чергу, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
За вказаних обставин, а також враховуючи те, що факт укладення кредитного договору між сторонами не доведений, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Приватбанк».
При цьому, оскільки банк, долучаючи до апеляційної скарги виписку з особового рахунку відповідача, жодним чином не обґрунтував неможливість подання цього доказу до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції переглядає дану справу за наявними в ній доказами, що відповідає положенням ч. 1 ст. 367 ЦПК України.
З огляду на вищевикладене, а також те, що при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Також слід зазначити, що у зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення понесені позивачем судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
Г.В. Крижанівська