Ухвала від 10.10.2019 по справі 607/8855/19

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2019 Справа №607/8855/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Братасюка В.М.

за участі секретаря судового засідання Созанської Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальону 1 роти Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП сержанта поліції Плекан Тараса Андрійовича, третя особа Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 10.04.2019 року подав до суду позов до відповідача інспектора 1 батальону 1 роти Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП сержанта поліції Плекан Тараса Андрійовича, третя особа Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.04.2019 року провадження у зазначеній справі було відкрито, та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

14.05.2019 року надійшов відзив на позовну заяву.

Справа призначалася до розгляду на 25.04.2019року, 30.05.2019року, 09.08.2019року, 06.09.2019року, 10.10.2019року.

Проте ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим (за зазначеною ним ж у позовній заяві адресою) Судом про час і місце судового розгляду на 25.04.2019року, 30.05.2019року, 09.08.2019року, 06.09.2019року, 10.10.2019року не з'явився в судове засідання, не повідомивши про причину неявки та не подавши заяви про розгляд справи за власної відсутності. При цьому 08.10.2019року ОСОБА_1 ознайомлювався із матеріалами справи.

Кореспонденція, скерована на адресу позивача повернулася на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «за не запитом».

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно п.1. ч.2 ст.45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалися розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони. (Рішення ЄСПЛ у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 р., п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 р.).

Крім того, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення у частині 1 статті 45 КАС України.

При цьому, суд враховує, що за приписами Кодексу адміністративного судочинства адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку. В розумінні п. 11 ч.1 ст. 4 КАС України розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відтак, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати свої процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані.

Натомість, позивач ОСОБА_1 на протязі більш ніж піврічного терміну перебування справи на розгляді в суді усудові засідання призначені на на 25.04.2019року, 30.05.2019року, 09.08.2019року, 06.09.2019року, 10.10.2019року не з'являвся, клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Внаслідок таких дій, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк.

За таких обставин, враховуючи поведінку позивача ОСОБА_1 , який жодного разу в судові засідання не зявився, кореспонденція направлена на адресу позивача АДРЕСА_1 , що зазначена у позові, поверталася на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», позивач жодним чином не цікавиться розглядом власного позову, хоча окрім поштових повідомлень інформація про хід справи регулярно публікується на офіційному веб сайті суду, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за відсутності сторони позивача не подано, Суд розцінює вказані дії, як відсутність у позивача будь якого інтересу щодо результатів розгляду його позову, а його дії такими, що спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи та незацікавленість у розгляді справи, і містять ознаки зловживання процесуальним правом.

А тому з урахуванням обставин справи, Суд вважає, що позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальону 1 роти Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП сержанта поліції Плекан Тараса Андрійовича, третя особа Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, підлягає залишенню без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 44, 45, 205, 240-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора 1 батальону 1 роти Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП сержанта поліції Плекан Тараса Андрійовича, третя особа Управління патрульної поліції в Хмельницькій області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному п.15.5 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, у 15-денний строк з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк

Попередній документ
85131815
Наступний документ
85131817
Інформація про рішення:
№ рішення: 85131816
№ справи: 607/8855/19
Дата рішення: 10.10.2019
Дата публікації: 14.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху