№ справи: 369/12007/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12223/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Пінкевич Н.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
17 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.
при секретарі - Шепель К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області про стягнення заборгованості зі сплати аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року,
встановив:
у вересні 2018 року позивач звернулась до суду з позовом, я кому просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 51 912 грн. 33 коп., інфляційні втрати в розмірі 16 533 грн. 97 коп. та пеню у розмірі 51 912 грн. 33 коп.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 51 912 грн. 33 коп., інфляційні втрати в розмірі 16 533 грн. 97 коп. та пеню у розмірі 15 000 грн.
Не погоджуючись з рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати в частині вирішення вимог про стягнення пені та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалась на те, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 15 травня 2009 року з ОСОБА_2 на її користь було стягнуто на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини доходів відповідача. Позивач вказувала, що виконавче провадження було закінчене у зв'язку зі спливом строку стягнення аліментів та нараховано відповідачу заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 51 912 грн. 33 коп. Зазначала, що вказана заборгованість ОСОБА_2 у добровільному порядку не сплачена, а тому просила суд стягнути її з урахуванням інфляційних втрат та пені.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 51 912 грн. 33 коп., інфляційні втрати в розмірі 16 533 грн. 97 коп. та пеню у розмірі 15 000 грн.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та інфляційних втрат сторонами не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
Задовольняючи вимоги про стягнення пені частково та зменшуючи її розмір до 15 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача на утриманні є неповнолітня дитина.
Однак, з таких висновком суду колегія суддів в повному обсязі погодитись не може, оскільки він не відповідає встановленим у справі обставинам.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2009 року Шевченківським районним судом м.Києва було видано виконавчий лист на виконання рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постаново ВДВС Києво-Святошинського РУЮ від 02 грудня 2009 року було відкрито виконавче провадження №16349995.
Як вбачається зі змісту відповіді Києво-Святошинського РВДВС ГТУЮ у Київській області від 15 травня 2018 року, копія якої міститься в матеріалах справи, виконавче провадження було закінчено у зв'язку з закінченням строку для даного виду стягнення, тобто досягнення дитиною повноліття, що було передбачено п.6 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, яка діяла на момент винесення постанови. Також з вказаної відповіді вбачається, що станом на день закінчення виконавчого провадження заборгованість зі сплати аліментів складала 51 912 грн. 33 коп.
Частиною 1 ст. 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
В обґрунтування розміру пені за прострочення сплати аліментів, позивач з урахуванням порядку нарахування пені за прострочення сплати аліментів виходила з того, що її розмір значно перевищує розмір самої заборгованості, а тому просила суд стягнути на її користь 51 912 грн. 33 коп. Суд звертає увагу на те, що відповідач не заперечував розмір заборгованості та розмір обрахованої позивачем пені, доказів на спростування заявлених вимог до суду не надав.
Частиною 2 ст. 196 СК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Зменшуючи розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції виходив з того, що на утриманні
ОСОБА_2 є неповнолітня дитина. Разом з тим, встановити з яких підстав судом першої інстанції було зроблено висновок про дійсний матеріальний та сімейний стан відповідача неможливо, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження таких обставин.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач своїм правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких доказів на підтвердження свого сімейного стану, зокрема наявності на його утриманні дитини, до суду не надавав. Крім того, у судовому засіданні у суді першої інстанції відповідачем було визнано позовні вимоги та він не заперечував проти їх задоволення.
Положеннями ст. 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
В даному випадку, судом першої інстанції було зроблено висновок про наявність підстав для зменшення розміру пені за прострочення сплати аліментів, який не ґрунтується на наявних у матеріалах справи доказах, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині вирішення вимог про стягнення пені із ухвалення у справі нового судового рішення про задоволення позову. Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року в частині вирішення вимог про стягнення пені скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 51 912 грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 057 грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постановив виготовлено 22 жовтня 2019 року.
Головуючий
Судді