Справа № 580/1475/19
Номер провадження 3-в/580/7/19
23 жовтня 2019 року м.Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Стеценко В. А.,
розглянувши заяву про перегляд постанови Лебединського районного суду Сумської області від 01.08.2019 року по справі про адміністративне правопорушення відносновідносно:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя
АДРЕСА_1 , не
працюючого; притягнутого до відповідальності за
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
На адресу Лебединського районного суду надійшла заява, в якій притягнутий просив скасувати постанову Лебединського районного суду Сумської області від 01.08.2019 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ухвалити в цій частині нове рішення без позбавлення права керувати транспортним засобом.
Дослідивши вищевказану заяву та матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Постановою Лебединського районного суду Сумської області від 01.08.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. На даний час постанова набрала законної сили.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, провадження у справах про адміністративне правопорушення, вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 року у справі «Швидка проти України»).
Оскільки, провадження у справах про адміністративне правопорушення вважається кримінальним до нього застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України, які передбачають перегляд рішення за нововиявленими обставинами та містять перелік даних обставин.
Відповідно до ст. 459 КПК України зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до ст. 460 КПК України зазначено, що учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 463 КПК України зазначено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною порушення Україною міжнароднирх зобов'язань при вирішенні ціцєї справи судом подається до Верховного суду для її розгляду у складі Великої палати.
Відповідно до ст. 467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до абз. 3 п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Як вбачається зі змісту постанови Лебединського районного суду від 01.08.2019 року ОСОБА_1 о 16 год. 30 хв. 8 червня 2019 року по вул. Кутузова м. Лебедин Сумської області керував автомобілем ВАЗ 21013 д.н. Ж 24-57 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Вина притягнутого у вчиненні правопорушення стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення ОБ № 024932 та іншими матеріалами справи, з яких вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти перевірку на стан сп'яніння 0 16 год. 30 хв.08.06.2019 року.
В судовому засіданні під час розгляду адміністративного протоколу правопорушник свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 08.06.2019 року о 16 год. він керував автомобілем на дорозі при в'їзді в м. Лебедин перебуваючи в тверезому стані. На вимогу працівників поліції пройти перевірку стану сп'яніння відмовився, оскільки не вважав це потрібним, проте ввечері того ж дня він самостійно пройшов перевірку на стан сп'яніння в Лебединській ЦРЛ, яка підтвердила, що він не вживав спиртних напоїв.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння для водіїв у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, а для інших осіб - у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином за наслідкми розгляду правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП України позбавлений права керування транспортними засобами може бути лише водій, тобто особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом)відповідної категорії.
Дані про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія в розпорядженні суду відсутні.
За таких обставин ОСОБА_1 не може вважатися водієм, а тому на нього не могли поширюватися вимоги ч.1 ст. 130 КпАП Країни щодо позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне заяву про перегляд постанови Лебединського районного суду від 01.08.2019 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП задовольнити, постанову Лебединського районного суду від 01.08.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним і підвергнуто стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати в частині позбавлення права керування транспортними засобами, а в іншій частині залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 459, 464-467 КПК України, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-285 КУпАП:
Заяву про перегляд постанови Лебединського районного суду Сумської області від 01.08.2019 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - задовольнити.
Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 01.08.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України в частині накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік - скасувати.
Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 01.08.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів здня її винесення.
Суддя: В. А. Стеценко