Дата документу 16.10.2019 Справа № 310/5772/19
Єдиний унікальний №310/5772/19 Головуючий у 1 інстанції Вірченко О.М.
Провадження № 22-ц/807/3051/19-2 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
16 жовтня 2019 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Бєлки В.Ю.,
Кухаря С.В.,
за участю секретаря судового засідання Книш С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 серпня 2019 року про відмову зустрічного забезпечення за заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_3 до Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорозької області, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» про визнання електронних торгів та акту про проведенні електронні торги торгів недійсними,-
У серпні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Бердянського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорозької області, ДП «СЕТАМ», ОСОБА_1 , ТОВ «ОТП Факторинг» про визнання електронних торгів та акту про проведенні електронні торги торгів недійсними.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2019 року заборонено будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження та реєстрації прав власності на ціле убудоване приміщення загальною площею 62,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
У серпні 2019 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про застосування зустрічного забезпечення шляхом зобов'язання позивача внести впродовж 10 днів з дня постановлення ухвали на депозитний рахунок суду грошові кошти в сумі 75 000 грн.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що йому стало відомо про наявність вказаного позову, а також про подання заяви про забезпечення позову.
Основною метою застосування зустрічного забезпечення є гарантія відшкодування збитків, що можуть бути завдані іншим учасникам справи. На сьогоднішній день ОСОБА_1 є власником спірного нерухомого майна.
Заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову здійснено втручання у володіння належним йому майном, оскільки до ухвалення рішення по суті вже обмеження його право власності.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 серпня 2019 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про застосування зустрічного забезпечення відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу про відмову в задоволенні зустрічного забезпечення скасувати та ухвалити нову ухвалу про задоволення заяви про зустрічне забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при вирішенні питання щодо зустрічного забезпечення, суд першої інстанції не врахував, що у разі присудження ОСОБА_1 відшкодування витрат, він може реально і не отримати їх відшкодування, так як буде не перший в черзі кредиторів, що мають претензії майнового характеру до позивача.
ОСОБА_3 надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. У відзиві зазначила, що метою заяви про зустрічне забезпечення з боку ОСОБА_1 є навмисне створення перешкод доступу до правосуддя з боку позивача, шляхом сплати вказаної суми до початку розгляду справи.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Відмовляючи в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, судом не встановлено обставин, які б давали достатні підстави для вжиття зустрічного забезпечення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Перелік випадків, у яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною третьою статті 154 ЦПК України та є вичерпним. Так, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов'язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов'язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
У відповідності до частини 4 статті 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (частина п'ята статті 154 ЦПК України).
Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання (перебування) на території України, а саме: АДРЕСА_2 .
Доказів щодо майнового стану позивачки відповідач та його представник не надали.
Надані скаржником роздруківки рішень суду з сайту ЄДРСР, не можуть свідчити про те, що позивач вказані заборгованості не сплатила чи ухиляється від їх виконання.
За приписами ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Зустрічне забезпечення повинно бути співмірним саме заходам забезпечення позову та розміру збитків, яких може зазнати відповідач безпосередньо у зв'язку із забезпеченням позову.
Заява ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення містить вимоги щодо зустрічного забезпечення сплатою грошової суми адвокату за його представництво при розгляді справи за позовом ОСОБА_3 до Бердянського міського відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області, ДП «СЕТАМ», ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «ОТП Факторинг Україна», про визнання електронних торгів з продажу належного позивачці цілого убудованого приміщення, провадження по якій до теперішнього часу навіть не відкрито.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що витрати на послуги адвоката в розмірі 75 000 грн. жодним чином не пов'язані із застосованими судом заходами забезпечення позову.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо встановить, що розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не спів розмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд першої інстанції враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову, відсутність доказів підтвердження того, що відповідач зазнав чи може зазнати збитків саме в зв'язку із вжити заходами по забезпеченню позову, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 157, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 серпня 2019 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23 жовтня 2019 року.
Головуючий
Судді: