КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
21 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2019 року, відносно
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ковель Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, що має доньку 2015 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.4 ст.187 КК України,
за участю
прокурора - ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_11 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 15:00 год. 03 листопада 2019 року.
Згідно ухвали, слідчий суддя, застосовуючи запобіжний захід, врахував те, що підозрюваний ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу непов'язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, може погрожувати, підкупити потерпілого, свідків, схиляти їх до дачі неправдивих показань, продовжувати свою злочинну діяльність, а також враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та суворої відповідальності за нього, підозрюваний будь - якими незаконним шляхами може намагатися залишити територію України та переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності в інших державах.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги, які є ідентичні за своїм змістом, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На думку апелянтів, ухвала слідчого судді є незаконною та необгрунтованою і підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Сторона захисту вважає неправильною кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_8 за ч.4 ст.187 КК України, що на їх думку створює більшу тяжкість з відповідними процесуальними наслідками.
Як зазначають захисники, повідомлення про підозру ОСОБА_8 містить набір заздалегідь заготовлених фраз, які схожі на нормативні визначення наукової літератури, але аж ніяк не містять жодного факту, який би можна було охарактеризувати як злочин, в сенсі наявності всіх його чотирьох обов'язкових для встановлення ознак. У повідомленні про підозру не висвітлено об'єктивну сторону кримінального правопорушення, зокрема фізичний прояв дій ОСОБА_12 який би характеризував суть вчинення ним хоч якогось злочину. Не вказані такі суттєві ознаки як дата, час, місце вчинення правопорушення.
На думку захисників, слідчий суддя не звернув увагу на твердження захисту про відсутність обґрунтованості підозри ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, а натомість скопіював фабулу тексту клопотання слідчого у текст своєї ухвали.
Апелянти стверджують, що матеріали НРСД містять очевидні ознаки недопустимості, беручи до уваги відсутність ухвал слідчих суддів Апеляційного суду, якими було надано дозвіл на проведення НСРД, відповідно при розгляді клопотання не можливо встановити осіб відносно яких проводилося НСРД, тому роздруківки телефонних розмов не можуть бути розцінені як такі, що мають відношення до ОСОБА_12 .
Звертають увагу на те, що сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_13 , не може бути безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та стверджують на бездоказовість посилання прокурора на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.
Також апелянти просять звернути увагу на те, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання на території міста Києва, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проїзних документів не придбав, з місця реєстрації не знімався, відповідно підстав вважати, що він буде переховувати від органів досудового розслідування та суду, немає.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, слідчим відділом Бориспільського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12019110100000810 від 16 травня 2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України.
В ході досудового слідства встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, отримали інформацію про те, що у житловому будинку, який знаходиться на території Садового товариства «Приватний садівник» за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Зелена, 14-Б, зберігається значна сума грошових коштів та цінні речі, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, увійшовши в злочинну змову, розробили план вчинення розбійного нападу на вказане домоволодіння.
16 травня 2019 близько 00 год. 00 хв., ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , діючи умисно та з корисливих спонукань, за попередньою змовою, відповідно до заздалегідь розробленого плану та виконуючи розподілені між собою ролі, маючи умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом вчинення збройного нападу, поєднаного із насильством та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, одягнувши з метою конспірації рукавички, балаклави, маски та маючи при собі засоби зв'язку, предмети зовні схожі на бойові пістолети по типу «Форт 12» та «Пістолет Макарова», будучи ознайомленими зі схемою розташування будинку на території домоволодіння, на автомобілях марки «RenaultMegan» р.н. НОМЕР_1 та «VolkswagenMultivan» р.н. НОМЕР_2 прибули за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, де, з метою недопущення їх викриття, розмістилися в укритті, у невстановленому досудовим розслідуванням місці.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , використовуючи невстановлений засіб, через русло річки Дніпро підпливли до території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з тильної сторони, доступ до якого не мав перешкод.
Після цього ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , шляхом віджиму металопластикового вікна, проникли у приміщення зазначеного вище будинку, де виявили одного із його жителів ОСОБА_17 . Розуміючи та усвідомлюючи викриття їх злочинних дій, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 здійснили напад на ОСОБА_17 , до якої висловили словесні погрози про застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я, при цьому демонструючи та направляючи на неї предмети, ззовні схожі на бойові пістолети по типу «Форт 12» та «Пістолет Макарова».
У продовження своїх злочинних дій, усунувши всі перешкоди до вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , із кімнат зазначеного житлового будинку, відкрито заволоділи майном ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , а саме: 100 000 (сто тисяч) доларів США, що відповідно курсу валют НБУ станом на 16.05.2019 становить 26 грн. 40 коп. за 1 долар на суму 2 640 000 (два мільйони шістсот сорок тисяч) та іншими цінностями, на загальну суму більше ніж 2 640 000 гривень, яка на момент вчинення кримінального правопорушення більше ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та, відповідно до примітки 4 ст. 185 КК України, є особливо великим розміром.
Крім того, 05 вересня 2019 року, близько 03 години 30 хвилин, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та ОСОБА_16 , за попередньої змовою, перебуваючи на території чужого подвір'я за адресою: АДРЕСА_3 , таємно, із корисливих спонукань, повторно, викрали велосипед «Wheeler» належний ОСОБА_19 та намагалися втекти разом з ним з місця вчинення кримінального правопорушення, однак не виконали усіх дій до кінця з причин, що не залежали від їх волі, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були зупиненими співробітниками охорони «КОМКОН».
16 травня 2019 року відомості за фактом відкритого викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, органом досудового розслідування Бориспільського ВП ГУНП в Київській області внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12019110100000810 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
05 вересня 2019 року відомості за фактом незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна органом досудового розслідування Броварського ВП ГУНП в Київській області, внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12019110130002526 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
05 вересня 2019 року о 15 годині 00 хвилин, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, в порядку ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 та, ОСОБА_16 та того ж дня ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
06 вересня 2019 року прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_11 кримінальні провадження №12019110130002526 від 05 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та №12019110100000810 від 16 травня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, об'єднано в одне провадження з визначенням єдиного реєстраційного номеру №12019110100000810.
06 вересня 2019 року кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №12019110100000810 перекваліфіковане з ч. 3 ст. 186 КК України на ч. 4 ст. 187 КК України.
В цей же день ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України та ч. 4 ст. 187 КК України.
07 вересня 2019 року слідчий СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2019 року вказане клопотання задоволено та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 15:00 год. 03 листопада 2019 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_20 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України. Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначених кримінальних правопорушень доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала.
Більш того, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін обґрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігач, що особа про яку йдеться могла вчинити правопорушення. Фактів та інформації, які свідчать про причетність ОСОБА_20 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_21 підозри.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_20 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_20 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Таким чином, доводи захисників про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на причетність ОСОБА_20 до скоєння вказаних вище злочинів, а саме передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, є безпідставними, а доводи про те, що у повідомленні про підозру не висвітлено об'єктивну сторону кримінального правопорушення, зокрема фізичний прояв дій ОСОБА_12 , який би характеризував суть вчинення ним злочину, не вказані такі суттєві ознаки як дата, час, місце вчинення правопорушення, потребують додаткової перевірки під час досудового розслідування, як і доводи апелянтів про те, що кваліфікація дій підозрюваного ОСОБА_8 за ч.4 ст.187 КК України є неправильною.
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме, що підозрюваний ОСОБА_13 може переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, може погрожувати, підкупити потерпілого, свідків, схиляти їх до дачі неправдивих показань, продовжувати свою злочинну діяльність.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя суду першої інстанції, в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_13 та ту обставину, що останній, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання за вчинене, в разі застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_22 покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання за вчинені злочини не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_13 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень поєднаних із застосуванням насильства.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Доводи захисників, за змістом апеляційних скарг, про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутність обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційних скаргах про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_12 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу.
При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Посилання захисників на те, що слідчий суддя не звернув увагу на твердження захисту про відсутність обґрунтованості підозри ОСОБА_12 та скопіював фабулу тексту клопотання слідчого у текст своєї ухвали, є безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно, з урахуванням вимог закону, а також практики Європейського суду з прав людини, застосував даний запобіжний захід, взявши до уваги тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, а також доведені прокурором ризики неправомірної поведінки підозрюваного.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають потребу в обранні підозрюваній особі ОСОБА_23 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 вересня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_11 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 15:00 год. 03 листопада 2019 року - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/5504/2019
Категорія: ст. 183 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_24
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1