Справа № 580/2073/19
Номер провадження 2/580/654/19
10 жовтня 2019 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.,
за участю секретаря судового засідання - Сивоконь А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лебединської міської ради Сумської області, третя особа: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області про визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна з подальшою здачею об'єкта в експлуатацію,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,0063 (нуль цілих шістдесят три десятитисячних) га, для комерційного використання, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910500000:01:020:0047, на якій самочинно збудоване нерухоме майно, а саме - нежитлове приміщення - магазин, цегляне, 2008 року побудови, за призначенням - торговий зал, загальною площею 73,4 кв. м, під літ. «А», у ході здійсненого вищезазначеного будівництва було самовільно зайнято земельну ділянку комунальної власності із земель житлової та громадської забудови (цільове призначення земель: торгівельна зона) на території Лебединської міської ради, площею 0,0020 га шляхом забудови ділянки нежитловою спорудою, тобто частина будівлі магазину розміщена за межами земельної ділянки, яка знаходиться в приватній власності. У грудні 2018 року управлінням державної архітектурно - будівельної інспекції у Сумській області на підставі звернення виконавчого комітету Лебединської міської ради була проведена позапланова перевірка на об'єкті «Будівництво добудови до магазину, АДРЕСА_1 « АДРЕСА_1 », за результатами якої встановлено, що будівля завершена будівництвом у 2009 році та фактично здійснено будівництво окремого об'єкта нерухомого майна, який розміщений на окремій земельній ділянці по АДРЕСА_1 , та використовується як магазин, а не добудова до магазину складського приміщення, як передбачено дозвільними документами та проектною документацією. За результатами перевірки було видано припис № 478 від 14.12.2018 року з вимогою ввести в експлуатацію об'єкт «Будівництво магазину промислових товарів, АДРЕСА_1 площа АДРЕСА_1 «В» у відповідності до чинного законодавства. Крім того, 11.03.2019 року Управлінням державної архітектурно - будівельної інспекції у Сумській області було винесено аналогічний припис за № 65 з додатковою вимогою - оформити документи на земельну ділянку. При зверненні до сертифікованого інженера - землевпорядника ФОП ОСОБА_2 , було повідомлено, що у зв'язку з тим, що на земельній ділянці, яка проектується для відведення, знаходиться частина нежитлової будівлі, та для виконання робіт по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно надати копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, які розташовані на земельній ділянці. Крім того, 03.07.2019 року при зверненні до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області із заявою щодо надання роз'яснень по узаконенню самочинно побудованого у 2009 році приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 та із заявою про прийняття в експлуатацію зазначеного об'єкта, отримав відповідь в якій вказали щодо необхідності звернутися до суду для визнання права власності на самочинне будівництво. Тому він просив визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися. В наданих заявах просили справу розглянути без їх участі. При цьому позивач вказав, що свої вимоги підтримує в повному обсязі, представник відповідача та представник третьої особи проти задоволення позову не заперечили, послалися на розсуд суду.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні було встановлено наступне.
З технічного паспорту на нежитлову будівлю (магазину), розташованої по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , виготовленого КП «БТІ ВК Лебединської міської ради» станом на 15.02.2016 року, вбачається, що було отримано рішення виконавчого комітету Лебединської міської ради № 9 від 30.01.2008 року «Про надання дозволу на проектування, будівництво, реконструкцію, перепланування будівель і споруд, присвоєння юридичної адреси земельним ділянкам, встановлення зупинкового комплексу, затвердження актів державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», яким було надано дозвіл на проектування та будівництво добудови до магазину складського приміщення, розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_4 « АДРЕСА_3 ».
З рішення виконкому, АПЗ № 5 від 22.04.2008 року, вбачається, що розробивши проектну документацію від 15.10.2008 року, розпочалося будівництво добудови до магазину - складського приміщення на належній на праві приватної власності земельній ділянці, розташованій АДРЕСА_1 », копії висновку Лебединської райСЕС на проект будівництва № 7 від 10.10.2008 року, листа філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в Сумській області від 17.10.2008 року № 98-Д, експертного висновку групи державного пожежного нагляду СДПЧ-18 м. Лебедин від 25.07.2008 року №760. Згідно вказаних висновків при будівництві нежитлового приміщення -магазину, санітарне законодавство не порушено, місце розташування відповідає вимогам державних будівельних норм, порушень вимог пожежної безпеки не виявлено.
З дозволу на виконання будівельних робіт від 19 листопада 2008 року № 805/2008, виданого Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Сумській області, зі строком дії до 4 кварталу 2010 року, вбачається, що виконувалися роботи по будівництву будівлі.
З акту перевірки № 478 від 14.12.2018 року у грудні 2018 року вбачається, що управлінням державної архітектурно - будівельної інспекції у Сумській області на підставі звернення виконавчого комітету Лебединської міської ради від 05.11.2018 року № 02-14/1300 була проведена позапланова перевірка на об'єкті «Будівництво добудови до магазину, АДРЕСА_1 « АДРЕСА_1 », за результатами якої встановлено, що будівля завершена будівництвом у 2009 році та фактично здійснено будівництво окремого об'єкта нерухомого майна, який розміщений на окремій земельній ділянці по АДРЕСА_1 , та використовується як магазин, а не добудова до магазину складського приміщення, як передбачено дозвільними документами та проектною документацією. За результатами перевірки було видано припис № 478 від 14.12.2018 року з вимогою ввести в експлуатацію об'єкт «Будівництво магазину промислових товарів, АДРЕСА_3 площа АДРЕСА_1 «В» у відповідності до чинного законодавства. Крім того, 11.03.2019 року Управлінням державної архітектурно - будівельної інспекції у Сумській області було винесено аналогічний припис за № 65 з додатковою вимогою - оформити документи на земельну ділянку.
З рішення № 809-МР від 28.02.2019 року вбачається, що було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду, площею 0,0031 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів торгівлі, розташованої по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 .
З відповіді № 431 від 19.08.2019 року наданої сертифікованим інженером - землевпорядником ФОП ОСОБА_2 вбачається, що у зв'язку з тим, що на земельній ділянці, яка проектується для відведення, знаходиться частина нежитлової будівлі, відповідно до ст. 50 ЗУ «Про землеустрій» для виконання робіт по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно надати копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, які розташовані на земельній ділянці.
З технічного паспорту на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , виготовленого КП «БТІ» ВК Лебединської міської ради станом на 18.06.2019 року вбачається, що в 2008 році позивач побудував за вказаною адресою нежитлову будівлю, цегляну, за призначенням приміщення - торговий зал (магазин), загальною площею 73,4 кв. м, під літ. «А».
Ст. 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом.
Ст.328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Ст.392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Ч.1 ст.331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності з ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 12. Постанови від 30 березня 2012 року N6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексуУкраїни (проправовий режимсамочинного будівництва)» роз'яснив, що у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина другастатті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина другастатті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ятастатті 376 ЦК).
Ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу , зокрема з позовом про визнання права.
Відповідно до ст. 1 Протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Ч.1 ст.30 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходить з того, що викладені в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, так як стверджуються відповідними доказами. Наведені факти в ході судового розгляду не були оспорені відповідачем і позовні вимоги визнаються в повному обсязі, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси сторін, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 30, 182, 317, 321, 328, 331, 376 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України;
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, - нежитлове приміщення - магазин, цегляне, 2008 року побудови, за призначенням - торговий зал, загальною площею 73,4 кв. м, під літ. «А», яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0063 га для комерційного використання з кадастровим номером 5910500000:01:020:0047, та земельній ділянці площею 0,0031 га для будівництва та обслуговування об'єктів торгівлі, щодо якої за рішенням сорок шостої сесії Лебединської міської ради сьомого скликання від 28.02.2019 року № 809-МР надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Чхайло О. В.