Справа № 445/1584/19
16 жовтня 2019 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Пилип'яка П. В.
секретаря судового засідання Мацайло О.М.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Золочівської міської ради Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, в обґрунтування якого зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , у зв'язку із її смертю відкрилася спадщина до складу якої входить житловий будинок площею 110,6 м2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка за цією ж адресою, площею 0.0839 га., кадастровий номер 4621810100:01:010:0064. Рішенням Золочівської міської ради Львівської області від 26.11.2014 року № 1558 вказану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_2 , однак за життя, вона не встигла оформити у встановленому законом порядку право власності на дану земельну ділянку.
Позивач зазначає, що спадщину на вказаний будинок він оформив, проте оформити право на земельну ділянку не може, у зв'язку із тим, що відсутній документ про право власності на земельну ділянку, призначену для обслуговування даного будинку.
В підготовче судове засідання позивач не з'явився, однак, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позов визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 лютого 2018 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25 січня 1989 року.
Рішенням Золочівської міської ради Львівської області від 26.11.2014 №1558 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , площею 0.0839 га., яка розташована на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4621810100:01:010:0064, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу: 115038716 від 22.02.2018 року, ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 207 від 22.02.2018 року є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.
За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.
Згідно ст. 328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.
Відповідно до ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
З врахуванням того, що відповідачем позов визнано до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також з врахуванням того, що позивач має право на спадкування майна померлої, спадщину фактично прийняв, дана земельна ділянка передана у власність померлої для обслуговування вищевказаного житлового будинку, відсутність інформації про осіб, які мали б право на обов'язкову частку у спадковому майні та/або фактично прийняли спадщину, відсутність у позивача правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку, що є перешкодою для реалізації ним свого спадкового права, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 11, 13, 200, 206, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, ст. 16, 328, 386, 392, 1216-1218, 1222, 1223, 1225, 1268, 1272, 1296 ЦК України, суд
позов ОСОБА_1 до Золочівської міської ради Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування, право власності на земельну ділянку площею 0.0839 га., кадастровий номер 4621810100:01:010:0064, яка призначена для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 16 жовтня 2019 року.
Суддя П. В. Пилип'як