справа № 364/289/19 Головуючий у 1-й інстанції суддя: Моргун Г.Л.
22 жовтня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
судді-доповідача - Саліхова В.В.
суддів: Поліщук Н.В., Шахової О.В.,
секретаря судового засідання: Дячук І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володарського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року в справі за позовом Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (добудова) від 09 червня 2010 року №1205,
У березні 2019 року Київський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просив:
-визнати боржником по кредитному договору (добудова) від 09.06.2010 № 1205 ОСОБА_1 ;
-визнати боржником по кредитному договору ( добудова) від 09.06.2010 № 1205 ОСОБА_2 ;
-визнати боржником по кредитному договору (добудова) від 09.06.2010 №1205 ОСОБА_3 ;
-стягнути солідарно з відповідачів загальну суму боргу 57 123,16 грн., в т.ч. по поверненню кредиту 21 432,00 грн., по сплаті відсотків за користування кредитом 2 952,68 грн., по нарахованих штрафних санкціях ( пені) - 32 735,48 грн. та судовий збір;
-за порушення грошового зобов'язання стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі інфляційні нарахування в сумі 2503,00 грн та три проценти річних у сумі 704,90 грн за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати Київському обласному Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі;
-стягнути солідарно з відповідачів частину кредиту, що залишилась до сплати у сумі 3 572,00 грн.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10933/2019
Рішенням Володарського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі заборгованість по кредиту, яка на час смерті ОСОБА_6 склала: - борг по кредиту у розмірі 21 432,00 грн; - відсотки за користування кредитом - 2 309,72 грн, а всього - 23 741,72 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 710,77 грн. по 236,92 грн. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування своїх доводів вказує, що позивач пропустив шестимісячний строк пред'явлення вимог кредитора до спадкоємців,оскільки про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 , Київський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі дізнався 09 березня 2016 року.
Зазначає, що позивач з вимогою до спадкоємців не звертався.
Звертає увагу на те, що кожен із спадкоємців боржника зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, а не солідарно.
У відзиві на апеляційну скаргу Київський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду без змін. Зазначає, що відповідачі 1, 2 надали позивачу 27.04.2010 власноручно написані, як члени сім'ї померлого письмові заяви-згоди про надання згоди на участь своїм майном і грошовими доходами у виконанні зобов'язань за кредитом. З метою досудового врегулювання спору відповідачам надсилались вимоги про сплату повністю заборгованості. Вказує, що відповідачі не повідомляли позивача про прийняття спадщини, а у лютому 2019 року стало відомо, що у покійного є ще один член сім'ї ОСОБА_3 , який отримав спадщину.
У судовому засіданні ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі з підстав наведених в ній та просила останню задовольнити.
Представник Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі - Шилела А.І.. заперечувала проти апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 № 3236/03, § 41«Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
На підставі викладеного, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності інші учасників процесу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_7 та представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає задоволенню.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.
Вимога позивача про стягнення судових витрат із відповідачів солідарно не узгоджується із нормами ЦПК України.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09.06.2010 ОСОБА_6 та Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі уклали кредитний договір (добудову) № 1205 (а. с. 27-29). Кредит строком на 9 років для добудови житлового будинку, загальною площею 140,00 м2 у АДРЕСА_1 в сумі 50 000,00 грн. За користування кредитом встановлена плата у розмірі 3% річних (а. с. 27). Згідно строкового зобов'язання (додаток 1 до кредитної угоди) строк погашення кредиту починався з 13 липня 2012 та діяв по 09 червня 2019 року (а. с. 31). Графік погашення кредиту щоквартально до 5 - числа місяця, що настає за звітним періодом, а за 4 квартал - до 30 листопада поточного року (а. с. 31).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, про що 19.10.2015 складено відповідний актовий запис № 80 (а. с. 30, 159).
Відповідно до спадкової справи до майна померлого ОСОБА_6 17.10.2015 із заявами про прийняття спадкового майна до нотаріуса звернулись спадкоємці першої черги: донька спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 (а. с. 156), син спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 (а. с. 157), дружина спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 (а. с. 158). До спадкового майна відноситься:
- 1/2 частина легкового автомобіля « Opel Astra» реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
- автомобіль ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_4 ;
- 1/4 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Спадкоємці 08.10.2018 уклали договір про поділ спадщини, яким ОСОБА_2 виділено з спадкового майна 1/2 частина легкового автомобіля «Opel Astra» реєстракційний номер НОМЕР_4, 2005 року випуску та 1/4 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_1 , 1/2 частки автомобіля ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_4 ; ОСОБА_3 1/2 частки автомобіля ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_4 (а. с. 108).
Свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2 отримала 10.10.2018 (а. с. 195), ОСОБА_3 та ОСОБА_1 10.10.2018 (а. с. 196, 198).
Позивач зазначив, що у лютому 2019 року надійшла копія договору про поділ спадщини від 08.10.2018. Згідно вказаного договору відповідачі у справі, які є спадкоємцями першої черги зобов'язані повідомити кредитора про відкриття та прийняття спадщини. Вказує, що відповідачі свідомо не повідомляли позивача про відкриття спадщини, знаючи про грошове зобов'язання з метою уникнення виконання умов кредитування. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знали про умови кредитування та були з ними ознайомлені, оскільки ними було надано заяви-згоди на отримання кредиту та їм було відомо про правові наслідки отримання кредитування.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що позичальник, який добровільно погодився на умови кредитного договору, повинен був належно їх виконувати.
Матеріали справи свідчать, що 09.06.2010 ОСОБА_6 та Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі уклали кредитний договір (добудову) № 1205 (а. с. 27-29). Позичальник належним чином умови договору не виконував, у зв'язку з чим виникла кредитна заборгованість.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»).
Відповідно до частини першої статі 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, про що 19.10.2015 складено відповідний актовий запис № 80 (а. с. 30, 159).
Спадщину після його смерті прийняли ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які 8 жовтня 2018 року уклали договір про поділ спадщини (не в рівних частинах), яка складається з 1/2 частини автомобіля «Opel Astra» НОМЕР_5, 1/4 частки житлового будинку по АДРЕСА_2 та автомобіля ВАЗ-21099 (т. 1, а. с. 108-109).
09 березня 2016 року ОСОБА_1 надано Київському обласному Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі оригінал та копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , а також повідомлено Позивача про те, що у Кредитному договорі зазначено невірну адресу будинку, на добудову якого надано кредит. Кредитодавцем ОСОБА_1 було запропоновано написати заяву про надання додаткової угоди від 09 березня 2016 року та підписати Додатковий договір до Кредитного договору від 09 березня 2016 року (т. 1, а. с. 33).
Дана обставина підтверджується позивачем відповідно до змісту позовної заяви.
Станом на 09 березня 2016 року Київському обласному Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі було достовірно відомо про смерть позичальника за Кредитним договором - ОСОБА_6 .
Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Оскільки зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов'язаннями, а також припинення таких зобов'язань.
(Правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18).
За наведеного, Київський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі пропустив шестимісячний строк пред'явлення вимог кредитора до спадкоємців, оскільки про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач дізнався 09.03.2016, а з відповідним позовом до спадкоємців звернувся лише у березні 2019 року.
На вищевикладене суд першої інстанції уваги не звернув, не в повному обсязі з'ясував обставини справи,у зв'язку з чим дійшов невірних висновків з порушенням норм матеріального права.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 141 ЦПК України із Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір розмірі 2 881,50 грн. за подачу апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374,376, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Володарського районного суду Київської області від 30 травня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (добудова) від 09 червня 2010 року №1205 відмовити.
Стягнути з Київського обласного Фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 881,50 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 23.10.2019.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: Н.В. Поліщук
О.В. Шахова