22 жовтня 2019 року м. Херсон
справа № 663/2311/16-ц
провадження № 22-ц/819/74/19
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В.,
суддів:Склярської І.В.,
Чорної Т.Г.,
секретарГеленко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє Гагуліна Олена Миколаївна , про призначення повторної судово-психіатричної експертизи в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Умурзаков Марк Анатолійович про визнання договору дарування недійсним,
встановив:
У вересні 2016 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах недієздатної ОСОБА_4 як її опікун, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним.
В обґрунтування позову послалася на те, що 28.10.2011 року ОСОБА_4 , не розуміючи значення своїх дій, уклала з відповідачем договір дарування належної їй на праві власності земельної ділянки площею 0,0911га, кадастровий номер 6524755500:01:043:0049 з розташованим на ній об'єктом незавершеного будівництва - житловим будинком готовністю 21%, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Договір дарування посвідчений приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Умурзаковим М.А. та зареєстровано в реєстрі за № 621.
Вказуючи на факт стійкого психічного розладу у ОСОБА_4 задовго до укладення та в момент укладення наведеної угоди, просила визнати спірний договір дарування недійсним.
Ухвалою від 15 листопада 2016 року у зв'язку із смертю ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд залучив до участі в справі правонаступника позивача - ОСОБА_1 .
Рішенням суду від 28 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених нею вимог.
Скарга мотивована тим, що суд неповно встановив обставини, які мають значення для справи, та не роз'яснив їй процесуальне право заявити клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи для підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_4 у момент вчинення правочину не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Вона ж в свою чергу вважала, що наданих нею доказів достатньо, щоб підтвердити зазначену обставину.
Просила суд апеляційної інстанції вирішити питання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20 березня 2017 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 24 травня 2017 року призначено у справі посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено питання чи страждала ОСОБА_4 на будь-яке психічне захворювання на час укладення договору дарування 28 жовтня 2011 року та чи мала вона можливість за своїм психічним станом на час укладення договору дарування розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 442 від 03.09.2018 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно наявної документації на момент укладення нею договору дарування, 28.10.2011 року, будь-яким психічним захворюванням, хронічним, стійким психічним розладом не страждала і, відповідно, могла розуміти значення своїх дій та керувати ними (т.1, а. с. 220-225).
Ухвалою від 19 вересня 2018 року апеляційний суд за клопотанням ОСОБА_1 призначив додаткову посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставив аналогічні питання.
Необхідність призначення додаткової експертизи обґрунтовано тим, що при складанні висновку експертом не досліджено та не враховано покази свідка ОСОБА_5 , а отже, - висновок неповний.
Згідно із висновком судово-психіатричного експерта № 111 від 14.03.2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно наявної документації на момент укладення нею договору дарування, 28.10.2011 року, будь-яким психічним захворюванням, хронічним, стійким психічним розладом не страждала і, відповідно, могла розуміти значення своїх дій та керувати ними (т.1, а .с.256-261).
Посилаючись на те, що висновки експерта суперечать обставинам справи в межах досліджених судами доказів, зроблені без врахування та дослідження медичної карти стаціонарного хворого ( ОСОБА_4 ) в Миколаївській обласній психіатричній лікарні та поставлених їй діагнозів (наслідки нейроінфекції, депресивно-іпохондрисний синдром) і це викликає сумніви в їх правильності, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гагуліна О.М. звернулась до апеляційного суду із клопотанням про призначення потворної судово-психіатричної експертизи, проведення якої просила доручити Державній установі «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ", на вирішення якої просила поставити такі питання:
- Чи розуміла ОСОБА_4 , 1938 року народження, свої дії та чи могла ними керувати на час укладення договору дарування 28 жовтня 2011 року? Чи здатна була ОСОБА_4 усвідомлювати, і в якій мірі, фактичний зміст власних дій та їх наслідків, а також в повній мірі прогнозувати ці наслідки?
- Чи розуміла ОСОБА_4 , 1938 року народження, значення своїх дій та чи могла ними керувати під час хвороби ?
Відповідно до частини 2 статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Із змісту ухваленого судом рішення вбачається, що висновки суду мотивовані тим, що у підтвердження своїх доводів позивач не надала належних та допустимих доказів про те, що ОСОБА_4 вчинила правочин щодо відчуження належного їй нерухомого майна (28.10.2011року) у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.
При цьому висновок судово-психіатричного експерта №99 від 11.03.2016 року, зроблений в результаті проведеної на підставі ухвали Скадовського районного суду Херсонської області у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4 недієздатною Комунальним підприємством «Херсонська обласна психіатрична лікарня» Херсонської обласної ради експертизи, суд обґрунтовано не вважав належним доказом зазначеного вище факту, оскільки цим висновок підтверджувався психічний стан ОСОБА_4 на момент її огляду.
Разом з тим відповідно до наведеного вище висновку ОСОБА_4 з 2010 року страждає хронічним психічним захворюванням в формі судинної атеросклеротичної деменції F-01.8. Як пояснила допитана судом апеляційної інстанції як свідок ОСОБА_6 , лікар-психіатр Херсонської обласної психіатричної лікарні, це захворювання характеризується важким розладом інтелектуальної діяльності та емоційно-вольової сфери хворого, який в деяких випадках призводить до повного розпаду особистості.
Натомість висновки проведених у даній справі судових експертиз не містять характеристики захворювання за діагнозом «судинна атеросклеротична деменція F-01.8», яка у висновку судово-психіатричного експерта №99 від 11.03.2016 року (цивільна справа №663/2210/15-ц) значиться як хронічне психічне захворювання з 2010 року, в той час, як за висновками судово-психіатричного експерта №442 від 03.09.2018 року та № 111 від 14.03.2019 року (цивільна справа № 663/2311/16-ц) за станом на 28.10.2011 року ОСОБА_4 будь-яким психічним захворюванням, хронічним, стійким психічним розладом не страждала.
Враховуючи, що під час апеляційного розгляду справи встановлено обставини, які викликають сумніви в правильності наданих експертами висновків щодо усвідомлення ОСОБА_4 значення своїх дій під час укладення нею 28 жовтня 2011 року договору дарування, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача- адвоката Гагуліної О.М. та призначення у справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої доручити Державній установі «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України» ( ДУ «ЦПЗМНАМОЗ»).
На вирішення експерта слід поставити питання, чи страждала ОСОБА_4 на будь-яке психічне захворювання на час укладення нею договору і чи усвідомлювала вона значення своїх дій та чи могла ними керувати на час укладення нею договору дарування- 28 жовтня 2011 року.
Колегія суддів вважає, що саме ці питання потребують роз'яснення у спірних правовідносинах, зважаючи на підстави заявленого ОСОБА_1 позову та відхиляє запропоновані представником позивача питання про те, в якій мірі ОСОБА_4 усвідомлювала фактичний зміст власних дій та їх наслідків, а також чи могла в повній мірі прогнозувати ці наслідки і чи розуміла значення своїх дій та чи могла ними керувати під час хвороби, оскільки роз'яснення цих питань, які носять загальний характер, не має правового значення для вирішення по суті спору, що виник між сторонами.
На підставі пункту 5 частини 1 статті 252 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Керуючись статтями 103,104, 252 ЦПК України, суд
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє Гагуліна Олена Миколаївна , задовольнити.
Призначити у справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:
1) Чи страждала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на будь-яке психічне захворювання на час укладення нею договору дарування 28 жовтня 2011 року?
2) Чи усвідомлювала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значення своїх дій та чи могла ними керувати на час укладення нею договору дарування 28 жовтня 2011 року?
Проведення експертизи доручити Державній установі «Центр психічного здоров'я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров'я України» («ДУ ЦПЗМНАМОЗ», м.Київ, Печерський район, вулиця Грушевського, 7), попередивши експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку експерта та відмову від виконання покладених обов'язків без поважних причин.
Строк проведення експертизи встановити терміном в 60 робочих днів з дати отримання для дослідження цивільної справи та всіх необхідних документів.
Судові витрати по оплаті вартості експертизи покласти на ОСОБА_1 , попередивши її про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені статтею 109 ЦПК України.
В розпорядження експерта надати:
1) матеріали цивільних справ № 663/2311/16-ц (провадження № 22-ц/819/74/19) та №663/2210/15-ц за заявою ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_4 недієздатною та встановлення над нею опіки.
2) історії хвороби ОСОБА_4 №№ 2055/13, 2034/14, 4936/15 (оригінали);
3) медична картка стаціонарного хворого на ім'я ОСОБА_4 № 226 (оригінал).
Апеляційне провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий підпис Л.В. Пузанова
Судді: підпис І.В. Склярська
підпис Т.Г. Чорна
Згідно з оригіналом:
Суддя Л.В. Пузанова