Справа № 336/3966/19
Провадження № 2/336/2689/2019
02 жовтня 2019 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Жупанової І.Б., за участю секретарки судового засідання Палубінської К.М., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
ОСОБА_3 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем ОСОБА_4 та стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 1/4 частині з усіх видів доходу (заробітку) відповідача на кожну дитину щомісяця до досягнення ними повноліття.
В обґрунтування позовної заяви зазначила, що 25.10.2008 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем по справі, від якого вони мають неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, сімейне життя в них з відповідачем не склалось, в них відсутнє взаєморозуміння, виникають сварки, у зв'язку з чим почуття любові між ними втрачено.
Як зазначає позивач, з 2017 року шлюбні відносини між ними припинені, діти проживають з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, спір про поділ майна відсутній.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.09.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
У підготовче судове засідання 02.10.2019 року сторони не з'явились, про день, час та місце його проведення повідомлялись у встановленому законом порядку.
Сторони надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивачка у своїй заяві зазначила, що підтримує позов у повному обсязі та просить ухвалити рішення по справі. Відповідач у своїй заяві зазначив, що позов визнає в повному обсязі та просить його задовольнити.
У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим судом ухвалено рішення про задоволення позову відповідно до частини 4 статті 200, частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Факт перебування сторін у шлюбі підтверджено копією свідоцтва про шлюб, виданого Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції від 25.10.2008 року, серія НОМЕР_1 (а.с.10).
Від шлюбу сторони мають спільних дітей: дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, виданих 28.04.2009 року Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, серія НОМЕР_2 , актовий запис № 515 від 28.04.2009 року та серія НОМЕР_3 , актовий запис № 514 від 28.04.2009 року (а.с.11, 12).
Діти мешкають з позивачкою що не заперечується відповідачем.
Статтею 24 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частини 3 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.
Згідно статей 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей (стаття 109 Сімейного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, позивачка на розірванні шлюбу наполягає, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, відповідач позов визнав, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, тому позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Крім того, суд наголошує на тій обставині, що обов'язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов'язків і передбачений частиною 2 статті 51 Конституції України, відповідно до якої батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до статей 180, 182 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Позивачка просить суд стягнути на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі по 1/4 частині з усіх видів доходу (заробітку) відповідача на кожну дитину, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття.
Судом встановлено, що відповідач є працездатним за віком та станом здоров'я, на користь інших осіб він аліментів не сплачує.
Доказів на спростування цих висновків суду не надано.
Виходячи з інтересів неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з метою їх матеріального утримання, необхідно прийняти рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей, на користь особи, з якою проживають діти - на користь матері, позивачки по справі.
Згідно з частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України, частиною 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до штампу вхідної кореспонденції позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, пред'явлено 20.06.2019 року (а.с.1).
Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітніх дітей, починаючи з дня звернення, а саме з 20.06.2019 року.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує приписи частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України та частини 1 статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, а тому вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 384, 20 грн. та повернути позивачці, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, з державного бюджету 50 відсотків судового збору, а саме в сумі 384 гривень 20 копійок, сплаченого при поданні позову.
Крім того, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за заявлену вимогу про стягнення аліментів на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», відтак, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави 50 відсотків судового збору, що підлягав би сплаті за подання даного позову до суду, а саме, в розмірі 384 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 84, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_8 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) та ОСОБА_9 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ), зареєстрований Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції від 25.10.2008 року, про що зроблено актовий запис № 705.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 384, 20 грн.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області на користь ОСОБА_1 , 50 відсотків судового збору, а саме у розмірі 384, 20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) сплаченого при поданні позову, згідно квитанції № 19 від 19.06.2019 року на суму 768, 40 грн., рахунок отримувача 31214206008009; код отримувача 38025367; банк отримувача: Казначейство України, оригінал якої зберігається в матеріалах цивільної справи № 336/3966/19.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ур. с. Варварівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, РНОКПП - НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ур. м. Запоріжжя, РНОКПП - НОМЕР_4 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви - 20.06.2019 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ур. с. Варварівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, РНОКПП - НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ур. м. Запоріжжя, РНОКПП - НОМЕР_4 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви - 20.06.2019 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ур. с. Варварівка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, РНОКПП - НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір в дохід держави у розмірі 384, 20 грн.
Допустити негайне виконання рішення в межах стягнення суми аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: І.Б.Жупанова