Іменем України
23.10.2019 року м.Мостиська
єдиний унікальний номер 448/1658/19
провадження № 2-а/448/184/19
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя Білоус Ю.Б.,
за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська справу за адміністративним позовом Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про примусове видворення іноземця за межі України,
учасники справи:
представник позивача ОСОБА_3 Л.,
відповідач ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ),
перекладач Духновська М.В.,
В.о. начальника Мостиського прикордонного загону Осадчук Ю. звернувся до суду із зазначеним позовом до громадянина Республіки Гамбії ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України. В обґрунтуванні заявлених вимог покликається на те, що відповідача було затримано 18.12.2018 року в п/п «Смільниця», територія Старосамбірського району Львівської області, під час прийому - передачі з РП до України на підставі Угоди про реадмісію осіб, за незаконний перетин 17.12.2018 року державного кордону з України у Республіку Польща, поза пунктом пропуску, на напрямку 452-456 прикордонних знаків, ділянка відділу прикордонної служби «Смільниця», територія Старосамбірського району Львівської області, спільно з двома іншими іноземцями.
Стверджує, що 20.12.2018 року ухвалено рішення затримати відповідача з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, на строк, визначений ч.11 ст.289 КАС України. В подальшому, зокрема 12.06.2019 року Мостиським районним судом продовжено строк затримання відповідача з метою ідентифікації, котрий закінчується 12.12.2019 року.
Покликається на те, що в подальшому на листи Мостиського прикордонного загону щодо ідентифікації громадян Республіки Гамбія, в тому числі і ідентифікації відповідача, посольство Республіки Гамбія підтвердило громадянство та особисті дані відповідача, надавши документи на його повернення до країни походження.
Зазначає, що 17.10.2019 року в.о. начальника Мостиського прикордонного загону затверджено рішення про примусове повернення відповідача за межі території України, однак останній відмовляється добровільно покинути територію України.
З огляду на вищенаведене, просить суд ухвалити рішення яким примусово видворити відповідача за межі території України.
В судовому засіданні представник позивача Хом'як Є.Л. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав. Зазначив, що не бажає повернутись в країну свого походження, тобто у Республіку Гамбія.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відповідача у справі, 18.12.2018 року було затримано в п/п «Смільниця», територія Старосамбірського району Львівської області, під час прийому - передачі з РП до України на підставі Угоди про реадмісію осіб, за незаконний перетин 17.12.2018 року державного кордону з України у Республіку Польща, поза пунктом пропуску, на напрямку 452-456 прикордонних знаків, ділянка відділу прикордонної служби «Смільниця», територія Старосамбірського району Львівської області, спільно з двома іншими іноземцями.
Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 20.12.2018 року ухвалено затримати відповідача з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, на строк, визначений ч.11 ст.289 КАС України.
В подальшому, зокрема 12.06.2019 року Мостиським районним судом Львівської області продовжено строк затримання відповідача з метою ідентифікації. Термін затримання відповідача спливає 12.12.2019 року.
Із листа посольства Республіки Гамбія від 25.09.2019 року, адресованого Мостиському прикордонному загону вбачається, що відповідач - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно являється даною особою та громадянином Республіки Гамбія.
Слід зазначити те, що 17.10.2019 року в.о. начальника Мостиського прикордонного загону на підставі ст.26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» затверджено рішення про примусове повернення відповідача за межі території України.
Однак, як встановлено судом, рішення про примусове повернення за межі України відповідачем не може бути виконано самостійно, оскільки такий відмовляється покинути територію України добровільно. Також у відповідача відсутні кошти на закупівлю квитка до країни походження.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін та наявними у справі письмовими доказами: копіями рішень Мостиського районного суду Львівської області від 20.12.2018р. та від 12.06.2019 року відповідно; листами адресованими на адресу Департаменту консульської служби міністерства закордонних справ України щодо ідентифікації громадян Республіки Гамбія; листом посольства Республіки Гамбія від 25.09.2019 року щодо підтвердження громадянства та персональних даних відповідача, іншими матеріалами справи.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в разі незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України затримуються та в разі, якщо порушення ними законодавства України не передбачає кримінальної відповідальності, повертаються до країни попереднього перебування у встановленому порядку.
Згідно ч.1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Відповідно до ч.1 ст.288 КАС України позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
В ході розгляду справи щодо відповідача обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та унеможливлюють примусове видворення за межі території України, не встановлено. Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Представлені позивачем докази та пояснення відповідача свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи, останній міг у встановленому порядку іммігрувати в Європейську країну, не завдавши шкоди національним інтересам України.
Проте, знаючи про можливість легального в'їзду до Європейський країн, відповідач незаконно, в обхід пункту пропуску, перетнув державний кордон, у зв'язку із чим порушив чинне законодавство України та завдав шкоди національним інтересам держави.
З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини про те, що відповідач незаконно, в обхід пункту пропуску, перетнув державний кордон України з Республікою Польща, беручи до уваги відсутність у відповідача законних підстав для перебування на території України, відсутність особистої волі такого покинути межі території України добровільно, враховуючи наявність рішення компетентного органу про примусове повернення відповідача за межі території України, суд вважає, що існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься в подальшому від самостійного та добровільного виконання рішення про повернення за межі території України, що тягне за собою наслідки, передбачені статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме примусове видворення за межі України.
Таким чином, аналіз наведених норм з точки зору послідовності їх викладення, внутрішнього взаємозв'язку та наслідків застосування дає обґрунтовані правові підстави для задоволення даного позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 241, 244, 246, 288 КАС України, суд -
Адміністративний позов Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - задовольнити.
Примусово видворити громадянина Республіки Гамбія ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , - за межі території України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Мостиський районний суд Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Суддя Ю.Б. Білоус
Рішення набрало законної сили: «___»___________ 20 р.
Суддя Ю.Б. Білоус
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Мостиський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, код ЄДРПОУ: 14321699, місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул. Я.Мудрого, 113.
Відповідач: громадянин Республіки Гамбія ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців ДМС України, 56525, м.Мартинівське, АДРЕСА_1 .Європейська АДРЕСА_2 1, Вознесенського району Миколаївської області.
Повний текст судового рішення складено 23.10.2019 року.