Номер провадження: 22-ц/813/3424/19
Номер справи місцевого суду: 521/15282/13-ц
Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
15.10.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря судового засідання: Віцько А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - адвоката Кліменка Володимира Павловича на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 29 листопада 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пачева Ірина Іванівна, Березівська державна нотаріальна контора Одеської області, ОСОБА_1 про визнання договору довічного утримання та заповіту недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про встановлення фактів фактичного проживання,
У вересні 2013 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 та просила визнати договір довічного утримання, укладений 26.05.2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І., за реєстровим № 4770 недійсним; визнати за нею право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 на 3/25 частин домоволодіння під АДРЕСА_1 , визнати за нею право користування 3/25 частиною земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння під АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 та стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідач звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , який в подальшому уточнила та окрім вимог про позбавлення права користування житловим будинком також заявила вимоги про встановлення факту фактичного проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 з жовтня 2005 року по день смерті як АДРЕСА_2 ; встановлення факту фактичного проживання ОСОБА_4 на момент смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 як АДРЕСА_2 ; встановлення факту фактичного проживання ОСОБА_1 на момент смерті його дружини, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 , як АДРЕСА_2 .
05.05.2016року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору - Березівська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним, в якому вказувала, що 01.11.2005 року її матір - ОСОБА_8 склала на ім'я ОСОБА_4 заповіт, який було посвідчено 01.11.2005 року державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори Одеської області Мухаір В.Т. за реєстровим №3879, згідно якому вона заповіла належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними, господарчими будівлями АДРЕСА_1 , ОСОБА_4
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 травня 2016 року об'єднано в одне провадження позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пачева Ірина Іванівна про визнання правочину недійсним, визнання права на спадкування, визнання права на користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 про позбавлення права користування, встановлення фактів фактичного проживання зі справою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Березівська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.
20.12.2017року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Березівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу - Пачева І.І. про визнання правочинів недійсними та визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій позивач просила визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 , посвідчений 01.11.2005 року державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Одеської області Мухаір В.Т. за реєстровим №3879; визнати недійсним договір довічного утримання, укладений 26.05.2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І. за реєстровим № 4770; визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , та стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12.10.2018 року позовні вимоги ОСОБА_4 про позбавлення права користування 3/25 частинами домоволодіння під АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_9 за заявою позивача за зустрічним позовом залишено без розгляду.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 29 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пачева Ірина Іванівна, Березівська державна нотаріальна контора Одеської області, ОСОБА_1 про визнання договору довічного утримання та заповіту недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом - задоволено.
Визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 , посвідчений 01.11.2005 року державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Одеської області Мухаір В.Т. за реєстровим № 3879.
Визнано недійсним договір довічного утримання, укладений 26.05.2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І. за реєстровим № 4770.
Визнано за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 3/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнуто із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 30.12.2014 року Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 31.12.2013 року Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області судовий збір в сумі 2202 (дві тисячі двісті дві) грн. 75 коп.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про встановлення фактів фактичного проживання залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 - адвокат Кліменко Володимир Павлович подали апеляційні скарги, в яких просять:
* ОСОБА_1 - рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 29 листопада 2018 року в частині визнання за ОСОБА_3 , права власності на 3/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вимог;
*представник ОСОБА_2 адвокат Кліменко Володимир Павлович - рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 29 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, повідомлялися, про причини не явки суду не повідомили.
Березівська районна державна нотаріальна контора 26.03.2019 року надіслала до Одеського апеляційного суду лист, в якому просила слухати справу за відсутності її представника.
Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пачева І.В. в судове засідання не з'явилася, повідомлялася, надіслала до Одеського апеляційного суду листа про розгляд справи, призначеної на 15.10.2019 року о 15-00 г. без її участі.
Представник ОСОБА_3 адвокат Костенко О.О. будучи належним чином повідомленим в судове засідання не з'явилися, через електронну пошту надіслав до Одеського апеляційного суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою.
Присутні в судовому засіданні ОСОБА_4 та її представник адвокат Кліменко В.П. заперечували проти відкладення розгляду справи, посилаючись на розгляд справи в апеляційному порядку поза межами розумного строку.
Судова колегія враховує, що справа знаходиться на розгляді в судах більше 6 років, а в апеляційному суді з лютого 2019 року.
В судовому засіданні, яке було призначено на 09.07.2019 року о 14-00 г. після початку розгляду апеляційної скарги по суті і заслуховування пояснення присутніх в судовому засіданні 09.07.2019 року о 14-00 год. ОСОБА_4 та її представника адвоката Кліменка В.П., по справі було оголошено перерву у зв'язку з наявністю заяви адвоката Костенко О.О. про відкладення розгляду справи у зв'язку з її відпусткою.
Враховуючи, що справа перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції понад розумний строк і що заява про відкладення розгляду справи від адвоката Костенко О.О. є повторною на стадії розгляду справи в апеляційному суді, судова колегія не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи незалежно від причин не явки представника.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, заперечень, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Кліменка Володимира Павловича підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_1 частковому задоволенню, на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 визнаючи недійсним заповіт, складений ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 , посвідчений 01.11.2005 року державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори Одеської області Мухаір В.Т. за реєстровим №3879; визнаючи недійсним договір довічного утримання, укладений 26.05.2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І. за реєстровим №4770; визнаючи за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 3/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4
та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про встановлення факту фактичного проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 з жовтня 2005 року по день смерті як АДРЕСА_2 ; встановлення факту фактичного проживання ОСОБА_4 на момент смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 як АДРЕСА_2 ; встановлення факту фактичного проживання ОСОБА_1 на момент смерті його дружини, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 , як АДРЕСА_2 ,
суд першої інстанції виходив з того, що:
- ОСОБА_8 протягом життя, а саме з 04.03.2005 року страждала важким хронічним стійким психічним розладом у вигляді тяжкого затяжного депресивного розладу органічного походження. ОСОБА_8 на момент складання нею заповіту на користь ОСОБА_4 , посвідченого 01.11.2005 року державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори Одеської області Мухаір В.Т. за реєстровим №3879, та укладання договору довічного утримання між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , посвідченого 26.05.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І. за реєстровим №4770, страждала важким хронічним стійким психічним розладом у вигляді тяжкого затяжного депресивного розладу органічного походження, внаслідок чого була абсолютно не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;
-в матеріалах справи є копія постанови П'ятої Одеської державної нотаріальної контори від 09.06.2017 року, якою відмовлено у видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті її матері - ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-правом звернення до суду з позовом (заявою) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, має особисто спадкоємець (ст. 16 ЦК України, ст. ст. 4, 293 ЦПК України). Разом з тим, ОСОБА_1 своє право на звернення до суду з відповідним позовом не використав; на спадкове майно не претендує, що особисто підтвердив під час допиту в судовому засіданні. Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо уповноваження ОСОБА_1 ОСОБА_4 на представництво його інтересів у зазначеній справі стосовно встановлення факту його проживания у с. Демидове Березівського району Одеської області;
- ОСОБА_4 не надала належних та допустимих доказів, що є її процесуальним обов'язком, про те, що на час відкриття спадщини вона постійно проживала разом з ОСОБА_8 , вела з нею спільне господарство. Факт догляду за ОСОБА_8 та тимчасове її перебування у с. Демидове Березівського району Одеської області не свідчить про їх постійне спільне проживання однією сім'єю.
-для встановлення факту прийняття спадщини в порядку частини 3 статті 1268 ЦК України юридичне значення має місце відкриття спадщини відповідно до правил ч. 3 ст. 1221 ЦК України, тобто останнє місце проживання спадкодавця; факт постійного проживання встановлюється виключно щодо спадкоємця та не може своїм наслідком мати зміну місця проживання померлого спадкодавця та, відповідно, місця відкриття спадщини. Наразі відповідач ОСОБА_4 фактично у своїй зустрічній позовній заяві ставить питання про зміну постійного місця проживання спадкодавця ОСОБА_8 .
Проте повністю погодитися з усіма такими висновками суду першої інстанції не можна.
Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:
- згідно з свідоцтвом про шлюб, повторно виданого 30.11.2016 року Малиновським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, 27.08.1977 року ОСОБА_8 та ОСОБА_1 уклали шлюб, що був зареєстрований другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 679 (т.4 а.с.209).
- сторонами не заперечується, що ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , про що свідчить копія свідоцтва про її народження (т.1 а.с.14);
- 17.12.1994 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_9 , взявши прізвище « ОСОБА_3 ». 17.04.2007 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 розірвано, а 19.11.2013р. ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_26 та перейшла на прізвище « ОСОБА_3 ». Зазначене підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 13.12.2012р., копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 17.04.2007 року та копією свідоцтва про шлюб від 19.11.2013 року (т.1 а.с.245-247).
- в матеріалах справи наявна копія рішення Іллічівського районного суду м. Одеси від 15.11.1999 року, яким встановлено факт прийняття спадщини та визнано за ОСОБА_8 право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 (т.1 а.с.18);
- ухвалою Іллічівського районного суду м. Одеси від 01.09.2001 року виправлено описку в рішенні Іллічівського районного суду м. Одеси від 15.11.1999 року, встановлено факт прийняття спадщини та визнано за ОСОБА_8 право власності на 3/25 частини домоволодіння АДРЕСА_1 (т.1 а.с.17);
- ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ;
-за життя ОСОБА_8 була інвалідом дитинства, страждала на низку захворювань, а саме - синдром Шерешевського-Тернера , ішемічної хвороби серця, недостатність мозкового кровообігу, гіпертонічна хвороба, хронічний пієлонефрит, хронічний холецистит та інші. Вказане підтверджується копіями виписок з медичної карки ОСОБА_8 (т.1 а.с.136-144, 195-237);
-з 30.06.2004 року по 01.07.2004 року ОСОБА_8 знаходилася у відділенні реанімації та інтенсивної терапії з діагнозом: гостре пероральне отруєння клофеліном, суіцидальна спроба, про що свідчить копія листа КУ «Міська клінічна лікарня ім. проф. О.І. Мінакова» від 22.04.2013 року. Після стабілізації стану, ОСОБА_8 була виписана з відділення, у супроводі доньки, з якої в свою чергу була взята розписка в тому, що вона ознайомлена з необхідністю звернутися з матір'ю до психіатра (т.1 а.с.7, 142 зворот);
-сторони не оспорювали, що за рік до своєї смерті восени 2005 року ОСОБА_8 приїхала до с. Демидове Березівського району Одеської області, де проживали родичі її чоловіка;
-01.11.2005 року ОСОБА_8 склала на ім'я ОСОБА_4 заповіт, в якому заповіла останній належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними, господарчими будівлями АДРЕСА_1 , який було посвідчено державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори Одеської області Мухаір В.Т. за реєстровим №3879. В цьому заповіті вказано, що у зв'язку з неписьменністю заповідача заповіт прочитано вголос свідками: ОСОБА_30 , ОСОБА_31 (т.3 а.с.112);
- 26.05.2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 укладений договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І. за реєстровим № 4770, згідно якому ОСОБА_8 передає у власність ОСОБА_4 3/25 частин житлового будинку з надвірними та господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та складається в цілому з двох житлових будинків під літ. «А», «Б», житловою площею 108,6 кв.м. та надвірних споруд: «В» - гараж, «Г» - літня кухня, «З» - літній душ, «К» - сарай, «Л» - навіс, І, И, III - вимощення, №1-4,7,9,10 - огорожа, розташованих на земельній ділянці площею 1300 кв.м., а ОСОБА_4 зобов'язується забезпечувати відчужувача житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у кімнаті площею 11,9 кв.м. у відчужуваній частині домоволодіння; забезпечувати щоденним триразовим калорійним харчуванням (сніданок, обід, вечеря), вартість продуктів становить 400 грн. на місяць; надання побутових послуг (прання постільної білизни, один раз на десять днів, послуги перукарні - один раз на місяць, ремонт побутової, а також аудіо-, відеотехніки тощо), оцінюється сторонами у 30 грн. на місяць; забезпечення належними лікарськими засобами на підставі виданих лікарями рецептів на середню суму в 100грн. на місяць, чи 1200 грн. на рік. В цьому договорі зазначено, що у зв'язку з хворобою рук відчужувача, на її особисте прохання та за її дорученням, після прочитання договору довічного утримання (догляд), даний правочин у присутності відчужувача підписано ОСОБА_32 (т.1 а.с.ЗЗ);
- згідно з копією довіреності, виданої 29.11.2005 року, ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_32 склала довіреність, відповідно якої уповноважила останнього розпоряджатися і користуватися всім належним її майном, вести від її імені справи в усіх установах, організаціях, судових установах, тощо, яка посвідчена державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори Одеської області Мухаір В.Т. за реєстровим №4331 (т.2 а.с.62);
- ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 померла, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть (т.1 а.с.8);
- заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09.12.2010 року, яке набрало законної сили, за ОСОБА_4 визнано право власності на 3/25 частин домоволодіння з надвірними та господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_5, який складається з трьох житлових будинків - літ. «А» та літ. «Б» у складі: 3-1 - коридор площею 7,4 кв.м.,, 3-2 - житлова кімната площею 15,3 кв.м., 3-3 - житлова кімната площею 11,9 кв.м., 3-4 - коридор площею 5,6 кв.м., 3-5 - кухня площею 7,1 кв.м., 3-6 - кухня площею 8,2 кв.м., загальною площею 55,5 кв.м., будинок літ. «К1» у складі: 4-1 - коридор, площею 3,6 кв.м., 4-2 - кухні площею 21,5 кв.м., 4-3 - санвузла площею 5,5 кв.м., 4-4 - житлової кімнати площею 14,6 кв.м., 4-5 - житлової кімнати площею 20,8 кв.м., 4-6 - гараж площею 14 кв.м., загальною площею 80 кв.м. та надвірних споруд: гаражу «літ.В», літньої кухні «літ.Г»,, сараю «літ.К», навісу літ. «Л», «П», «О», вбиральні літ. «М», вимощення -1, II, III, огорожі №1,2,4,7,9,11,12-16», що розташовані на земельній ділянці площею 1300 кв.м. (т.3 а.с.7-8);
- 20.06.2013 року позивач звернулася до П'ятої Одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.47-55);
-16.07.2013 року позивач отримала листа П'ятої Одеської державної нотаріальної контори, з якого вбачається, що 3/25 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 належить іншій фізичній особі на підставі договору довічного утримання від 26.05.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І., а тому видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не надається можливим. Вказане підтверджується копією спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_8 (т.1 а.с.47-55);
- згідно з копією постанови П'ятої Одеської державної нотаріальної контори від 09.06.2017 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті її матері - ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.5 а.с.51-52);
- згідно свідоцтва про шлюб, зареєстрованого 15.11.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_4 зареєструвала шлюб зі ОСОБА_33 та перейшла на прізвище « ОСОБА_4 » (т.2 а.с.91);
- заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09.12.2010 року, яке набрало законної сили, за ОСОБА_4 визнано право власності на 3/25 частин домоволодіння з надвірними та господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_5, який складається з трьох житлових будинків - літ. «А» та літ. «Б» у складі: 3-1 - коридор площею 7,4 кв.м.,, 3-2 - житлова кімната площею 15,3 кв.м., 3-3 - житлова кімната площею 11,9 кв.м., 3-4 - коридор площею 5,6 кв.м., 3-5 - кухня площею 7,1 кв.м., 3-6 - кухня площею 8,2 кв.м., загальною площею 55,5 кв.м., будинок літ. «К1» у складі: 4-1 - коридор, площею 3,6 кв.м., 4-2 - кухні площею 21,5 кв.м., 4-3 - санвузла площею 5,5 кв.м., 4-4 - житлової кімнати площею 14,6 кв.м., 4-5 - житлової кімнати площею 20,8 кв.м., 4-6 - гараж площею 14 кв.м., загальною площею 80 кв.м. та надвірних споруд: гаражу «літ.В», літньої кухні «літ.Г»,, сараю «літ.К», навісу літ. «Л», «П», «О», вбиральні літ. «М», вимощення -1, II, III, огорожі №1,2,4,7,9,11,12-16», що розташовані на земельній ділянці площею 1300 кв.м. (т.З а.с.7-8);
- згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого 02.04.2015 року реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0657 га. кадастровий номер 5110137300:36:018:0007 за адресою: АДРЕСА_1 (т.3 а.с.14). Зазначене також підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.04.2015 року (т.3 а.с.15);
- згідно з висновком судово-психіатричних експертів від 13.02.2017 року за № 49 ОСОБА_8 протягом життя, а саме з 04.03.2005 року страждала важким хронічним стійким психічним розладом у вигляді тяжкого затяжного депресивного розладу органічного походження. ОСОБА_8 на момент складання нею заповіту на користь ОСОБА_4 , посвідченого 01.11.2005 року державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори Одеської області Мухаір В.Т. за реєстровим №3879, та укладання договору довічного утримання між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , посвідченого 26.05.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І., за реєстровим №4770, страждала важким хронічним стійким психічним розладом у вигляді тяжкого затяжного депресивного розладу органічного походження, внаслідок чого була абсолютно не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_8 така, що страждала важким хронічним стійким психічним розладом у вигляді тяжкого затяжного депресивного розладу органічного походження, була абсолютно не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і прогнозувати наслідки своїх дій при складанні нею заповіту на користь ОСОБА_4 , посвідченого 01.11.2005 року державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Одеської області Мухаір В.Т. за реєстровим №3879, та укладанні договору довічного утримання, між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , посвідченого 26.05.2006 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І. за реєстровим № 4770. ОСОБА_8 при складанні нею довіреності на ім'я ОСОБА_32 від 29.11.2005 року страждала важким хронічним стійким психічним розладом у вигляді тяжкого затяжного депресивного розладу органічного походження, була абсолютно не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (т.4 а.с. 190-203);
-згідно з довідкою виконавчого комітету Демидівської сільської ради Березівського району Одеської області від 30.10.2015 року ОСОБА_8 з жовтня 2005 року до дня своєї смерті проживала за адресою: АДРЕСА_2 без реєстрації (т.2 а.с.192).
-у свідоцтві про смерть ОСОБА_8 від 14.12.2012 року, яке було повторно видано, зазначено місце державної реєстрації - виконавчий комітет Демидівської сільської ради Березівського району Одеської області (т.1 а.с.8).
- відповідно довідки виконавчого комітету Демидівської сільської ради Березівського району Одеської області від 30.10.2015 року чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_1 з 2003 року та по теперішній час проживає за вищевказаною адресою без реєстрації (т.2 а.с. 193);
- в довідці виконавчого комітету Демидівської сільської ради Березівського району Одеської області від 12.11.2015 року зазначено, що ОСОБА_4 з 1985 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , однак з 2005 року по 2006 рік проживала по АДРЕСА_2 без реєстрації та здійснювала догляд за ОСОБА_8 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за договором довічного утримання (т.2 а.с. 195);
- згідно з довідками виконавчого комітету Демидівської сільської ради Березівського району Одеської області від 27.02.2006 року та від ІНФОРМАЦІЯ_4, з яких вбачається, що ОСОБА_32 , який є батьком ОСОБА_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , поніс витрати на поховання ОСОБА_8 (т.2 а.с. 194).
Встановивши вказані обставини та надавши належну і повну оцінку зібраним у справі доказам, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог про визнання з підстав ст.. 225 ЦК України недійсними заповіту від 01.11.2005 року, згідно з яким ОСОБА_8 склала на ім'я ОСОБА_4 заповіт, в якому заповіла останній належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними, господарчими будівлями АДРЕСА_1 , який було посвідчено державним нотаріусом Березівської державної нотаріальної контори Одеської області Мухаір В.Т. за реєстровим №3879 та договору довічного утримання укладеного 26.05.2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Пачевою І.І. за реєстровим № 4770, згідно з яким ОСОБА_8 передає у власність ОСОБА_4 3/25 частин житлового будинку з надвірними та господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та складається в цілому з двох житлових будинків під літ. «А»,«Б», житловою площею 108,6 кв.м. та надвірних споруд: «В» - гараж, «Г» - літня кухня, «З» - літній душ, «К» - сарай, «Л» - навіс, І, II, III - вимощення, № 1 -4,7,9,10 - огорожа, розташованих на земельній ділянці площею 1300 кв.м., а ОСОБА_4 зобов'язується забезпечувати відчужувача житлом шляхом збереження права безоплатного довічного проживання у кімнаті площею 11,9 кв.м. у відчужуваній частині домоволодіння; забезпечувати щоденним триразовим калорійним харчуванням (сніданок, обід, вечеря), вартість продуктів становить 400 грн. на місяць; надавати побутові послуги (прання постільної білизни, один раз на десять днів, послуги перукарні - один раз на місяць, ремонт побутової, а також аудіо-, відеотехніки тощо), що оцінюється сторонами у 30 грн. на місяць; забезпечувати належними лікарськими засобами на підставі виданих лікарями рецептів на середню суму в 100 грн. на місяць, чи 1200 грн. на рік.
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_4 адвоката Кліменка В.П. в цій частині висновок суду першої інстанції не спростовують і не є обґрунтованими, внаслідок чого рішення суду в цій частині вимог ОСОБА_3 підлягає залишенню без змін.
Крім того, не можуть бути задоволеними і доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_4 адвоката Кліменка В.П. в частині визнання судом права власності на 3/25 частин житлового будинку з надвірними та господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_4 після визнання недійсними заповіту від 01.11.2005 року, згідно з яким ОСОБА_8 склала на ім'я ОСОБА_4 заповіт, в якому заповіла останній належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними, господарчими будівлями АДРЕСА_1 та договору довічного утримання від 26.05.2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , набувачем за яким 3/25 частин житлового будинку з надвірними та господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та складається в цілому з двох житлових будинків під літ. «А», «Б», житловою площею 108,6 кв.м. та надвірних споруд: «В» - гараж, «Г» - літня кухня, «З» - літній душ, «К» - сарай, «Л» - навіс, І, II, III - вимощення, №1-4,7,9,10 - огорожа, розташованих на земельній ділянці площею 1300 кв.м., є ОСОБА_4 , внаслідок чого ОСОБА_4 позбулася статусу спадкоємця після смерті ОСОБА_37 та набувача за договором довічного утримання, а тому не має відношення до спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_37 . Також слід зазначити, що обґрунтування апеляційної скарги порушенням прав ОСОБА_1 не можуть бути взятими до уваги, оскільки ОСОБА_4 не уповноважена Масліганом М.І. бути представником його інтересів щодо спадкового майна.
Крім того, у зв'язку із задоволенням вимог про визнання недійсними заповіту від 01.11.2005 року, згідно з яким ОСОБА_8 склала на ім'я ОСОБА_4 заповіт, в якому заповіла останній належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними, господарчими будівлями АДРЕСА_1 та договору довічного утримання від 26.05.2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , набувачем за яким 3/25 частин житлового будинку з надвірними та господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та складається в цілому з двох житлових будинків під літ. «А», «Б», житловою площею 108,6 кв.м. та надвірних споруд: «В» - гараж, «Г» - літня кухня, «З» - літній душ, «К» - сарай, «Л» - навіс, І, II, III - вимощення, №1-4,7,9,10 - огорожа, розташованих на земельній ділянці площею 1300 кв.м., є ОСОБА_4 , внаслідок чого ОСОБА_4 перестала мати статус спадкоємця після смерті ОСОБА_37 , і тому встановлення на вимогу останньої фактів спільного проживання зі спадкодавцем не породжує для неї юридичного факту, необхідного для прийняття спадщини.
Суд першої інстанції вірно вказав, що факт постійного проживання встановлюється виключно щодо спадкоємця та не може своїм наслідком мати зміну місця проживання померлого спадкодавця та, відповідно, місця відкриття спадщини. Наразі відповідач ОСОБА_4 фактично у своїй зустрічній позовній заяві ставить питання про зміну постійного місця проживання спадкодавця ОСОБА_8 .
Також є вірним посилання районного суду на те, що матеріали справи не містять доказів щодо уповноваження ОСОБА_1 ОСОБА_4 на представництво його інтересів у зазначеній справі стосовно встановлення факту його проживання у с. Демидове Березівського району Одеської області.
Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_4 адвоката Кліменка В.П. в цій частині висновок суду першої інстанції не спростовують і не є обґрунтованими.
Тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про встановлення фактів слід залишити без змін.
Разом з тим, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції за позовними вимогами ОСОБА_3 про визнання права власності на 3/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час смерті спадкодавця ОСОБА_38 перебував з нею у зареєстрованому шлюбі і був, як і позивач ОСОБА_3 та померла спадкодавець ОСОБА_38 , зареєстрованим з ними за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того ОСОБА_1 на час смерті дружини ОСОБА_38 перебував з нею у с. Демидове Березівського району Одеської області.
Встановивши вказані обставини та з'ясувавши, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку у передбачений законом строк з відповідною заявою про відмову від прийняття спадщини не звертався, суд першої інстанції безпідставно вважав, що ОСОБА_1 не прийняв спадщину і тому не є спадкоємцем, а також необгрунтовано послався, що крім того в суді при наданні пояснень ОСОБА_1 фактично відмовився від спадщини, перебравши таким чином на функції нотаріуса або уповноваженої на це особи органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Судова колегія звертає увагу, що відмова від спадщини здійснюється шляхом подачі до нотаріуса або до уповноваженої на це особи органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини відповідної заяви у строк встановлений для прийняття спадщини ст. 1270 ЦК України.
Тому сама по собі відмова ОСОБА_1 від спадщини в суді в усній формі після перебігу строку для прийняття спадщини не може вважатися такою, що має юридичні наслідки передбачені ст. 1273 ЦК України.
Враховуючи наведене ОСОБА_1 при вирішенні вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на 3/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 мав бути залучений до участі в якості відповідача або принаймні третьої особи.
Проте, розглядаючи уточнену ОСОБА_3 позовну заяву про визнання права власності на 3/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , в якій ОСОБА_1 не був притягнутий до участі у справі за заявленими ОСОБА_3 вимогами в якості відповідача або третьої особи, суд першої інстанції таким чином вирішив про права та обов'язки ОСОБА_1 , як спадкоємця після смерті дружини ОСОБА_38 , що в розумінні п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішувати на стадії апеляційного перегляду справи процесуальні питання пов'язані з залученням до участі у справу осіб, які не були залучені до участі у справі судом першої інстанції.
Враховуючи наведене апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині визнання права власності на 3/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 - скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Скасування судового рішення та відмова апеляційним судом у вимогах з процесуальних підстав, пов'язаних з незалученням до участі у справі особи, в якості сторони у справі, не перешкоджає зверненню до суду з такими ж самими вимогами до належної особи, яка не була залучена до участі у справі при її попередньому судовому розгляді.
У відповідності до ст.. 141 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 304 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Кліменка Володимира Павловича - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 29 листопада 2018 року в частині визнання за ОСОБА_3 право власності на 3/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пачева Ірина Іванівна, Березівська державна нотаріальна контора Одеської області, ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 304 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 22.10.2019 року
Головуючий: О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
С.О. Погорєлова