Справа №463/2321/19
Провадження №1-кс/463/3340/19
23 жовтня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова
Cлідчий суддя ОСОБА_1 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження, -
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (далі - ДБР), ОСОБА_4 від 30.07.2019 про закриття кримінального провадження №62018140000000021.
Скаргу мотивує тим, що вказана постанова винесена слідчим всупереч вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ст.2, 9, 11 КПК України, ст.3, 13, 14 Конвенції.
У тексті постанови слідчий зазначив ч.6 ст.284 КК України, тобто «Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха». У вступній частині постанови слідчий зазначив «розглянувши матеріали досудового розслідування», замість у відповідності до вимог ст.93, 94 КПК України зібрати та надати оцінку доказам, а мотивувальна частина у постанові взагалі відсутня.
Вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, оскільки слідчим проводилось досудове розслідування в кримінальному провадженні за попередньою кваліфікацією ч.3 ст.382 КК України, визначеною слідчим суддею Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_5 відповідно до ухвали від 21.12.2018, внесене в ЄРДР 22.12.2018 за №62018140000000021, натомість фабула витягу не відповідає обставинам, викладеним ОСОБА_3 в заяві про злочин, в фабулі відсутні посадові особи ПІБ, які зазначені у його заяві та скарзі до суду, та не відображено короткий зміст злочину відповідно вимог КПК України. Слідчий зазначає, що відповідно до заяви ОСОБА_3 від 14.12.2018 службовими особами…не виконано ухвали слідчого судді…, тобто вказує на посадові злочини, однак не вніс до ЄДР ч.2 ст.364 КК України.
Крім цього, слідчий не провів досудового розслідування, окрім як збору копій документів, в тому числі наданих ОСОБА_3 , однак не надав правову оцінку копіям документів як доказам. Взявши до уваги покази прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , слідчий не допитав посадових осіб Шевченківського ВП ГУНП та керівника Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_8 .
Слідчим не виконано ухвалу слідчого судді від 16.05.2019 про допит в якості свідка ОСОБА_7 , ОСОБА_6 з обставин, зазначених в клопотанні ОСОБА_3 від 25.03.2019.
Слідчий ДБР не відобразив в постанові та не надав правову оцінку висновку службового розслідування, проведеного СВ ГУНП у Львівській області за підписом ОСОБА_9 , в якому зазначено про встановлення факту відсутності в матеріалах кримінального провадження ухвал слідчих суддів Шевченківського райсуду м Львова від 15.08.2017 та від 17.11.2017, а також відсутні заяви клопотання від 29.01.2018, 02.05.2018, 10.05.2018 та відповіді на них. Слідчим не виконано судове рішення від 17.11.2017 відповідно клопотань від 22.05.2017 та 24.07.2017.
Незважаючи на те, що керівником Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_10 не забезпечено виконання судового рішення від 28.02.2017, що є доказом невиконання судове рішення від 27.06.2017, що підтверджує судове рішення від 02.02.2018, слідчий ДБР закрив кримінальне провадження всупереч вимогам КПК України.
Слідчий не надав правової оцінки невиконанню судових рішень від 10.04.2018 та 16.07.2018.
Слідчим не надано правової оцінки свідченням ОСОБА_3 з зазначенням доказів, в тому числі ст.364, 366, 256 КК України.
Слідчим відмовлено ОСОБА_3 в задоволені ряду його клопотань та в тексті постанови, яка сканована з допиту свідків не зазначено, що протиправні дії органів державної влади призвели до знищення державного майна, яке не повернуте за рішенням суду, а також не внесено з власної ініціативи відомості до ЄРДР за ч.2 ст.366, ч.2 ст.194, ч.3 ст.382 КК України.
Слідчий не надав оцінки жодному із доказів, наданих сторонами в кримінальному провадженні, не допитав осіб, причетних до скоєння злочину, не становив інших осіб причетних до злочину.
Крім цього, 03.10.2019 подав доповнення до скарги, у якій додатково просить визнати протиправними дії слідчого ДБР ОСОБА_4 , що призвели до зупинення досудового розслідування та не проведення слідчих дій в розумні строки відповідно до КПК України та спричинили загрозу знищення доказів у кримінальному провадженні №12013150090001476.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги з урахуванням доповнення підтримав з підстав, викладених у них, просив постанову слідчого ДБР про закриття кримінального провадження скасувати. Додатково зазначив, що 14.12.2018 подав заяву про вчинення посадовими особами Шевченківського ВП ГУНП У львівській області ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , посадовими особами Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.366, ч.2 ст.364, ч.3 ст.382, ч.2 ст.256 КК України. При цьому, кримінальне правопорушення, передбачене ст.382 КК України виразилось в тому, що вказані посадові особи не виконали ухвали слідчих суддів Шевченківського районного суду м.Львова від 17.11.2017, 02.02.2018, 05.03.2018, 28.02.2017. Крім цього, в ході його допиту в якості потерпілого ОСОБА_3 також повідомив про невиконання ухвал слідчих суддів від 10.04.2018 та 16.07.2018. При цьому, зазначив, що невиконання вказаних рішень полягало у невиконанні зазначеного, зокрема в мотивувальних частинах цих рішень.
Слідчий ДБР ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, заперечення проти скарги не скерував, разом з тим 18.10.2019 подав через канцелярію суду матеріали кримінального провадження №62018140000000021 від 22.12.2018, оскільки у відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, тому вважаю можливим проводити розгляд скарги у відсутності слідчого.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги, а також матеріали кримінального провадження №62018140000000021, слідчий суддя встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №62018140000000021 відомості до ЄРДР внесені 22.12.2018 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_17 від 21.12.2018, якою зобов'язано уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості на підставі заяви ОСОБА_3 від 14 грудня 2018 року в частині інформації про вчинення злочину, передбаченого ст.382 КК України. Вказана ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Відповідно до ч.2 ст.21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
З урахуванням наведеного, оскільки ухвалою слідчого судді зобов'язано внести до ЄРДР відомості на підставі заяви ОСОБА_3 від 14 грудня 2018 року саме в частині інформації про вчинення злочину, передбаченого ст.382 КК України, така ухвала набрала законної сили, є обов'язковою та підлягає безумовному виконанню на всій території України, та саме на її підставі внесено до ЄРДР відомості за №62018140000000021 та слідчим ДБР проводилось досудове розслідування, тому слідчий суддя вважає безпідставними доводи скарги ОСОБА_3 з приводу того, що слідчий зазначає, що відповідно до заяви ОСОБА_3 від 14.12.2018 службовими особами…не виконано ухвали слідчого судді…, тобто вказує на посадові злочини, однак не вніс до ЄДР ч.2 ст.364 КК України; слідчим не надано правової оцінки свідченням ОСОБА_3 з зазначенням доказів, в тому числі ст.364, 366, 256 КК України; а також не внесено з власної ініціативи відомості до ЄРДР за ч.2 ст.366, ч.2 ст.194 КК України.
Постановою слідчого ДБР від 30.07.2019 закрито кримінальне провадження №62018140000000021 від 22.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діяннях працівників поліції та прокуратури складу кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №62018140000000021 в ході досудового розслідування проведено 26.12.2018 допит в якості потерпілого ОСОБА_3 , а 14.06.2019 допит в якості свідків прокурорів Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_16 та ОСОБА_15 .
Наведене спростовує доводи ОСОБА_3 щодо невиконання слідчим ухвали слідчого судді від 16.05.2019 про допит в якості свідка ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, слідчого зобов'язано допитати вказаних осіб не з обставин, зазначених в клопотанні ОСОБА_3 від 25.03.2019, а з приводу з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження №62018140000000021 від 22.12.2018 за ст. 382 КК України, що і виконано слідчим ДБР.
З протоколів допиту свідків слідчим було встановлено, що слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_18 постановлено ухвалу №466/10847/16-к від 28.02.2017 про виконання ухвал слідчих суддів, постановлених за скаргами ОСОБА_3 , після надходження якої на адресу Львівської місцевої прокуратури №2, керівником Львівської місцевої прокуратури №2 проведено оперативну нараду, відповідно до рішення якої, слідчого та прокурорів у кримінальному провадженні зобов'язано у повному обсязі виконати усі ухвали слідчих суддів, постановлених на підставі скарг ОСОБА_3 , зокрема: №466/9277/15-к від 26.01.2015, №466/2044/16-к від 01.03.2016; №4662045/16-к від 01.03.2016; №466/2047/16-к від 30.03.2016; №466/2043/16-к від 30.03.2016; №466/3216/16-к від 12.05.2016, а також клопотання ОСОБА_3 , які в подальшому були виконані в повному обсязі. Крім цього, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова №466/10847/16-к від 28.02.2017 про виконання ухвал слідчих суддів, постановлених за скаргами ОСОБА_3 , надійшла на адресу Львівської місцевої прокуратури №2 03.03.2017 та 03.04.2017, тобто у визначений нею строк слідчому судді Шевченківського районного суду м. Львова скеровано відповідь про виконання ухвали.
06.03.2017 ОСОБА_3 звернувся до Львівської місцевої прокуратури №2 із клопотанням про виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова №466/10847/16-к від 28.02.2017.
Постановою прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_16 , за результатами вказаного вище клопотання, винесено постанову від 09.03.2017, про відмову у його задоволенні, у зв?язку із тим, що ухвала слідчого судді №466/10847/16-к від 28.02.2017 виконана, слідчі дії, зазначені в ній, фактично проведені.
Разом з тим, слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_19 27.06.2017 постановлено ухвалу №466/2120/17, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_3 , скасовано постанову прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_16 від 09.03.2017, керівника Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_14 зобов?язано виконати ухвалу слідчого судді №466/10847/16-к від 28.02.2017.
На виконання зазначеної вище ухвали, 27.06.2017 керівником Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_14 проведено оперативну нараду за участю начальника відділення СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_20 , слідчого ОСОБА_21 , прокурора ОСОБА_15 , на якій обговорено стан досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013150090001476 від 16.04.2013, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.364, ч.1 ст.194, ч.1 ст.255, ч.2 ст.366 КК України, розпочатого на підставі заяв ОСОБА_3 , а також виконання ухвал слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Львова від 28.02.2017 №466/10847/16-к та №466/2120/17 від 27.06.2017.
За результатами проведення зазначеної вище оперативної наради, прийнято рішення про додаткове вивчення стану виконання ухвал слідчих суддів, постановлених на підставі скарг потерпілого ОСОБА_3 , зокрема: №466/9277/15-к від 26.01.2015, №466/2044/16-к від 01.03.2016; №4662045/16-к від 01.03.2016; №466/2047/16-к від 30.03.2016; №466/2043/16-к від 30.03.2016; №466/3216/16-к від 12.05.2016, на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова №466/2120/17 від 27.06.2017, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_3 та скасовано постанову прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_16 від 09.03.2017, а також зобов'язано виконати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова №466/10847/16-к від 28.02.2017.
Разом з тим, проведення оперативної наради та надання вказівок щодо необхідності виконання ухвал слідчих суддів не свідчить про їх виконання, а зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається чи встановлено слідчим факт виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова ОСОБА_19 від 27.06.2017 у справі №466/2120/17, якою, зокрема зобов'язано керівника Львівської місцевої прокуратури №2 виконати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 28.02.2017 №466/10847/16-к у повному обсязі.
Крім цього, як вбачається з оскаржуваної постанови ОСОБА_3 були подані клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій від 22.05.2017 та 24.07.2017.
У задоволенні зазначених клопотань відмовлено мотивованими постановами, у зв'язку із тим, що такі слідчі та процесуальні дії вже були фактично проведені під час досудового розслідування.
Не зважаючи на це, ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова із скаргою на зазначені вище постанови.
За результатами розгляду скарги слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_18 17.11.2017 постановлено ухвалу у справі №466/3625/17, якою задоволено скаргу ОСОБА_3 , слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_22 зобов'язано провести слідчі дії, які зазначені у клопотаннях ОСОБА_3 від 22.05.2017 та 24.07.2017.
Після цього, ОСОБА_3 звернувся до слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_21 із клопотанням про виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 17.11.2017 у справі №466/3625/17.
Постановою слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_21 від 22.12.2017 відмовлено у задоволенні клопотання про проведення слідчих (процесуальних) дій у вказаному кримінальному провадженні, зокрема тих, які зазначені в ухвалі слідчого судді від 17.11.2017 №466/3625/17, оскільки такі вже фактично проведено.
На вказану постанову слідчого ОСОБА_3 подано скаргу до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова.
За результатами розгляду скарги слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_23 постановлено ухвалу від 02.02.2018, якою постанову слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_21 від 22.12.2017 скасовано.
На даний час, з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_24 та його допиту в якості свідка прокурором скеровані запити у відділ адресно-довідкової роботи ГУ ДМСУ у Львівській області та Київській області, прикордонну службу, ГУДМС України у Львівській області.
Крім того, на виконання ухвал слідчих суддів, 20.07.2018 слідчим за погодженням із прокурором до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова подано клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, на підставі яких отримано ухвали від 23.07.2018. Зазначені ухвали скеровано на виконання 26.07.2018.
Разом з тим, зі змісту постанови не вбачається чи слідчий ДБР дослідив клопотання ОСОБА_3 від 22.05.2017 та від 24.07.2017, обов'язок виконати які покладено на слідчого Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова ОСОБА_18 від 17.11.2017 у справі №466/3625/17, та відповідно не встановив чи підтверджує факт її виконання скерування слідчим запитів у відділ адресно-довідкової роботи ГУ ДМСУ у Львівській області та Київській області, прикордонну службу, ГУДМС України у Львівській області з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_24 та його допиту в якості свідка, а також отримання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів від 23.07.2018 і її скерування 26.07.2018 на виконання.
Крім цього, слідчим ДБР не надано оцінку показам ОСОБА_3 щодо невиконання ухвал слідчих суддів Шевченківського районного суду м.Львова від 10.04.2019 у справі №466/651/18, якою зобов'язано повноважну особу слідчого відділу Шевченківського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області вчинити дії згідно вимог ч. 1 ст. 214 КПК України за заявою ОСОБА_3 від 30 березня 2018 року про вчинення кримінального правопорушення та від 16.07.2019 у справі №466/4210/18, якою зобов'язано уповноважену особу Львівської місцевої прокуратури №2 заяву ОСОБА_3 від 23 квітня 2018 року розглянути відповідно до вимог ч.1, ч.4 ст.214 КПК України, а лише зазначено, що згідно з показами свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на виконання зазначеної ухвали, Львівською місцевою прокуратурою №2 розглянуто заяву ОСОБА_3 від 23.04.2018 відповідно до вимог ч.1,4 ст.214 КПК України та надано відповідь за №06/17-307-09 від 20.07.2018, у якій надано роз?яснення про відсутність підстав для внесення відомостей у ЄРДР.
З урахуванням наведеного висновки слідчого ДБР про те, що в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні факт не виконання ухвал суду не встановлений є передчасними.
Разом з тим, під час розгляду скарги не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_3 , що постанова винесена слідчим всупереч вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ст.2, 9, 11 КПК України, ст.3, 13, 14 Конвенції; а також спростовується текстом самої постанови, що у ній слідчий зазначив ч.6 ст.284 КК України, тобто «Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха», у вступній частині постанови слідчий зазначив «розглянувши матеріали досудового розслідування», замість у відповідності до вимог ст.93, 94 КПК України зібрати та надати оцінку доказам, а мотивувальна частина у постанові взагалі відсутня.
Враховуючи вищенаведені обставини приходжу до висновку, що постанова про закриття кримінального провадження від 30.07.2019 підлягає скасуванню, а скарга - задоволенню, однак частково.
Оскільки відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги, а тому слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення вимог скарги ОСОБА_3 в частині визнання протиправними дії слідчого ДБР ОСОБА_4 . Крім цього, в ході розгляду скарги ОСОБА_3 не доведено та слідчим суддею не встановлено протиправності дій слідчого ДБР ОСОБА_4 , що призвели до зупинення досудового розслідування та не проведення слідчих дій в розумні строки відповідно до КПК України та спричинили загрозу знищення доказів у кримінальному провадженні №12013150090001476.
Керуючись вимогами статей 303, 306, 307, 372 КПК України, -
постановив:
скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 від 30.07.2019 про закриття кримінального провадження №62018140000000021 від 22.12.2018.
Матеріали кримінального провадження №№62018140000000021 від 22.12.2018 повернути слідчому Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_4 , для проведення досудового розслідування.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1