Справа №759/12382/19
Апеляційне провадження №22-ц/824/13421/2019
23 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Гуля В.В., Сушко Л.П., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії,
09 липня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із названим позовом, де просила, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , таким, що будується з порушенням будівельних норм, законних прав та інтересів інших осіб, зокрема, власниці будинку АДРЕСА_1 ,
зобов'язати ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів здійснити за власний рахунок перебудову фундаменту, влаштованого на земельні ділянці АДРЕСА_2 шляхом демонтажу тієї частини фундаменту, що збудована з порушенням державних будівельних норм та знаходиться на території міжбудинкового інтервалу між будівництвом об'єкта забудови на ділянці № 40 А та будинком на ділянці № 40 , зокрема, демонтувати частину фундаменту площею ( шириною ) 10 метрів по всій довжині, що межує з ділянкою № 40 ,
зобов'язати ОСОБА_1 при здійсненні будівництва будинку на ділянці АДРЕСА_2 забезпечити збереження міжбудинкового інтервалу шириною від 10 до 15 метрів по всій довжині сторони між будинком, що будується на ділянці АДРЕСА_2 та будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року відкрито провадження по справі.
На обґрунтування постановленої ухвали місцевий суд зазначив, що розглянувши позовну заяву із доданими документами, встановлено, що позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні. Позовна заява подана із додержанням правил підсудності.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні, зокрема, правил підсудності.
Просить ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року скасувати та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 09 липня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із названим позовом, де просила, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_2 таким, що будується з порушенням будівельних норм, законних прав та інтересів інших осіб, зокрема, власниці будинку АДРЕСА_1 ,
зобов'язати ОСОБА_1 протягом 30 календарних днів здійснити за власний рахунок перебудову фундаменту, влаштованого на земельні ділянці АДРЕСА_2 шляхом демонтажу тієї частини фундаменту, що збудована з порушенням державних будівельних норм та знаходиться на території між будинкового інтервалу між будівництвом об'єкта забудови на ділянці № 40 А та будинком на ділянці № 40 , зокрема, демонтувати частину фундаменту площею ( шириною ) 10 метрів по всій довжині, що межує з ділянкою № 40 ,
зобов'язати ОСОБА_1 при здійсненні будівництва будинку на ділянці АДРЕСА_2 забезпечити збереження міжбудинкового інтервалу шириною від 10 до 15 метрів по всій довжині сторони між будинком, що будується на ділянці АДРЕСА_2 та будинку АДРЕСА_1 ( а.с. 1-6, 56 ).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року відкрито провадження по справі ( а.с. 67 ).
При цьому, згідно роз'яснень, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питанняюрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно, про право володіння і користування ним ( стаття 358 ЦК ), про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна ( статті 364, 367 ЦК ), про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна ( статті 370, 372 ЦК ), про право користування нерухомим майном ( визначення порядку користування ним ), про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо, про визнання правочину з нерухомістю недійсним, про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави, розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна, про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права власності на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним ( незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину ) тощо.
Разом з тим, на переконання апеляційного суду, в даній справі предметом позову є правовідносини, що виникають з приводу будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_2 .
Отже, враховуючи викладене та на переконання апеляційного суду, даний позов підсудний Святошинському районному суду м. Києва, оскільки, предметом даного спору є будівництво на земельній ділянці, яка знаходиться в територіальній компетенції цього суду.
За таких обставин, місцевий суд, на переконання апеляційного суду, у повній мірі дотримався вимог процесуального законодавства, зокрема, правил підсудності, при постановленні оскаржуваної ухвали.
Відтак, провадження у справі Святошинським районним судом м. Києва відкрито з дотриманням норм процесуального законодавства, що визначають правила підсудності.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права при її постановленні, зокрема, ст.ст. 27, 31 ЦПК України, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції та повністю спростовуються викладеним.
Інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про те, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 , на переконання апеляційного суду та у силу викладеного, правового значення для правильного вирішення процесуального спору не мають і не спростовують висновок суду першої інстанції про підсудність цієї справи зазначеному місцевому суду та не є, у даному разі, підставою для задоволення апеляційних вимог.
При цьому, доводи відзиву ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ( а.с. 144-147 ), зокрема, про те, що позовні вимоги стосуються будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_2 та те, що нею подано позов з метою захисту свого будинку, з точки зору суду другої інстанції та з врахуванням викладеного, є обґрунтованими, спростовують зазначені апелянтом доводи з цього приводу та свідчать про наявність правових підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання ОСОБА_2 про продовження строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу, що визначений ухвалою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року ( а.с. 139-140 ), оскільки вона не мала можливості його своєчасно подати, враховуючи дату отримання цієї ухвали ( а.с. 148, 149 ).
Відтак, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, судове рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
Окрім цього, у відповідності до вимог ст. 380 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про відкриття провадження у справі та приймає постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності, чого судом не виявлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 06 серпня 2019 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: В.В. Гуль
Л.П. Сушко