22 жовтня 2019 року м. Київ
Унікальний номер справи № 755/9360/18
Апеляційне провадження 22-ц/824/13666/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Мазурик О.Ф., Кравець В.А.
сторони
позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», поданої через представника Крилову Олену Леонідівну , на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року, ухвалене під головування судді Катющенко В.П., у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у червні 2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 26 990,43 грн.
В обґрунтування позову зазначало, що з метою отримання банківських послуг, відповідач підписав заяву № б/н від 04.11.2010, згідно з якою отримав кредит у сумі 8 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте свої зобов'язання за договором не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 30.04.2018 у розмірі 26 990,43 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 5 559,01 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 18 169,97 грн. Також відповідач за порушення умов договору має сплатити пеню - 1 500,00 грн, штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (процентна складова) - 1 261,45 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.07.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість по тілу кредиту у сумі - 5 559,01 грн. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з даним рішенням суду АТ КБ «ПриватБанк» через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить змінити рішення суду в частині відмови у стягненні відсотків та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, вважає, що встановивши, що банк надав кредит, а відповідач його не повернув, суд не мав жодних підстав для відмови у стягненні відсотків по кредиту та допустив грубе порушення норм банківського кредитування, що наносить істотну шкоду усім споживачам банківських послуг. Суд не врахував, що важливою ознакою кредитної операції є те, що вона надається за рахунок залучених грошових коштів. Судом не враховано ст. 169 Кодексу європейського договірного права - акта міжнародної приватно - правової уніфікації, одного з основних європейських кодексів цивільного права, щодо необхідності сплати боржником процентів по кредиту. Судом також не враховано положення ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомленням учасників справи.
Враховуючи ціну позову, а також ту обставину, що позивач, у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності, колегія суддів відхиляє клопотання позивача про розгляд апеляційної скарги з викликом сторін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.11.2010 ОСОБА_1 підписано анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБнку, згідно з якою позивач надав відповідачу кредит у сумі 8 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 30.04.2018 складає 26 990,43 грн, із них заборгованість за кредитом - 5 559,01 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом - 18 169,97 грн, пеня - 1 500,00 грн, штраф (фіксована частина) - 500 грн, штраф (процентна складова) - 1 261,45 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення відсотків за користування кредитом та неустойки, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів укладення з відповідачем кредитного договору на тих умовах, на яких позивачем проведено нарахування.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію заяви - анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (далі Умови).
Суд першої інстанції, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов правильних висновків про те, що позивачем не доведено, які саме умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і які саме тарифи і умови кредитування мали на увазі сторони, підписуючи анкету-заяву, та відповідно, які брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати процентів за користування кредитними коштами, винагороди та неустойки у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту.
Умови і Правила надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачем не підписані, а матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цими Умовами відповідач був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи анкету - заяву.
Сам по собі розрахунок заборгованості без надання доказів про те, які саме умови договору були узгоджені сторонами не є підтвердженням наявності заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі, визначеному позивачем.
Так, згідно з цим розрахунком проценти за користування кредитними коштами складають 27,60 %, 32,40 % та 42% (процентна ставка прострочена).
Про те, що позичальник був обізнаний при укладенні договору про такий розмір процентів будь - яких доказів не надано.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оскільки позивач не надав доказів про те, що відповідач на час підписання анкети - заяви достовірно знав про розмір процентів за користування кредитом, висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині є правильними. Колегія суддів звертає також увагу на те, що розмір нарахованих позивачем процентів за користування кредитом більше ніж у тричі перевищує суму кредиту.
Висновки суду першої інстанції відповідають висновках Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку України.
Оскільки у договорі не визначений розмір процентної ставки за користування кредитними коштами право на отримання таких процентів може виникати лише за правилами ст. 1048 ЦК України. Проте таких позовних вимог позивач не заявляв та відповідного розрахунку не надавав.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відтак доводи апеляційної скарги про необхідність стягнення процентів на підставі ст. 1048 ЦК України суперечать положенням ч. 1 ст. 12 ЦПК України, оскільки таких вимог у суді першої інстанції не заявлено.
Колегія суддів вважає доводи апелянта про те, що рішення суду суперечить ст. 169 Кодексу європейського договірного права та ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» безпідставними, оскільки саме на позивачеві лежить обов'язок викласти умови договору такими, щоб вони були зрозумілими для споживача та надати споживачеві повний розрахунок сукупної вартості кредиту. До того ж, як зазначалося вище позивач не позбавлений права заявити вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами за ст. 1048 ЦК України.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про стягнення відсотків за користування кредитом є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Рішення суду в частині задоволення позову про стягнення заборгованості по тілу кредиту та про відмову у стягненні неустойки не оскаржується, а відтак у апеляційному порядку не перевіряється.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Постанова складена 22.10.2019.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді В. А. Кравець
О. Ф. Мазурик