Справа № 464/5497/19
пр.№ 2-а/464/199/19
21.10.2019 року м.Львів
Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Борачка М.В.,
секретар судового засідання - Гаврилишин О.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, інспектора 1-го батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області Ільїна Дениса Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати постанову серії ЕАК №1563246 від 27.09.2019 у справі. В обґрунтування позову покликався на те, що вказаною постановою його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Вважає, що дана постанова винесена незаконно, з порушенням порядку розгляду справи. Зокрема він 27.09.2019 близько 14 год керуючи автомобілем «Тойота Прадо» д.н.з. НОМЕР_1 здійснював рух у населеному пункті с.Березівка (159 км траси Київ-Чоп) із швидкістю в межах 50-60 км/год та був зупинений інспектором поліції. Після зупинки до його автомобіля підійшов інспектор Ільїн Д.Ю. та повідомив, що він рухався із швидкістю 110 км/год, після чого отримавши технічний паспорт та посвідчення водія, повідомив, що за 5-10 хв. повернеться. Повернувшись, інспектор вручив йому оскаржувану постанову. На що він повідомив інспектору, що із постановою не згідний, так як він рухався із дозволеною швидкістю, а на в'їзді у населений пункт відсутній знак про проведення фото, відео фіксації порушень ПДР та відповідно до інформації Управління патрульної поліції щодо місць розташування засобів TruCam на відрізку дороги 159 км Київ-Чоп не передбачено застосування вимірювального засобу TruCam. Крім того, він просив інспектора повідомити, коли в останнє проходив повірку засіб TruCam ТС000780 та показати свідоцтво про повірку, на що отримав відмову. Інспектор використовував некоректно працюючий прилад у не встановленому місці. Вважає, що його незаконно притягнуто до відповідальності, а оскаржувана постанова містить відомості, які не відповідають дійсності. У зв'язку з чим, просив суд скасувати оскаржувану постанову.
Ухвалою від 11 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу до 21.10.2019 подати відзив на позовну заяву.
У судове засідання позивач не з'явився, подав заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позов підтримує.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Житомирській області в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду відзив, в якому проти позову заперечив. Вважає вимоги позивача безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню. Перевищення позивачем швидкості руху здійснено приладом TruCam LTI 20/20 на якому зафіксовано швидкість транспортного засобу позивача. Позивачем було порушено п.12.4 ПДР України, оскільки він рухався зі швидкістю 110 км/год, при дозволеній швидкості руху в населеному пункті 50 км/год. Після зупинки транспортного засобу, поліцейський підійшов до водія, яким виявився ОСОБА_1 , представився, пояснив суть правопорушення, причини та підстави перевірки документів та попросив пред'явити документи, водію було роз'яснено права. Після чого поліцейським було винесено постанову за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення. Вважає дії інспектора правомірними, винесену постанову законною та обґрунтованою, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідач інспектор Управління патрульної поліції в Житомирській області Ільїн Денис Юрійович в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд з врахуванням положень ч.9 ст.205 КАС України розглядає справу у письмовому провадженні.
На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Оглянувши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
Постановою серії ЕАК №1563246 від 27.09.2019, складеною інспектором Ільїним Д.Ю., позивача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Відповідно до даної постанови, ОСОБА_1 27.09.2019 о 14:00 год на атодорозі Київ-Чоп 159км, керуючи транспортним засобом марки «Toyota Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті с.Березівка позначеному знаком 5.45 на білому фоні, рухався зі швидкістю 110 км/год, швидкість руху вимірювалась приладом TruCam ТС000780, чим порушив вимоги пункту 12.4 ПДР України.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положеннями ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктами 1, 2 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається самим позивачем в позовній заяві, що він рухався транспортним засобом марки «Тойота Прадо» д.н.з. НОМЕР_1 в населеному пункті с. Березівка.
Згідно з п.12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частиною 3 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність серед іншого за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, відповідачем надано суду відеозаписи обставин, що зафіксовані у постанові та фотознімки.
Так з відеозапису зафіксованого приладом «TruCam» №ТС000780, який використовувався інспектором Ільїним Д.Ю. 27.09.2019 о 13 год 54 хв. було виміряно швидкість транспортного засобу марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався по автодорозі М06 Київ-Чоп 159 км с.Березівка, швидкість виміряна на дистанції - 190,1м., виміряна швидкість - 110 км/год.
Як вбачається з копії журналу обліку видачі та повернення лазерних вимірювачів швидкості та записів з них Департаменту патрульної поліції в Житомирській області, 27.09.2019 інспектор Ільїн Д. Ю. отримав прилад з серійним номером ТС000780.
Згідно наданих відповідачем фотознімків, які зберігаються на компакт диску, на відрізку автодороги М06 Київ-Чоп 156 км перед знаком 5.45 позначеному на білому фоні населений пункт с.Березівка, встановлений знак 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху».
Згідно копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/13720, яке дійсне до 21.12.2019, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000780 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.
Згідно копії сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/1-2903-2012 від 29.08.2012 вимірювач швидкості TruCam LTI20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки.
Згідно копії експертного висновку механізми технічного захисту інформації лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20» відповідають вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні в обсязі функцій, зазначених у документі «Лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCam LTI 20/20». Вимоги з технічного захисту інформації».
Відтак вказане підтверджує факт правомірності використання приладу для вимірювання швидкості. Таким чином твердження позивача про те, що інспектор використовував некоректно працюючий прилад у не встановленому місці є безпідставними.
Таким чином, твердження позивача ОСОБА_1 про те, що він здійснював рух у населеному пункті с.Березівка із швидкістю в межах 50-60 км/год. не відповідають дійсності, оскільки спростовуються вищезазначеними доказами.
З огляду на викладене, позивачем порушено вимоги п.12.4 в ПДР України, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції - ч.2 ст.258 КУпАП. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Тому справа про адміністративне правопорушення, в якій винесена оскаржувана постанова, згідно тексту вищевказаної постанови, була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтак інспектор поліції мав право здійснювати провадження у справі про адміністративне правопорушення, діяв у відповідності до Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, розглянув справу у присутності позивача, тому суд приходить до висновку, що його дії є правомірними.
Враховуючи усе вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про наявність достатніх доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а відтак в задоволені позову необхідно відмовити.
Інші доводи позивача щодо допущених інспектором порушень при розгляді справи про адміністративне правопорушення висновків суду не спростовують та не змінюють.
Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 121, 139, 134, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
вирішив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Житомирській області, інспектора 1-го батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області Ільїна Дениса Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Борачок М.В.