КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
21 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 серпня 2019 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України
за участю
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах строку досудового розслідування, до 21 листопада 2019 року включно, з визначенням застави в розмірі 261 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 501 381 (п'ятсот одна тисяча триста вісімдесят одна) гривня.
Відповідно до ухвали,слідчий суддя прийняв до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на закінчення досудового розслідування, відсутність даних про наявність підстав для скасування застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому прийшов до висновку про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід або зменшити розмір застави до помірного для підозрюваного.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник посилається на те, що ОСОБА_6 під час затримання опору не чинив, не переховувався від органів досудового розслідування та/або суду; не знищував, не переховував і не спотворював будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; знаходився у розшуку формально, так як за місцем прописки не проживав, повістки отримувала його мати, а тому він про це не знав; не впливав незаконно на інших учасників справи; не перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином; не вчиняв інших кримінальних правопорушень.
Вказує, що ОСОБА_6 є єдиним годувальником сім'ї і у нього на утриманні знаходиться тяжкохвора мати ОСОБА_9 ,1975 р.н., яка останні роки переживає гіпертонічну хворобу, а також малолітній не працюючий брат ОСОБА_10 , 2011 р.н.
Захисник стверджує, що жодний із ризиків не існує, оскільки відповідні дані в клопотанні не наведені, а всі докази стороною обвинувачення вже зібрані.
Щодо розміру застави, то на думку сторони захисту достатнім для гарантування виконання обов'язків та помірним для обвинуваченого розміром застави в даному кримінальному провадженні може бути вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який дозволяє застосувати п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. Раніше визначений розмір застави в сумі 501 381,00 гривень є непомірним для підозрюваного ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідь судді щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного та його захисника щодо обставин викладених в апеляційних скаргах, яку вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставинах і просили про її задоволення, доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, апеляційної скарги - без задоволення, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, яке зареєстроване 28 липня 2018 року в ЄРДР під № 12018100010007242 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, пунктами 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, пунктами 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 255 КК України.
Досудовим розслідування установлено, що 27 липня 2018 року ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та інші невстановлені особи, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, шляхом підпалу знищили автомобіль BMW 730D, номерний знак НОМЕР_1 , в результаті чого потерпілому ОСОБА_13 заподіяно майнової шкоди на суму 2 875 235 грн., що більше ніж в шістсот разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.
26 березня 2019 року, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, за місцем фактичного проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено 1 гранату Ф-1; 1 протипіхотну міну МОН-50; 212 боєприпасів калібру 5,45 мм з маркуванням «222 REM»; 100 боєприпасів калібру 9 мм з маркуванням «Mеsko 9х18»; 13 боєприпасів з маркуванням «12»; 480 боєприпасів калібру 5,45 мм; 15 боєприпасів калібру 9 мм. з маркуванням «270-02»; 22 боєприпаси калібру 9 мм з маркуванням «33-88»; 93 боєприпаси калібру 9 мм; 10 боєприпасів калібру 7,62 мм для гвинтівки «Мосіна»; 1 автомат Калашникова; 1 пістолет Макарова з маркуванням «04-0483»; 2 пістолета Макарова без маркування, 3 капсулі-детонатори № 8-А, 1 підривач до ручної кумулятивної гранати «РКГ-3», 2 підривачі «МД-5», 1 підривач до запалу типу УЗРГМ, 2 шматки пластичної вибухової речовини, 3 модернізовані спрощені підривачі «МУВ», 2 запали «УЗРГМ».
Крім того, 28 лютого 2019 року ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , діючи умисно та з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи за адресою: проспект Героїв Сталінграда, 24-А, м. Київ, шляхом встановлення вибухового пристрою на переднє ліве колесо автомобіля AUDI Q7, н.з. НОМЕР_2 , та приведення його в дію, вчинили закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_14 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Таким чином ОСОБА_11 та ОСОБА_6 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.
26 березня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
30 березня 2019 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
01 квітня 2019 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
03 червня 2019 року матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_6 виділено з матеріалів досудового розслідування № 12018100010007242 в окреме кримінальне провадження № 12019000000000494.
03 червня 2019 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019000000000494 зупинено у зв'язку з розшуком підозрюваного ОСОБА_6
13 червня 2019 року досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12019000000000494 відновлено у зв'язку з встановленням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 .
13 червня 2019 ОСОБА_6 затримано на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 квітня 2019 року про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про тримання під вартою.
14 червня 2019 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування. Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 261 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 501 381 грн.
06 липня 2019 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою до 03 вересня 2019 року включно.
28 серпня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, пунктами 5, 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України.
29 серпня 2019 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою до 26 вересня 2019.
11 вересня 2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018100010007242 продовжено до дев'яти місяців, тобто до 26 грудня 2019 року.
19 вересня 2019 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 серпня 2019 року зазначене клопотання задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування, до 21 листопада 2019 року включно, з визначенням застави в розмірі 261 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 501 381 (п'ятсот одна тисяча триста вісімдесят одна) гривня.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 194, ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 6, 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились.
Також, слідчий суддя місцевого суду ретельно дослідив доводи клопотання прокурора відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою. При цьому для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні процесуальних та слідчих (розшукових) дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
Окрім цього слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_6 підозрюється, особу підозрюваного, його вік, майновий та сімейний стан, ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії направлені на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Продовживши строк утримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 261 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 501 381 (п'ятсот одна тисяча триста вісімдесят одна) гривень. З таким рішенням слідчого судді погоджується і колегія суддів, оскільки такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Такі висновки відповідають практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_6 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.
Суб'єкти владних повноважень повинні приділити стільки ж уваги встановленню відповідної застави, як прийняттю рішення про те, чи є необхідним подальше утримання під вартою (Іванчук проти Польщі п. 66).
Таким чином, доводи сторони захисту про те, що розмір визначеної ОСОБА_6 є непомірним для підозрюваного, є безпідставними.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права підозрюваного перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи (Єчюс проти Литви п.п. 93-94, Клоот проти Бельгії п. 44), а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи захисника про недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_6 є єдиним годувальником сім'ї і у нього на утриманні знаходиться тяжкохвора мати та малолітній не працюючий брат, не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Всі інші обставини, згідно вимог КПК України, будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 серпня 2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах строку досудового розслідування, до 21 листопада 2019 року включно, з визначенням застави в розмірі 261 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 501 381 (п'ятсот одна тисяча триста вісімдесят одна) гривня - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задовлення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/5710/2019
Категорія: ст. 199 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_15
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1