21.10.2019 Справа №607/19126/19
21 жовтня 2019 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , працюючого заступником директора ТОВ «Клас І К»,
за ч. 2 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №097692 від 05 серпня 2019 року, 15 липня 2019 року близько 06 год. 00 хв., громадянин ОСОБА_1 , який є заступником директора ТОВ «Класік» у публічному місці в м. Тернополі по вул. Текстильна, 24А, через неналежне утримання собаки, не визначеної породи, на ім'я « ОСОБА_2 », допустив спричинення тілесних ушкоджень, а саме укус за ногу ОСОБА_3 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Пояснив, що не є власником території, де мала місце подія 15 липня 2019 року та будь-якого відношення до собаки не має. Вказана територія знаходиться у власності фірми «Тернопільська фірма меблів», а ТОВ «Клас І К» її орендує. Також, вказав, що в протоколі допущено ряд помилок, зокрема: невірно зазначено адресу, де мала місце подія - АДРЕСА_2 . Тернопіль, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 замість АДРЕСА_4 та не правильно вказано назву товариства, де він займає посаду заступника директора, а саме - ТОВ «Класік», замість ТОВ «Клас І ОСОБА_4 ».
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що провадження в справі підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол, у якому, відповідно до ст. 256 цього кодексу, зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, імя, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Положеннями ч. 2 статті 154 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 інкримінують вчинення правопорушення за ч. 2 ст. 154 КУпАП, а саме, що останній 15 липня 2019 року близько 06 год. 00 хв., будучи заступником директора ТОВ «Класік» у публічному місці в м. Тернополі по вул. Текстильна, 24А, через неналежне утримання собаки, не визначеної породи, на ім'я « ОСОБА_2 », допустив спричинення тілесних ушкоджень, а саме укус за ногу ОСОБА_3 .
На підтвердження обставин викладених у протоколі надано наступні документи:
- протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №097692 від 05 серпня 2019 року;
- довідку про результати розгляду звернення ОСОБА_3 від 05 серпня 2019 року;
- письмову заяву ОСОБА_3 від 15 липня 2019 року;
- письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 15 липня 2019 року;
- письмові пояснення ОСОБА_5 від 02 вересня 2018 року;
- письмові пояснення ОСОБА_6 від 02 вересня 2018 року;
- рапорти працівників поліції від 15 липня 2019 року та від 05 серпня 2019 року;
- фотоматеріали.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчинені інкримінованого йому правопорушення, зокрема зазначив про те, що не є власником собаки, яка покусала ОСОБА_3 Більше того, ТОВ «Клас І К» орендує територію у ПП «Тернопільська фірма меблів».
Вказані пояснення підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 15 липня 2019 року.
Суд, не приймає до уваги письмові пояснення ОСОБА_3 від 15 липня 2019 року, як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні останнім адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 154 КУпАП, оскільки у наданих поясненнях зазначено, що собака, яка його вкусила, знаходилась на території ТОВ «Аріол». Крім цього, із вказаних пояснень вбачається, що працівником, який знаходився на вказаній території було повідомлено про те, що дану території вони орендують та жодного відношення до собаки не мають.
Суд критично оцінює рапорт ДОП ТВП ГУНП в Тернопільській області Шеременди А.О. від 05 серпня 2019 року, оскільки він не підтверджує обставини викладені у протоколі. Із вказаного рапорту вбачається, що працівниками поліції проведено розмову із охоронцем, який повідомив, що при обслідуванні території виявив ОСОБА_3 , якого вкусила бродяча собака, яку вони час від часу підгодовують.
Долучені до матеріалів справи фотоматеріали жодного правового та доказового значення для вирішення даної справи по суті не мають.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів, не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, оскільки є суб'єктивним рішенням особи, яка його складала.
Постановою суду від 11 вересня 2019 року матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 154 КУпАП направленні на доопрацювання до Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.
Зокрема, зазначено про необхідність доопрацювання матеріалів справи, а саме: для встановлення відомостей про тварину, зокрема, її опис, вік та документи на тварину; встановлення власника чи володільця тварини; відібрання належним чином оформлених пояснень від власника чи володільця тварини, а також надання інших доказів на підтвердження обставин викладених у протоколі.
27 вересня 2019 року матеріали справи повернулися до суду та вимоги суду не виконані.
Таким чином, аналізуючи наведені докази, беручи до уваги надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , суд приходить до переконання про те, що доказами, які містяться у матеріалах справи не підтверджується факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Згідно з вимогами ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 129 Конституції України проголошено основні засади здійснення судочинства, серед яких- змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до переконання, що в матеріалах справи недостатнього доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні, а судом не здобуті належні, достатні та допустимі докази, за європейським стандартом доказування «поза розумним сумнівом» на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 154 КпАП слід закрити, за відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 154, 247, 251, 266, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 154 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяІ. М. Черніцька