Справа № 753/12864/19 Головуючий у 1-й інст. - Заставенко М.О.
Апеляційне провадження 22-ц/824/12042/2019 Доповідач - Рубан С.М.
15 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.
при секретарі Клець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року, постановлену у складі судді Заставенко М.О. у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна про визнання договору купівлі - продажу квартири недійсним та скасування рішення та запису про державну реєстрацію речових прав на квартиру, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення майбутнього позову про визнання договору купівлі- продажу квартири недійсним та скасування рішення та запису про державну реєстрацію речових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 укладеного між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ОСОБА_2 , шляхом заборони ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», ОСОБА_2 , а також іншим особам, крім заявника встановлювати, змінювати, демонтувати замки на вхідних дверях та вхідні двері у квартирі АДРЕСА_2 ; заборонити суб'єктам реєстраційних дій, у тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з нерухомим майном, будь-яким іншим способам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності, та вносити відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилається на те, що ОСОБА_2 , будучи власником вищевказаної квартири на підставі оспорюваної реєстрації має право розпоряджатися нею, в тому числі відчужити будь-яким третім особам, що унеможливить реальне виконання рішення суду. В провадженні судів є справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про скасування державної реєстрації права власності, а також про скасування рішення та державної реєстраційного запису державного реєстратора про право власності та визнання дій протиправними; за позовом ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 про позбавлення права користування спірним житлом, але не зважаючи на це ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» здійснило відчуження квартири, а новий власник вживає заходів щодо проникнення в квартиру, яка є єдиним житлом заявника та його родини.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено частково.
Заборонено суб'єктам реєстраційних дій вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності та вносити відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1480181180000.
В іншій частині вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Посилається на те, що ухвала не відповідає вимогам статей 151-153 ЦПК України, оскільки не містить мотивів, з яких суд виходив при задоволенні заяви про забезпечення позову, та висновків щодо наявності обґрунтованих підстав для вжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову. В оскаржуваній ухвалі не зазначено ані доказів, ані обставин з якими суд пов'язував необхідність вжиття заходів забезпечення позову та відповідні посилання чи обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Представник позивача подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що скаржником не вказано, які збитки йому можуть бути завдані внаслідок прийняття судом рішення про заборону суб'єктам реєстраційних дій вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності та вносити відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи, що квартира була відчужена скаржником на користь ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_2 , як новий власник не оскаржував ухвалу про забезпечення позову. Скаржником не надано належних доказів на підтвердження порушення інтересів інших осіб, як і не зазначено право користування та розпорядження власним майном якого саме господарюючого суб'єкта порушено, з огляду на те, що скаржник відчужив це майно на користь ОСОБА_2
В судовому засіданні представник скаржника підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у апеляційній скарзі.
Представник ОСОБА_1 заперечив проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на обставини викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що існує ризик відчуження спірної квартири відповідачем на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захід у разі повного або часткового задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майнота (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржникому судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об'єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності від 06.05.2008 року квартира за адресою АДРЕСА_1 належала ОСОБА_1 .
Згідно з даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна:
07.02.2018 року державний реєстратор КП «Центр державної реєстрації» м.Київ Мельник Д.С. зареєстрував право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на підставі іпотечного договору та договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором;
03.04.2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова А.В. зареєструвала право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2019 року.
Відповідно до витягу з ЄРДР за заявою ОСОБА_1 внесені відомості щодо вчинення кримінального правопорушення за обставинами, що 24.06.2019 року невстановлені особи замінили замки та встановили охорону в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_1 та викрали гроші.
Враховуючи існування ризику відчуження вищевказаної квартири відповідачем на користь третіх осіб, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов правильного висновку про забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи не міститься інформації про намагання ОСОБА_2 відчужити нерухоме майно та про те, що не існує реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.
В судовому засіданні в апеляційному суді представник позивача ОСОБА_1 пояснив, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не дочекавшись розгляду судових спорів щодо оскарження рішень про реєстрацію за ними права власності, реалізувало оскаржуване майно на користь ОСОБА_3
24 червня 2019 року за відсутності правових підстав ОСОБА_3 разом із невідомими особами у кількості 15-20 чоловік міцної фізичної статури демонтували замки на вхідних дверях у спірній квартирі АДРЕСА_2 та встановили нові замки, а також поставили квартиру на сигналізацію.
У результаті вказаних дій, ОСОБА_1 , його неповнолітні діти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також дружина були фактично виселені з житлового приміщення та порушено їх право на недоторканність житла.
Цього ж дня, ОСОБА_1 було викликано слідчо-оперативну групу, яка зафіксувала незаконні дії з боку ймовірно ОСОБА_2 та невстановленої групи осіб. За наслідками вказаних подій, Дарницьким управлінням поліції Головного управління національної поліції у м. Києві було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове слідство за фактом вчинення злочину передбаченого статтею 356 КК України.
Крім того, Дарницьким управлінням поліції Головного управління Національної поліції м. Києві було внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове слідство за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме, крадіжка, поєднана з проникненням у житло.
ОСОБА_2 слідчо-оперативній групі пред'явив документ, який начебто підтверджував те, що в цій квартирі жодна особа не зареєстрована та не проживає.
Відповідно до повідомлень про скасування зняття з місця проживання виданими відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, зазначено про те, що начебто ОСОБА_1 звертався до Ратнівської селищної ради Волинської області із заявою про зняття його та його неповнолітніх дітей з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з реєстрацією місця проживання за адресою АДРЕСА_3 .
У відповідь на адвокатський запит голова Ратнівської селищної ради повідомив, що жодної заяви про реєстрацію місця проживання від ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також від законних представників по довіреності не надходило.
При цьому у відповіді зазначено, що Ратнівська селищна рада не направляла повідомлення про зняття ОСОБА_1 та членів його сім'ї з реєстрації. Крім того, в повідомленнях використана посада, якої не має в штатному розписі селищної ради та підроблений зразок печатки.
Колегія суддів зазначає, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не вказано та необґрунтовано, які його права порушено, або може бути порушено у зв'язку із забезпеченням позову шляхом заборони суб'єктам реєстраційних дій вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією права власності та вносити відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири за адресою АДРЕСА_1 , враховуючи те, що спірна квартира була відчужена скаржником на користь ОСОБА_7 .
При цьому ОСОБА_3 , як новий власник квартири, не оскаржував ухвалу про забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги про не застосування судом зустрічного забезпечення та невідповідність заяви про забезпечення позову вимогам ст.151 ЦПК України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не впливають на правильність висновків суду про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у заяві про забезпечення позову міститься пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення (розділ 7 заяви про забезпечення) та надані обґрунтування відсутності підстав для застосування зустрічного забезпечення у даній справі, що спростовує твердження скаржника про невідповідність заяви про забезпечення позову вимогам ст.151 ЦПК України.
З'ясувавши обставини справи, враховуючи, що між сторонами виник майновий спір, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 жовтня 2019 року.
Головуючий Рубан С.М.
Судді Желепа О.В.
Іванченко М.М.