Справа № 462/4743/19
(заочне)
23 жовтня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Кирилюк А.І.,
при секретарі Гула М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № б/н від 20.05.2014 року в розмірі 21926,63 грн., а саме: заборгованість по тілу кредиту - 9762,38 грн.; заборгованість за простроченим тілом кредиту - 4257,35 грн.; нарахована пеня за прострочене зобов'язання - 5636,58 грн., нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 750,00 грн., а також, штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1020,32 грн. - штраф (процентна складова). Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору від 20.05.2014 року відповідач отримав кредит в розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Крім того, умовами договору була передбачена відповідальність за порушення строків платежів по грошових зобов'язаннях, передбачених кредитним договором у вигляді сплати пені та штрафу в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій. Відповідач взятих на себе зобов'язань перед банком не виконує, суму кредиту не повертає. В зв'язку з наведеним, просить стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості.
Суд ухвалив розглядати справу без участі представника позивача, який у судове засідання не з'явився, проте у прохальній частині позову зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без участі відповідача, який відзиву суду не подав, до суду не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання повісткою, яка направлялася рекомендованим листом, який був повернутий поштовим відділенням у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що свідчить про те, що відповідач не бажає її отримувати, проте наявних у справі доказів достатньо для ухвалення рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підтвердження укладення кредитного договору та наявності у відповідача заборгованості, позивачем АТ КБ «Приватбанк» було надано копію заяви позичальника ОСОБА_1 від 20.05.2014 року за номером, який через неякісну копію заяви суду встановити не видалося за можливим /а.с.13/. За таких обставин, твердження позивача, що заява позичальника є без номерною не відповідає дійсним обставинам справи.
Позивач зазначає, що відповідач, підписавши заяву підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
На підтвердження своїх вимог позивач до матеріалів позовної заяви надав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг /а.с.15-29/, довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» /а.с.14-14 зворот/, розрахунок заборгованості за договором №б/н від 20.05.2014 року станом на 31 травня 2015 року та 23 червня 2019 року /а.с.7-12/, копію заяви позичальника від 20.05.2014 року та копію паспорту відповідача ОСОБА_1 /а.с.30/.
Відповідно до пункту 2.1.1. Умов та Правил надання банківських послуг, вказані Умови використання кредитних карт ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», пам'ятка клієнта/довідка про умови кредитування, тарифи на випуск і обслуговування кредитних карт (Тарифи), а також заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, встановлюють правила випуску, обслуговування та використання кредитних карт банку. Дані Умови регулюють відносини між банком та клієнтом по випуску і обслуговуванню карт. Банк випускає клієнту картку на підставі заяви, належним чином заповненої і підписаної клієнтом. Випуск картки і відкриття рахунку картки здійснюється у випадку прийняття банком позитивного рішення щодо можливості випуску клієнту картки. Клієнт зобов'язаний виконувати правила випуску, обслуговування і використання карт банку і за наявності додаткових карт забезпечити виконання правил утримувачами додаткових карт.
Згідно з пунктом 2.1.1.2. вказаних Умов та Правил надання банківських послуг для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у пам'ятці клієнта/довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору є дата отримання картки, вказана у заяві.
АТ КБ «ПРИВАТБАНК», пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути заборгованість за тілом кредиту, заборгованість за простроченим тілом кредиту, заборгованість за пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту за користування кредитними коштами. Із доданого розрахунку /а.с.7-12/ вбачається, що відповідачем погашено заборгованість за тілом кредиту в розмірі 29 321,90 грн., за простроченим тілом кредиту - 937,43 грн. Заборгованість за тілом кредиту становить 9762,38 грн.,заборгованість за простроченим тілом кредиту - 4257,35 грн., заборгованість за нарахованими відсотками становить 0,00 грн.
Однак, поданий позивачем розрахунок суми заборгованості не відповідає змісту позовних вимог, оскільки відповідно до п.п. 2.1.1.12.2, 2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, що зазначив позивач у позовній заяві, не зрозумілою і не обґрунтованою є вимога про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту при відсутності заборгованості за нарахованими відсотками.. Такий вид заборгованості не узгоджений і не передбачений Умовами та Правилами надання банківських послуг в Приватбанку, зокрема, розділом 1.1.1 Терміни і поняття.
Крім цього, за вказаним розрахунком неможливо перевірити правильність нарахувань відповідних сум. Розрахунок не містить даних щодо номеру платіжної картки, на якій виникла заборгованість. Відсутні у справі докази щодо строку дії кредитної картки (строку дії договору).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 4257,35 грн. не підтверджена належними та допустимими доказами, які, крім того, не узгоджуються між собою, спростовані матеріалами справи, а тому не підлягає задоволенню.
Також обґрунтовуючи право вимоги про стягнення 5636,58 грн пені за прострочене зобов'язання, 750,00 грн -пені за несвоєчасну сплату боргу від 100 грн., а також штрафи в розмірі 500 грн та 1020,32 грн. позивач, окрім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 20.05.2014 року, посилається на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід'ємні частини спірного договору.
Проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов зрозумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приват Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року винесеній по справі № 342/180/17.
Відповідно вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які не визнаються відповідачем та не містять його підпису, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Із огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, оскільки позивачем доведено належними та допустими доказами факт укладення договору з відповідачем, а розрахунок заборгованості від 23.06.2019 р. свідчить про користування відповідачем кредитними коштами (графа витрати клієнтом кредитних коштів), а тому стягує з відповідачки на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним Договором б/н від 20.05.2014 року за тілом кредиту у розмірі 9762,38 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Крім того, суд, беручи до уваги положення статті 141 ЦПК України, зокрема пункту 3 частини 3 вказаної статті, врахувавши поведінку відповідача, який тривалий час не повертає позичені кредитні кошти, прийшов до висновку, що судові витрати слід розподілити між сторонами в рівних частинах, а відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути 1/2 частину сплаченого судового збору, тобто 960,50 грн. (1921,00 грн. : 2).
Керуючись статтями 81,89,141,263-265,280-284 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299)9762 грн 38 коп (дев'ять тисяч сімсот шістдесят дві грн.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299)960 грн. 50 копійок (дев'ятсот шістдесят гривень п'ятдесят копійок) судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до вимог п.п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО 305299)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1 ).
Текст рішення виготовлено 23.10.2019 року.
Суддя:/підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: А.І. Кирилюк