Справа № 463/6168/17
Провадження № 2/463/250/19
23 жовтня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: Коник О.Б.,
представника позивача Червінського І.М. ,
представника відповідачів ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третіх осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання майна таким, що передане в іпотеку, звернення стягнення на заставлене майно, -
позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , такою, що передана в іпотеку, як забезпечення вимог ПАТ «Універсал Банк», що випливають з кредитного договору № 11-1/727к-07 від 11 жовтня 2007 року, та додаткових угод до нього, укладених між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 ; звернення стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки), а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , для задоволення вимог ПАТ «Універсал Банк» в сумі 221 923,33 доларів США, з яких: заборгованість по кредиту - 174 620, 64 долари США, заборгованість по відсотках - 38 785,66 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 8 517,03 доларів США, шляхом продажу предмету іпотеки на електронних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», стягнення судового збору в розмірі 1600 гривень.
Позовні вимоги мотивує тим, що на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11-1/727к-07 від 11 жовтня 2007 року, укладеного між ПАТ «Універсал Банк», що є правонаступником ВАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 11 жовтня 2007 року, реєстраційний номер 7974, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. Згідно з умовами договору іпотеки, іпотекодавець передає в іпотеку банку майнові права на незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_4 ». Після оформлення та реєстрації права власності іпотекодавцем, відповідачем ОСОБА_3 , додаткового договору до договору іпотеки укладено не було. В подальшому відповідач ОСОБА_3 скориставшись тим, що отримав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , уклав договір купівлі-продажу, згідно якого продав спірну квартиру. Вважає, що відчуження спірної квартири було незаконним, оскільки така квартира продовжує бути предметом іпотеки. У зв'язку з зазначеними обставинами та тим, що відповідач ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором не виконує вважає, що позов підлягає до задоволенню у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилається на додані до позовної заяви письмові докази, які підтверджують право вимоги до відповідача ОСОБА_3 та розмір заборгованості останнього. Як на підставу задоволення вимог вказує на положення ст.ст. 15, 16, 331, 334, 525, 526, 586, 590, 591, 629, 651 ЦК України.
Матеріали позову надійшли до суду 11 грудня 2017 року, ухвалою суду від 13 грудня 2017 року позов було залишено без руху.
Після усунення недоліків позову, ухвалою суду від 9 січня 2018 було відкрито провадження у справі та призначено таку до розгляду в підготовче засідання.
6 березня 2018 року представником відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ОСОБА_2 , яка діяла на підставі нотаріально посвідчених довіреностей від 20 лютого 2018 року подано відзив на позов, в якому зазначає, що договір іпотеки, укладений між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. 11 жовтня 2007 року є таким, що укладений незаконно, оскільки чинним на момент укладення договору Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05 червня 2003 року (у редакції з 12 травня 2006 року до 14 січня 2009 року) статтею 5 не передбачено серед переліку об'єктів, що можуть бути предметом іпотеки майнові права на об'єкт незавершеного будівництва. Посилається на правову позицію викладену ВСУ при розгляді справи № 6-8цс13 від 17 квітня 2013 року. Майнові права на об'єкт іпотеки незавершеного будівництва віднесено до предмета іпотеки згідно з Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» , яким було внесено зміни до Закону України «Про іпотеку». Вказаний правовий висновок викладено у постанові ВСУ від 2 грудня 2015 року № 6-1502цс15. Зазначає, що всупереч вимогам ст. 35 Закону України «Про іпотеку» позивачем не вчинялося дій про направлення відповідачам вимоги про усунення порушень. Додатково обґрунтовує свою позицію тим, що щодо спірної квартири були здійснені шахрайські дії відповідачем ОСОБА_3 , який шахрайськими діями набув право власності на квартиру та в подальшому спірна квартира ланцюгом передавалася до різних набувачів. Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_8 є добросовісними набувачами спірної квартири та під час купівлі такої на неї були відсутні будь-які заборони. Просить застосувати строк позовної давності (том 1, а.с. 79-84).
11 травня 2018 року представником відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_2 подано письмові пояснення (том 1, а.с. 182-185), у яких зазначає, що відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є добросовісними набувачами спірної квартири. Додатково зазначає, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 115945693 від 2 березня 2018 року 17 грудня 2004 року Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради, відповідно до розпорядження № 1880, видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а відтак майнові права на незакінчену будівництвом квартиру ОСОБА_3 . отримати не міг. Крім того вказує, що у квартирі АДРЕСА_1 проживає неповнолітній ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також 11 травня 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подано зустрічний позов до ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М., про визнання недійсним договору іпотеки майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_4 від 11 жовтня 2007 року, укладеного між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М., зареєстрованого в реєстрі за № 7974, зняття заборони на нерухоме майно і виключення запису про його обтяження. Зустрічний позов мотивують тим, що на момент укладення договору іпотеки від 11 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М., реєстраційний номер 7974, Закон України «Про іпотеку» № 898-IV від 5 червня 2003 року (у редакції з 12 травня 2006 року до 14 січня 2009 року) статтею 5 не передбачено серед переліку об'єктів, що можуть бути предметом іпотеки майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, а тому вказаний договір іпотеки підлягає визнанню недійсним та повинно бути вчинено дії по зняттю заборон на квартиру АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 194-198).
Ухвалою суду від 12 червня 2018 року зустрічний позов відповідачів прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом (том 1, а.с. 234-234).
Ухвалою суду від 18 вересня 2018 року закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до судового розгляду.
В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою учасників процесу, витребуванням матеріалів кримінальної справи щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та ознайомлення з такими учасників процесу.
21 травня 2019 року на адресу суду надійшла заява представника ПАТ «Універсал Банк» Червінського І.М . про забезпечення позову у даній справі, відповідно до якої просить накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 12 листопада 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Попайло Н.Є., реєстраційний номер 2709, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка складається з п'яти кімнат та кухні, житловою площею 96,1 кв.м. та загальною площею 140,2 кв.м.
Ухвалою суду від 22 травня 2019 року зустрічний позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. про визнання недійсним договору іпотеки майнових прав, зняття заборони на нерухоме майно і виключення запису про його обтяження залишено без розгляду.
Крім того, ухвалою суду від 22 травня 2019 року було повернено позивачу заяву про забезпечення позову.
В судовому засіданні за клопотанням представника позивача Червінського І.М. до участі у справі було залучено третіх осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (змінив прізвище з ОСОБА_7 ).
В судовому засіданні представник позивача Червінський І.М. позов підтримав з мотивів викладених в ньому, просив його задовольнити.
Представник відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_2 проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві та письмових поясненнях, просила в задоволені позову відмовити.
Третя особа ОСОБА_7 в судове засідання 22 жовтня 2019 року не з'явився, проте в судовому засіданні 10 вересня 2019 року проти позову заперечив і пояснив, що при укладенні договору купівлі-продажу спірної квартири на неї були відсутні будь-які обтяження, вважає дії банку неправомірними. Просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_6 в жодне з судових засідань не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про час і місце проведення таких, відзиву, письмових пояснення, клопотання про відкладення розгляду справи не подали. За таких обставин суд вважає за можливе провести судовий розгляд у відсутності відповідача ОСОБА_3 і тертіх осіб, відносно чого інші учасники справи не заперечили.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши матеріали кримінальної справи № 144-0016 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
29 грудня 2005 року між ТОВ «Західжитлобуд» та ОСОБА_3 укладено договір № 51/29-12, згідно з умовами якого ОСОБА_3 (замовник) уповноважує ТОВ «Західжитлобуд» (виконавця) організувати будівництво об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 розташована на 8 поверсі, загальною площею 143 кв. м. (том 2 а.с. 10-12).
Довідкою № 18/09 від 11 жовтня 2007 року виданою ТОВ «Західжитлобуд» встановлено, що об'єкт інвестування квартира АДРЕСА_4 , станом на 11 жовтня 2007 року зарезервована по договору № 51/29-12 від 29 грудня 2005 року і майнові права третій особі не передано (том 2 а.с. 13).
11 жовтня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач у справі АТ «Універсал Банк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 11-1/727к-07 , згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_3 грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування у розмірі 178 750 (сто сімдесят тисяч сімсот п'ятдесят) доларів США терміном на 360 місяців з процентною ставкою 12,45% (том 1 а.с. 12-15).
Згідно договору іпотеки, укладеного між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є АТ «Універсал Банк») та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н. М. 11 жовтня 2007 року, реєстраційний номер 7974, іпотекодавець ( ОСОБА_3 ) передає іпотекодержателю (ПАТ «Універсал Банк») в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором в іпотеку майнові права на незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_4 (том 1 а.с. 8-9).
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 22 жовтня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сліпеньким Л.Р., реєстраційний номер 3394, ОСОБА_3 , від імені якого діяв ОСОБА_18 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Сиротяк М.Р. 21 жовтня 2010 року за реєстровим номером 1982 , продав ОСОБА_6 , від імені якого діяв ОСОБА_19 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чапельською І. П. 20 жовтня 2010 року за реєстровим номером 1961, квартиру АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 126-127).
Право власності ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується Витягом з реєстру прав на нерухоме майно № 27766709 від 26 жовтня 2010 року (том 1 а.с. 130).
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 26 жовтня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шапіро І.В., реєстраційний номер 1873, ОСОБА_6 , від імені якого діяв ОСОБА_19 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Чапельською І.П. 20 жовтня 2010 року за реєстровим номером № 1060, продав ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 125).
Право власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується Витягом з реєстру прав на нерухоме майно № 27975082 від 12 листопада 2010 року (том 1 а.с. 92).
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 12 листопада 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Папайло Н.Є., реєстраційний номер 2709, ОСОБА_7 передав в рівних частинах ОСОБА_5 та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 144).
Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 28217399 від 2 грудня 2010 року Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 листопада 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Папайло Н.Є., реєстраційний номер 2709 (том 1 а.с. 210).
Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 28217510 від 2 грудня 2010 року Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 листопада 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Папайло Н.Є., реєстраційний номер 2709(том 1 а.с. 211).
Вироком Франківського районного суду м. Львова від 20 серпня 2012 року у справі № 1326/5525/2012 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 190 КК України, відповідача ОСОБА_3 визнано винним. В даному рішенні суду зазначено, що суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах. (том 1 а.с. 10).
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 20 вересня 2010 року у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_21 про стягнення заборгованості за кредитним договором вирішено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_21 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 11-1/727к-07 від 11 жовтня 2007 року у розмірі 1 483 155 гривень 02 копійок, яка станом на 3 липня 2009 року за офіційним курсом НБУ становить 194 882,73 долари США та судові витрати у розмірі 1700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 гривень (том 1 а.с. 23-24).
Згідно з відповіддю Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львова ГТУЮ у Львівській області № 4255-14 від 2 квітня 2018 року на адвокатський запит на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 31953151 з виконання виконавчого листа № 2-з966 виданого 21 грудня 2011 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_21 солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № 11-1/727к-07 від 11 жовтня 2007 року у розмірі 1 483 155 гривень 02 копійок, по якому 2 квітня 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та 27 лютого 2013 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (том 1 а.с. 130).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 115945693 від 2 березня 2018 року 17 грудня 2004 року Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради згідно розпорядження № 1880 видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; встановлено обтяження - заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер № 5824136, вчинене приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. 11 жовтня 2007 року за № 5824136 та іпотеку реєстраційний номер № 5825610 , вчинене приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М. 12 жовтня 2007 року на підставі іпотечного договору реєстраційний номер 7974 від 11 жовтня 2007 року на забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 перед ВАТ «Універсал Банк» (том 1 а.с. 187-189).
Правовідносини у сфері іпотеки регулюються низкою нормативно-правових актів. Передусім це Закон України від 5 червня 2003 р. № 898-ІV «Про іпотеку», згідно із ст. 2 якого законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього Закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.
Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. За ст. 586 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_3 та ПАТ «Універсал Банк» існували кредитні правовідносини, які були забезпечені іпотекою, а саме: майновими правами на незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_4 .
Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Чинним на момент укладення спірного договору іпотеки (11 жовтня 2007 року) Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 5 червня 2003 року (у редакції чинній на момент укладення договору іпотеки) статтею 5 не передбачено серед переліку об'єктів, що можуть бути предметом іпотеки майнові права на об'єкт незавершеного будівництва. Поняття «іпотека майнових прав» і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі були відсутні.
Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесені до предмета іпотеки згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», яким були внесені зміни до Закону України «Про іпотеку».
З огляду на наведене суд приходить до висновку про те, що 11 жовтня 2007 року під час укладення договору іпотеки були порушені положення статті 5 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинною на час укладення спірного договору), оскільки майнові права на окремі приміщення в житловому будинку не могли бути предметом іпотеки.
Пунктом 3.1.1.9 договору іпотеки від 11 жовтня 2007 року передбачено, що протягом трьох робочих днів після оформлення та реєстрації права власності іпотекодавця на нерухоме майно, зазначене в п. 1.2. договору іпотеки, іпотекодавець зобов'язаний укласти з іпотекодержателем додатковий договір до договору іпотеки. Дана умова договору відповідачем ОСОБА_3 виконана не була, що призвело до відчуження спірної квартири в подальшому. При цьому, суд звертає увагу, що обов'язок передати майно в іпотеку нерозривно пов'язано з особою іпотековдаця і не може покладатись на інших осіб. Невиконання відповідачем ОСОБА_3 обов'язку по передачі спірної квартири в іпотеку не може породжувати для відповідачів ОСОБА_4 і ОСОБА_8 будь-яких обмежень у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки останні є добросовісними набувачами такої, так як на момент укладення договорів купівлі-продажу даної квартири будь-які обтяження на неї були відсутні.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову.
При цьому, суд вважає, що клопотання про застосування строків позовної давності не підлягає до задоволення, оскільки суд прийшов до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити по суті позовних вимог.
Суд, ухвалюючи рішення у справі, також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 8 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами в поданих заявах по суті справи, доводи окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд зобов'язаний вирішити питання судових витрат. Оскільки суд прийшов до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок позивача. Стороною відповідача не представлено доказів понесення судових витрат і не заявлено про такі, а тому відсутні підстави для стягнення таких з позивача.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 265, 273, 274 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
в задоволені позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третіх осіб ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання майна таким, що передане в іпотеку, звернення стягнення на заставлене майно - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Відповідачі: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;
ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ;
ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;
Треті особи: ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ;
ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .
Суддя: Стрепко Н.Л.