Справа № 360/1399/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2288/2019 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
Іменем України
«09 » жовтня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судд - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря - ОСОБА_5
з участю прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
потерпілого - ОСОБА_8
законного представника потерпілого - ОСОБА_9
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Бородянського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року, яким
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , гр.України, з повною загальною середньою освітою, проживаючого в АДРЕСА_2 , неодруженого, студента Національного університету державної фіскальної служби України, раніше не судимого,-
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді арешту на строк сорок п'ять діб.
Відповідно до п. "а" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнено від відбування покарання.
Цивільний позов ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_9 15 483,54 грн. у відшкодування майнової шкоди, 38 420 грн, - у відшкодування моральної шкоди та 2 000 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.
Цим же вироком вирішено питання щодо судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_11 визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України за наступних обставин.
16.03.2017 р. приблизно о 14год. 15 хв., в смт. Бородянка в приміщенні Бородянської спеціалізованої школи - загальноосвітнього закладу І-ІІІ ступенів №2 по вул.Парковій, 5, обвинувачений ОСОБА_11 , знаходячись на сходах, що ведуть до другого поверху школи, в ході сварки з потерпілим неповнолітнім ОСОБА_8 , яка переросла в бійку, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправність та небезпечність своїх дій, наніс ОСОБА_8 декілька ударів рукою в область носа, чим заподіяв потерпілому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк більше 6, але менше 21 дня, у вигляді закритого перелому кісток носа.
В апеляційний скарзі захисник ОСОБА_7 просив вирок щодо ОСОБА_11 скасувати та постановити нову ухвалу, якою на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження, у зв'язку із відсутністю у діянні ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, в задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 - відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу захисник послався на незаконність вироку та його необґрунтованість, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_11 хоч і брав участь у бійці з ОСОБА_8 , проте не причетний до заподіяння йому тілесних ушкоджень у виді закритого перелому кісток носа, оскільки завдані ним удари не могли спричинити отримані ОСОБА_8 ушкодження, при цьому, судом не взято до уваги те, що через два тижні після бійки, у квітні місяці 2017 р. ОСОБА_8 брав участь у тренуваннях з підготовки до районних змагань Всеукраїнської дитячо-юнацької військово- патріотичної гри «Джура» («Сокіл»), тому спричинення потерпілому закритого перелому кісток носа саме обвинуваченим ОСОБА_11 - є сумнівним, а притягнення ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності - безпідставним, оскільки не підтверджується доказами.
Також захисник зазначив, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога або психіатра не перебуває, за місцем проживання та навчання характеризується нейтрально, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення низький, вважає дії ОСОБА_11 , що виразилися у бійці - наслідком поведінки самого потерпілого, який спровокував відповідну реакцію обвинуваченого; на думку апелянта, судом І інстанції безпідставно задоволено цивільний позов про стягнення суми медикаментів 15 483,54 грн. та суми моральної шкоди у зв'язку з відсутністю доказів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 та зак. представника обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_8 та його законного представника ОСОБА_9 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги і просили вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Колегія суддів вважає, що висновок суду про доведеність винності ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого про незаконність вироку, відсутність в діях ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, невірне вирішення цивільного позову, на думку апеляційного суду, є безпідставними.
Так, незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого правопорушення, його вина у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілому ОСОБА_8 підтверджується: показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 про те, що у 2016р. між ним та ОСОБА_12 виникла конфліктна ситуація, після чого ОСОБА_12 при кожній випадковій зустрічі чіплявся до нього; 16.03.2017р. спускаючись по східцях у школі, він відчув що в нього попав якийсь предмет; обернувшись побачив позаду себе лише ОСОБА_11 , який посміхався, на що він(потерпілий) дійсно висловився нецензурно; після цього ОСОБА_12 наздогнавши його, розвернув і несподівано, без попередження вдарив декілька разів кулаком по обличчю - в ділянку носа, потім притиснув у куток на міжсходинковій площадці і продовжив бити в тому числі і ногою, а тому він схопив обвинуваченого за ноги в ділянці колін, після чого ОСОБА_12 став його душити руками; він (потерпілий) став задихатись, опустив руки і просив ОСОБА_12 відпустити його, але обвинувачений продовжував стискати йому шию припинивши тільки після того, як хтось з учнів сказав, що йде вчитель, в цей день ніякого бандажа у ОСОБА_12 не було; показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що 16.03. 2017 р. на сходинках першого поверху вона бачила як ОСОБА_12 бив ОСОБА_14 кулаком по обличчю жорстоко, у потерпілого був розбитий ніс; показаннями свідка ОСОБА_15 , яка є вчителем, про те, що 16.03. 2017 p., на сходинках у школі вона побачила ОСОБА_14 , у якого було розбите обличчя, а саме пошкодження були в ділянці вуха і носа; показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що 16.03.2017 р. вона була свідком бійки між ОСОБА_12 і ОСОБА_14 , при цьому, хто кого бив не бачила, але у ОСОБА_14 в ділянці носа була кров; показаннями свідка ОСОБА_17 - соціального педагога, про те, що 16.03. 2017 p., вийшовши шум у коридор, бачила біля умивальника вчителя ОСОБА_15 і учня ОСОБА_14 у якого на обличчі була кров, а саме був пошкоджений ніс; під час опитування інших учнів з'ясувалося, що потерпілого побив ОСОБА_12 ; показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що 16.03.2017р. він бачив конфліктну ситуацію між обвинуваченим і потерпілим на сходинках в приміщенні школи; при цьому, ОСОБА_12 вдарив ОСОБА_14 рукою по обличчю, а коли ОСОБА_14 був нахилений, ОСОБА_12 також наносив йому удари коліном в голову; бійка припинилася лише після того, як до них підійшла вчителька ОСОБА_15 , яка повела потерпілого до медсестри ; показаннями свідка ОСОБА_19 про те, що була свідком конфлікту між ОСОБА_12 і ОСОБА_14 , але хто кому наносив удари вона не бачила; даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.03. 2017 p., згідно якого ОСОБА_20 повідомила у поліцію про те, що 16.03. 2017 p., в приміщенні Бородянської ЗОШ № 2 ОСОБА_11 заподіяв її синові - ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді перелому носа, у зв'язку з чим просила притягнути ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності. (т. 2, а.с. 3); висновком судово-медичної експертизи № 63 від 23.08. 2017 р. згідно якого у ОСОБА_8 мало місце тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу, яке утворилось від дії тупого предмету, можливо 16.03. 2017 р. і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я на строк більше 6-ти, але менше 21-го дня. (т. 2, а.с. 7) ; даними протоколу проведення слідчого експерименту, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 на місці події показав і розповів, яким чином і за яких обставин 16.03.29017р. ОСОБА_12 наносив йому удари і заподіяв тілесні ушкодження (т. 2, а.с. 23-27); висновком судово-медичної експертизи №2/63 від 22.01. 2018 р. згідно якого виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин, наведених в протоколі слідчого експерименту за участі ОСОБА_14 , зокрема, від ударів в обличчя (в ділянку носу) основою долоні чи кулаком, як на то вказав ОСОБА_14 (т. 2, а. 30); копією акта про нещасний випадок, затвердженого директором Бородянської ЗОШ № 2 20.03. 2017 p., згідно якого було встановлено, що 16.03. 2017 р., о 14-й год. 15 хв., в приміщенні школи між учнями ОСОБА_11 і ОСОБА_8 виникла конфліктна ситуація, яка переросла в бійку (т. 2, а.с. 4-5); даними протоколу слідчого експерименту, згідно якого ОСОБА_12 показав яким чином він наносив удари потерпілому ОСОБА_14 16.03. 2017 p., а саме: дав ляпаса по обличчю, ближче до вуха, а також правою рукою відштовхував від себе потерпілого, коли той обхопив його праву ногу в області коліна. (т. 2, а.с. 34-38); висновком судово-медичної експертизи № 1/2/63 від 24.05.2018 p., згідно якого виявлені у потерпілого ОСОБА_8 тілесні ушкодження не могли утворитись за обставин, на які вказав у ході слідчого експерименту ОСОБА_11 , зокрема, від удару долонею в ліву половину обличчя та при вивільненні ноги з рук ОСОБА_8 (т.2. а.с. 41) ; висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 695 від 27.12.2017р.(т.2 а.с.19-20) згідно якого обвинувачений ОСОБА_11 під час вчинення інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, він міг і може на час проведення експертизи усвідомлювати свої дії та керувати ними; іншими наявними в матеріалах провадження доказами.
Наведеним у вироку доказам суд дав належну юридичну оцінку і дійшов вірного висновку про вчинення обвинуваченим ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Колегія суддів дійшла висновку, що зібрані під час досудового розслідування та перевірені у судовому засіданні докази, на які суд послався у вироку, є належними доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку, узгоджуються між собою та є достатніми для визнання ОСОБА_11 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Порушень норм КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом рішення, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про сумнівність спричинення потерпілому перелому кісток носа саме ОСОБА_12 , на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки спростовуються сукупністю наведених вище доказів, в тому числі: показаннями потерпілого ОСОБА_8 , що саме ОСОБА_12 наносив йому удари по обличчю в тому числі і в область носа в результаті чого у нього стався перелом кісток носа; показаннями свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , які були безпосередніми очевидцями конфліктної ситуації між обвинуваченим і потерпілим і підтвердили, що ОСОБА_12 наносив потерпілому удари кулаком в обличчя , після чого у ОСОБА_14 був розбитий ніс; показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 про те, що одразу після бійки у потерпілого був розбитий ніс; висновком судово- медичної експертизи № 63 від 23.08. 2017 р. згідно якого у ОСОБА_8 мало місце тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу; висновком судово-медичної експертизи № 1/2/63 від 24.05. 2018 p., згідно якого виявлені у потерпілого ОСОБА_8 тілесні ушкодження не могли утворитись за обставин, на які вказав у ході слідчого експерименту ОСОБА_11 , зокрема, від удару долонею в ліву половину обличчя та при вивільненні ноги з рук ОСОБА_8 ; висновком судово-медичної експертизи № 2/63 від 22.01.2018 р. згідно якого виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження могли утворитись за обставин, наведених в протоколі слідчого експерименту за участі ОСОБА_14 , зокрема, від ударів в обличчя (в ділянку носу) основою долоні чи кулаком, як на то вказав ОСОБА_14 .
Доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_14 не могло бути перелому кісток носа у зв'язку з тим, що у квітні 2017 р. потерпілий брав участь у тренуваннях з підготовки до районних змагань Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри, є непереконливими, оскільки під час апеляційного розгляду, потерпілий пояснив, що дійсно брав участь у вказаних змаганнях, разом з тим, тяжких фізичних навантажень при цьому, не було.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_12 не міг заподіяти потерпілому перелом кісток носа, т.я. у нього на руці в той період був бандаж, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали провадження не містять доказів на підтвердження цього факту, ніхто з очевидців події не підтвердив дані обставини, а потерпілий переконливо заперечив даний факт.
Доводи апеляційної скарги про необгрунтоване стягнення з ОСОБА_12 суми на придбання медикаментів, на думку колегії суддів, також є безпідставними, оскільки вина ОСОБА_12 у заподіянні потерпілому легкого тілесного ушкодження у виді закритого перелому кісток носа, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, доведена повністю, сума підтверджена наявними в матеріалах провадження чеками і висновком судово-медичної експертизи щодо обсягу медичного втручання.
Також є необгрунтованими і доводи апелянта в частині вирішення позову про відшкодування моральної шкоди.
Як вбачається з цивільного позову потерпілий просив стягнути моральну шкоду 70 000 грн., суд задовольнив вимоги частково стягнувши у відшкодування моральної шкоди суду 38 420грн., що становить 20 прожиткових мінімумів, при цьому, суд належним чином обґрунтував своє рішення врахувавши ступінь моральних страждань та переживань заподіяних потерпілому у зв'язку з отриманням ним від дій обвинуваченого травми, зміни планів на майбутнє.
За таких обставин колегія суддів вважає вирок суду законним та обґрунтованим, призначене обвинуваченому покарання зі звільненням від відбування на підставі Закону України »Про амністію у 2016 році» таким, що відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України.
Підстав для скасування вироку і закриття кримінального провадження не встановлено.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Бородянського районного суду Київської області від 22 травня 2019 року щодо ОСОБА_11 - залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді ________________ __________________ ___________________