Справа №461/7660/19
22 жовтня 2019 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представників Львівської митниці Лубоцького Б.І., Дунаса М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Львівської митниці управління ПМП та МВ начальника відділу ОР про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.471 Митного кодексу України,
встановив:
10 вересня 2019 року близько 16 години 25 хвилин громадянин України ОСОБА_2 на автомобілі марки «Renault Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , прямуючи з приватної поїздки з Республіки Польща в Україну через м/п «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, обрав для слідування смугу спрощеного митного контролю "зелений коридор", чим своїми діями заявив про відсутність будь-яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.
При здійсненні митного контролю даного транспортного засобу виникла підозра щодо наявності в ньому товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України або товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню.
В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього, в АСМО «Інспектор» спрацювала АСАУР (коди 401-1, «Особа ОСОБА_2 був відсутній в Україні менше 24 години. Слід опитати особу на предмет наявності товарів, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України. Якщо товари ввозяться особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, такі товари підлягають оподаткуванню в порядку, встановленому для громадян. Див. ст. 191 Податкового кодексу України»).
Під час проведення митного огляду в транспортному засобі без ознак приховування виявлено товари в обсягах, які перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, визначену умовами ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України, відповідно до вимог ст.196 Податкового кодексу України, а саме: сири - торгової марки «Dziuga» - 2 упаковки, вагою 8,886 кг., торгової марки «Italian Hard Cheese» - 22 упаковки вагою 24,328 кг. та торгової марки «With Cheddar» - 16 упаковок вагою 16,528 г. Загальна вага товару становить 49,742 кг.
Під час усного опитування ОСОБА_2 визнав зазначений вище товар своєю власністю. Документів, що підтверджують вартість даного товару гр. ОСОБА_2 не надав.
Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з'явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справи.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши представників Львівської митниці, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею ст. 471 МК України передбачена відповідальність за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Згідно ч.4 ст.366 МК України, громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, а саме обравши зону спрощеного митного контролю, останній намагався перемістити через митний кордон України товар, шляхом недекларування, який обмежений до ввезення на територію України, що підтверджується протоколом про порушення митних правил №3526/20900/19 від 10.09.2019 року, копією паспорта ОСОБА_2 , копією контрольного талону, описом предметів, вилучених у ОСОБА_2 , актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, поясненнями ОСОБА_2 наданими митному органу.
Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України доведена повністю.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, приходжу до висновку, що на ОСОБА_2 слід накласти стягнення у виді штрафу, в межах встановлених санкцією ст. 471 МК України, а товар, який став предметом порушення митних правил, який, відповідно до ст. 378 Митного кодексу України та постанови КМУ № 434 від 21.05.2012 року «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання», обмежений до переміщення через митний кордон України слід конфіскувати в дохід держави.
У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, ст.40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384,20 гривень.
Також, з особи, яка притягається до відповідальності, на підставі ч.1 ст.519 МК України, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил на складі митниці.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, -
постановив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень 00 копійок.
Вилучений, згідно протоколу №3526/20900/19 від 10.09.2019 року товар - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Львівської митниці ДФС витрати за зберігання на складі митниці товарів, що є предметом порушення митних правил в сумі 140,64 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України 384,20 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя Стрельбицький В.В.