№ Справа № 33/824/2799/2019 Суддя 1 інстанції - Пономаренко Н.В.
17 жовтня 2019 року суддя Київського апеляційного суду Ковальська В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Демченко Ольги Михайлівни на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року про визнання винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно з постановою судді 18.04.2019 року о 03 год. 12 хв. в м. Києві, по вул. Хрещатик, 21, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mini» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер» Alcotest 6820, в присутності двох свідків, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Демченко О.М. просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 та надіслати справу на новий розгляд.
При цьому захисник вказує на суттєве, на її думку, порушення процесуальних норм права, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та при розгляді справи в суді ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КпАП України.
Зокрема, ОСОБА_1 не міг користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати та давати пояснення рідною мовою, оскільки як свідчать обставини справи ОСОБА_1 є громадянином Сербії, на території України перебуває на підставі посвідки на тимчасове проживання № 800062829 від 02.05.2019 р. та українською мовою не володіє.
Апелянт вказує на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення додано Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому взагалі не зазначено особу щодо якої його було складено - не заповнено графу «прізвище, ім'я, по-батькові особи, стосовно якої проводився огляд», а тому вказаний Акт не може вважатися належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.
Окрім того, апелянт зазначає, що суд не вказав жодного доводу, на підставі якого обирає адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та порушив вимоги ст. 33 КУпАП, а саме в матеріалах справи та в тексті постанови не видно, щоб усі аспекти, передбачені ст. 33 КУпАП, досліджувалися та враховувалися. При цьому у матеріалах справи не міститься документів, які б підтверджували місце роботи ОСОБА_1 , професію, характеристику особи, сімейний стан.
Оскільки на неодноразові виклики до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, а захисник Демченко О.М. подала клопотання про розгляд справи без її присутності, суддя апеляційного суду розглянув справу без участі особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та захисника.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, а постанову судді необхідно залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення, роздруківкою тесту приладу «Drager», актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а при його складанні, як і при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції, не було допущено порушень прав особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП.
Зокрема, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, що під час спілкування з поліцейськими та складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розуміючи мову, вільно спілкувався з поліцейськими, а на пропозицію працівників поліції про залучення перекладача відмовився від послуг перекладача.
В судове засідання суду першої інстанції ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час розгляду справи, не з'явився.
Проте в судовому засіданні суду першої інстанції приймала участь захисник ОСОБА_1 - адвокат Демченко О.М.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був позбавленим можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, спростовуються матеріалами справи.
В акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дійсно не вказано прізвище, ім'я, по-батькові особи, стосовно якої проводився огляд, проте ця обставина не може спростувати висновок суду про винність ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи є інші допустимі докази, які в сукупності підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Посилання в апеляції на недотримання вимог ст. 33 КУпАП є голослівним, оскільки в оскаржуваній постанові судді районного суду міститься вмотивований висновок щодо обрання виду та розміру адміністративного стягнення з посиланням на наявні у справі обставини.
При цьому відсутність в матеріалах справи документів, які б підтверджували місце роботи ОСОБА_1 , професію, характеристику особи, сімейний стан, на думку судді апеляційного суду, не впливає на висновок суду щодо виду та розміру адміністративного стягнення.
Суддею районного суду були досліджені та оцінені всі докази, приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення, складеному працівниками поліції.
Дані про роботу, професію, характеристику особи, сімейний стан особи, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, могли бути надані суду самим ОСОБА_1 чи його захисником, проте такі дані надані не були.
З огляду на наведене, суддя апеляційного суду не вбачає підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2019 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Демченко Ольги Михайлівни- без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В. Ковальська