Справа № 589/2538/17
Провадження № 1-кп/589/663/19
03 жовтня 2019 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України
В провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
У підготовчому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження щодо обвинуваченого строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначені ризики, на думку прокурора, підтверджуються тими обставинами, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, офіційно не працевлаштований, неодноразово судимий, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, а відтак зможе ухилитись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, а також існує ризик вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що має незадовільний стан здоров'я, стабільний дохід - пенсію по інвалідності та міцні соціальні зв'язки - батька та сестру.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченого, зазначаючи, що обвинувачений є інвалідом третьої групи, має незадовільний стан здоров'я. Крім того, обвинувачений має житло у місті Шостка, а отже, на думку захисника, існують всі передумови для застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши сторони кримінального провадження, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з п.2 ч. 2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Суд бере до уваги, що відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Так, на підтвердження наявності ризику вчинення інших кримінальних правопорушень свідчать дані про: тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 ; суворість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні вказаних злочинів; конкретні обставини злочинів, а саме: їх корисливий мотив, кількість та систематичність вчинення.
Як вбачається з обвинувальних актів, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 6 років. Обвинувачений не працює, неодружений, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих злочинів проти власності.
Сукупність вищезазначених обставин дає підстави вважати, що ОСОБА_5 схильний до вчинення кримінальних правопорушень та може продовжити свою злочинну діяльність.
При цьому наявність у обвинуваченого постійного доходу у вигляді пенсії по інвалідності не є, з урахуванням інших даних про його особу, достатньою гарантією його належної поведінки.
Також слід зазначити, що відсутні достатні підстави вважати, що наявність у обвинуваченого батька і сестри зможе виступити превентивним засобом у його поведінці. Оскільки, наявність близьких родичів ще не свідчить сама по собі про наявність міцних соціальних зв'язків і доказів дійсно близьких стосунків між обвинуваченим та його родичами суду не надано. Так, ні батько, ні сестра обвинуваченого в судове засідання не з"явились і доводів обвинуваченого та його захисника щодо близьких стосунків не підтвердили.
За таких обставин є обґрунтованими доводи клопотання прокурора про наявність істотних ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, який може ухилитися від суду.
Вказане свідчить про наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи і вимагає застосування щодо обвинуваченого відповідного запобіжного заходу. (рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії», та інші).
Викладені обставини в повному обсязі свідчать про те, що у кримінальному провадженні застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання доведеним ризикам, що виключає можливість обрання відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу.
Що стосується посилань захисника на незадовільний стан здоров'я ОСОБА_5 , то слід зауважити, що захворювання, на які страждає обвинувачений, не знижують ступінь встановлених ризиків і не виключають можливість перебування особи під вартою.
Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами клопотання прокурора та вважає, що його слід задовольнити та продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01 грудня 2019 включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 315, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 01 грудня 2019 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 7 днів з дня проголошення, а для особи, яка тримається під вартою, з моменту її отримання в той же строк.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1