15.10.2019 Справа №607/21375/19
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 298499 від 03 вересня 2019 року, 27 серпня 2019 року о 23 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 перебуваючи в п'яному вигляді по місцю проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2009 р.н., чим порушив вимоги ст. 10 ЗУ «Про охорону дитинства».
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 298498 від 03 вересня 2019 року, 28 серпня 2019 року о 08 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 перебуваючи в п'яному вигляді по місцю проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2009 р.н., чим порушив вимоги ст. 10 ЗУ «Про охорону дитинства».
Також, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 298497 від 03 вересня 2019 року, 28 серпня 2019 року о 01 год. 00 хв., гр. ОСОБА_1 перебуваючи в п'яному вигляді по місцю проживання за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , 2009 р.н., чим порушив вимоги ст. 10 ЗУ «Про охорону дитинства».
Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Приймаючи до уваги факт, що в провадженні судді знаходиться три справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч. 2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаю, що відповідно ст. 36 КУпАП вони мають бути об'єднані в одне провадження та їм слід присвоїти номер справи №607/21375/19 (провадження 3/607/5976/2019).
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився не повідомивши про причину неявки. Приймаючи до уваги вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розгляд справи у його відсутності.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні, а саме: даними, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення серії АПР18 298499 від 03 вересня 2019 року, серії АПР18 298498 від 03 вересня 2019 року, серії АПР18 298497 від 03 вересня 2019 року; рапортами поліцейського роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області УПП Метельської від 28 серпня 2019 року; заявою ОСОБА_2 з проханням притягнути до відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 від 28 серпня 2019 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 28 серпня 2019 року; рапортом поліцейського роти ТОР УПП в Тернопільській області Яремчук від 28 серпня 2019 року; письмовими поясненнями ОСОБА_4 Г ОСОБА_5 від 28 серпня 2019 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ; копією постанов про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідальність за ч. 2 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає в: 1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1); 2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2); 3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства», кожній дитині гарантується право на захист від усіх форм насильства. Держава здійснює захист дитини від усіх форм домашнього насильства.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктом правопорушень є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.
Аналізуючи вищенаведені обставини, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь провини, його майновий стан, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 184, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суд, -
Об'єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_4 ОСОБА_6 №607/21375/19 (провадження 3/607/5976/2019) за ч. 2 ст.184 КУпАП, №607/21378/19 (провадження 3/607/5977/2019) за ч. 2 ст.184 КУпАП та №607/21387/19 (провадження 3/607/5979/2019) за ч. 2 ст.184 КУпАП в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №607/21375/19 (провадження 3/607/5976/2019).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384, 20 грн. в дохід держави.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк