Справа №583/2644/19 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковальова О.О.
Номер провадження 33/816/438/19 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
15 жовтня 2019 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю. , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 583/2644/19 за апеляційною скаргою (повторно) ОСОБА_1 на ухвалу судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.07.2019 та на постанову судді Сумського апеляційного суду від 20.08.2019 щодо відмови виконувати функції захисника,
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу судді суду першої інстанції від 24.07.2019 та постанову судді апеляційного суду від 20.08.2019 щодо відмови виконувати функції захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона не могла раніше виготовити апеляційну скаргу через скрутний матеріальний стан, а вказані судові рішення не відповідають приписам КАСУ. Вважає, що її незаконно не було допущено до участі в розгляді справи як захисника.
Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.07.2019 відмовлено у клопотанні ОСОБА_1 на ознайомлення з матеріалами справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та наданні її копій, оскільки остання не надала документів, які б підтверджували її право на участь у розгляді справи і виконання функцій захисника.
Постановою судді Сумського апеляційного суду від 20.08.2019 повернуто ОСОБА_1 апеляційну скаргу на ухвалу судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.07.2019, так як вона не є захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та в силу вимог закону не може виконувати функції захисника у справах про адміністративні правопорушення.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що у прийнятті вказаної вище апеляційної скарги ОСОБА_1 необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно ч. 1 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу, а згідно ч. 10 цієї статті постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. При цьому зазначеною статтею встановлений вичерпний перелік осіб, які можуть подати апеляційну скаргу на постанови, ухвалені суддями судів першої інстанції.
ОСОБА_1 за своїм процесуальним статусом у цій справі не є особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, потерпілим, його представником чи прокурором, а тому її доводи про наявність повноважень захисника, так як ОСОБА_3 надав їй довіреність бути захисником його прав, є необґрунтованими та не можуть бути узятими до уваги через невідповідність закону.
Зокрема, відповідно ч. 2 ст. 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення, що кореспондується з вимогами ст. 268 і 271 КУпАП, згідно яких у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокати.
Згідно ст. 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а згідно п. 3 ч. 1 ст. 19 цього Закону одним з видів адвокатської діяльності є захист прав, свобод і законних інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним», поширивши таким чином певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Виходячи із системного аналізу національного законодавства України, правової позиції ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), враховуючи принцип правової визначеності, який є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права (ст. 3 Основного Закону), зазначена справа про адміністративне правопорушення, для цілей ст. 6 Конвенції, належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 не має повноважень на виконання функцій захисника у справі відносно ОСОБА_3 та відповідно права на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, що жодним чином не позбавляє права ОСОБА_3 на доступ до суду та вільний вибір захисника, який за законом має право здійснювати таку діяльність (професійного адвоката), чи самостійно захищати себе на власний розсуд (ч. 4 ст. 29 і 59 Конституції України), що узгоджується з рекомендаціями Венеціанської Комісії з цього приводу.
Таким чином держава гарантує, що допомога буде надана адвокатом, який матиме необхідний рівень професійної підготовки, буде пов'язаний правилами професійної етики, законодавчими вимогами доступу до професії та нестиме відповідальність за неналежне виконання ним свого професійного обов'язку. Право на професійну правничу допомогу - це гарантована Основним Законом держави можливість особи отримати високоякісні правничі послуги, які може забезпечити лише професійний адвокат, який пройшов спеціальну підготовку, а не будь-яка інша особа. При цьому запропонована формула не заперечує права на правничу допомогу загалом, у тому числі й безоплатну, яку можуть надавати інші, крім професійних адвокатів, фахівці-правники. Проте наголос робиться саме на гарантованому отриманні особою саме професійної допомоги.
Крім того, згідно офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 294 КУпАП «стосовно оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення» (рішення КСУ № 2-рп/2015 від 31.03.2015), приписи цієї норми закону в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у ст. 24-1 цього Кодексу, та про закриття справи.
У зв'язку з цим, ухвала судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.07.2019 та постанова Сумського апеляційного суду від 20.08.2019 відносно ОСОБА_1 не підлягають апеляційному чи касаційному оскарженню, тому апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст.294 КУпАП України, -
Відмовити ОСОБА_1 в прийнятті її апеляційної скарги (повторно) на ухвалу судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24.07.2019 та на постанову судді Сумського апеляційного суду від 20.08.2019 щодо відмови виконувати функції захисника, повернувши апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуРунов В. Ю.