ЄУН № 337/938/19
Провадження № 2/337/1210/19
21 жовтня 2019 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Ширіної С.А.,
за участю: секретаря - Бикової С.Б.,
позивача по первісному позову - ОСОБА_1 ,
представник позивача по зустрічному позову - адвоката Курінної О.М. ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 за рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя по справі № 337/4970/18 від 03.12.2018 року на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення донькою 23-річного віку та встановити аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення навчання, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..03.12.2018 року ухвалено рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя по справі № 337/4970/18 про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення навчання донькою , але не більш ніж до досягнення нею 23-річного віку.
ОСОБА_1 зазначає, що на даний час матеріальне становище його змінилось, він має на утриманні ще одну неповнолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та матір ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 яка є пенсіонером. Позивач зазначає, що частк,а яка утримується з його доходу, значно перевищує прожитковий мінімум, який станом на 1 січня 2019 року складає 1921 грн., та таким чином, з урахуванням рівності обов'язків батьків з утримання дитини сума матеріального забезпечення доньки в разі зменшення аліментів до 1/6 частини доходу щомісячно, не порушує право дитини на гідний рівень життя. Тому, позивач був змушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
21.06.2019 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 подала до суду зустрічний позов. В якому просить збільшити розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини, та стягувати з відповідача на утримання ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/2 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення донькою 23-річного віку та встановити аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, до закінчення навчання, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В обґрунтування необхідності збільшення розміру стягуваних аліментів з ОСОБА_1 зазначила, що спільна з відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 донька ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, стипендію не отримує. ОСОБА_2 утримує доньку, несе витрати на оплату вартості навчання, щоденного проїзду до навчального закладу та додому,харчування, лікування. Додатково ОСОБА_1 участі в утриманні доньки не приймає, окрім визначених аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку, що ставить ОСОБА_2 у скрутне матеріальне становище.
Ухвалою суду від 24 липня 2019 року цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів об'єднано в одне провадження.
В судовому засіданні під час розгляду справи, представник позивача за первісним позовом адвокат Додонов П.О., зазначив, що позивач ОСОБА_1 працює, має регулярний дохід та добросовісно сплачує присуджені аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 на час її навчання у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, однак через зазначені у позові обставини вважає, що матеріальний стан його погіршився і тому наполягає на зменшенні розміру стягуваних з нього аліментів до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно. Також зазначив, що має доньку від другого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року та матір ОСОБА_5 , яка є пенсіонером.
Представник відповідача за первісним, та позивача за зустрічним позовом адвокат Курінна О.М. проти задоволення первісного позову заперечувала просила задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 з підстав викладених у позовній заяві. Суду пояснила, що ОСОБА_3 навчається і потребує окрім побутових потреб ще додаткових витрат на організацію навчального процесу. Вважає, що отримуваних від ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) замало для задоволення всіх життєвих потреб.
Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася була повідомлена судом належним чином.
В судовому засіданні встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що сторони дійсно перебували у зареєстрованому шлюбі та 17 січня 2008 року шлюб було розірвано. Від шлюбного життя сторони мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , вони є її батьками і спору із цього приводу не існувало.
Рішенням суду від 03 грудня 2018 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 29.10.2018р. на час навчання, але не більш ніж до досягнення донькою 23-річного віку. Розмір аліментів було визначено ОСОБА_2 під час звернення до суду, відповідач ОСОБА_1 надав до суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, відзив на позовну заяву не надавав і тому її позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.
Зазначені обставини встановлені судом згідно рішення від 03 грудня 2018 року, яке набрало законної сили 03 січня 2019 року .
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 досягла повнолітнього віку, а саме 18 років. Після досягнення повноліття продовжувала навчання на другому курсі факультету фізичного виховання Запорізького національного університету на контрактній основі денної форми навчання , що слугувало підставою для ухвалення судом рішення від 21 жовтня 2014 року.
Згідно довідки № 17-61/880-4 від 16.09.2019 р. виданої Запорізьким національноим університетом, ОСОБА_3 є студенткою 2 курсу факультету фізичного виховання денної форми навчання.
Частиною 1 статті 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
В сукупності наданих кожною стороною доказів судом встановлено таке.
Відповідно довідки №16 від 19.09.2019р., виданої ПАТ «Запоріжсталь» Собержанський К.М. працює на підприємстві в мартенівському цеху. За період з березня 2019 р. по серпень 2019 р.(включно) дохід ОСОБА_1 (заробітна плата) становить 197 649,99 грн без відрахувань податків і зборів.
До матеріалів справи, в підтвердження погіршення свого матеріального стану додав копію пенсійного посвідчення своєї матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 яка потребує матеріальної допомоги та зазначив, що має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ці обставини змінили його матеріальне становище.
Дослідивши надані ОСОБА_1 докази, а саме копію пенсійного посвідчення ОСОБА_5 судом не встановлено, зміни матеріального становища позивача за первісним позовом (до ухвалення судом рішення від 03.12.2018 року про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) або після виникнення цих зобов'язань), оскільки на момент ухвалення рішення Хортицьким районним судом м.Запоріжжя від 03.12.2018року мати ОСОБА_1 ОСОБА_5 була пенсіонером,отримувала державне пенсійне забезпечення та ОСОБА_1 мав на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу) він визнав у повному обсязі, відзив на позовну заяву не надавав, тобто погодився з запропонованим позивачем розміром аліментів.
Доводи представника позивача -адвоката Додонова П.О. про те, що він не погоджується з рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03.12.2019 р., оскільки судом не було враховано, що він має ще на утриманні неповнолітню дитину суд находить голослівним, так як рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя по справі № 337/4970/18 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до закінчення навчання донькою , але не більш ніж до досягнення нею 23-річного віку набрало законної сили 03.01.2019 року, тобто не було оскаржено відповідачем до Запорізького апеляційного суду ,що свідчить про погодження ОСОБА_1 з ухваленим рішенням Хортицьким районним судом м.Запоріжжя 03.12.2018 р.
Отже, вимоги позивача щодо зміни його матеріального стану саме у період часу з 03.12.2018р. на день звернення до суду із позовом 18.03.2019р. не є належним чином обґрунтованими, оскільки позивачем ОСОБА_1 не доведено підтвердження додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини та матері.
Крім того, мати ОСОБА_1 ОСОБА_5 отримує державне соціальне пенсійне забезпечення.
Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Згідно ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи те, що позивач працездатний, працює, отримує стабільний дохід, має задовільний стан здоров'я, будь-яких інших належних та допустимих доказів (крім копії документів, що підтверджують наявність на його утриманні дитини), а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, адже факт наявності у позивача іншої дитини, яку він утримує, не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру.
Від так, суд приходить до висновку, що розмір стягуваних аліментів за рішенням суду 03.12.2018 року не є завищеним та не призводить до погіршення матеріального становища позивача та відповідача за зустрічним позовом, а тому суд залишає без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 .
Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 в обгрунтування своїх зустрічних позовних вимог до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, що стягнуті на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 на час її навчання на підставі рішення суду від 03.12.2018р. з 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача ОСОБА_1 до 1/2 частини посилалася на скрутне матеріальне становище,понесені витрати на утримання доньки ОСОБА_3
ОСОБА_2 надала суду квитанції про сплату вартості навчання у навчальному закладі, однак зазначений факт не може слугувати підставою для збільшення розміру аліментів, оскільки ОСОБА_1 регулярно, щомісячно сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 на період навчання у визначеному судом розмірі (1/4 частина заробітку (доходу). Факт ухилення ОСОБА_1 від сплати аліментів судом не встановлено, а обов'язок щодо утримання дитини є обов'язком обох батьків .
Згідно статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
За статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Отже, проаналізувавши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріальний стан сторін та наявність додаткових витрат суд дійшов висновку, проаналізувавши можливість надання матеріальної допомоги як вимогу ст.199 СК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів задоволенню не підлягають через недоведеність зміни (погіршення ) матеріального стану на момент звернення до суду. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, на період навчання також не підлягають задоволенню, оскільки позивачем за зустрічною позовною заявою не надано належних доказів про погіршення сімейного, так і матеріального становища.
З дослідженої у судовому засіданні довідки з місця роботи ОСОБА_1 , вбачається, що середньомісячний заробіток позивача за період з березня 2019р. по серпень 2019р. включно, становить 32941,65 грн. без утримання із заробітної плати обов'язкових платежів та внесків. Враховуючи наявність у ОСОБА_1 родини та іншої дитини, окрім повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка також потребує утримання, тому ці обставини не надають можливості суду вважати можливим стягнути з ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 на період навчання аліменти у розмірі, більшому ніж було раніше встановлено рішенням суду у розмірі (1/4 частини від заробітку (доходу)).
Згідно статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Тобто, судом не встановлено жодних правових підстав для зміни (зменшення або збільшення) розміру аліментів, визначеного рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03.12.2018 р.
Суд вважає, що у даному випадку розмір аліментів, які щомісячно сплачує ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 на час її навчання у визначеному раніше судом розмірі - 1/4 частини від доходу (заробітку) платника - є розумним, не суперечить приписам норм сімейного права, а також буде справедливим балансом між захистом прав повнолітньої доньки на час її навчання, а також захистом прав сторін справи з урахуванням майнового стану кожної з них.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача у разі відмови у позові.
Згідно з п.6 ч.3 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі відмови у позові віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 137,141, 259, 263-265, 268,ЦПК України, ст.ст. 180- 184, 191, 192 СК України суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя на протязі тридцяти днів після проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 23.10. 2019 року.
Суддя: С.А.Ширіна
21.10.2019