1Справа № 335/5615/19 2/335/1882/2019
18 жовтня 2019 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Гашук К.В., за участі секретаря судового засідання Якимової О.С., перекладача Пікуленко Я.В., позивача ОСОБА_1 , представника Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Проценко Ю.В., відповідача ОСОБА_2 , її представників - адвоката Баришнікова А.Г., адвоката Железняк-Кранг І.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Баришнікова Андрія Григоровича про письмове опитування позивача ОСОБА_1 , про допит позивача ОСОБА_1 в якості свідка, клопотання ОСОБА_2 про витребування інформації щодо перетинання кордону позивачем ОСОБА_1 та підстав перебування його на території України,
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації по Хортицькому району Запорізької міської ради, про забезпечення повернення дитини до Мексиканських Сполучених ОСОБА_3 .
Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Баришніковим А.Г. подані клопотання про письмове опитування позивача ОСОБА_1 (Т. 3 а.с. 120-122) та про його допит в якості свідка (Т. 3 а.с. 131-134). В обґрунтування клопотань представник відповідача зазначав, що позивач як свідок може повідомити обставини, які стосуються інтересів дитини, щодо якої вирішується цивільна справа.
Крім того, ОСОБА_2 подано клопотання про витребування доказів (Т. 4 а.с. 79-81), в якому вона просить витребувати від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повну інформацію про перетинання державного кордону України Сото ОСОБА_4 Едуардо за період з 01.06.2018 року по 09.10.2019 року із зазначенням дат перетину, підстав та напрямку перетину, а також інформацію про те, чи на законних підставах перебуває позивач у справі на території України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що витребування вказаної інформації необхідно для з'ясування питання законності перебування позивача на території України, що тягне за собою встановлення обставин, які свідчать про розповсюдження на нього прав та обов'язків, визначених законом.
У підготовчому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 , її представники адвокати Баришніков А.Г. та Железняк-Кранг І.В. клопотання підтримали та просили їх задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 , представник Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Проценко Ю.В. проти задоволення вказаних клопотань заперечували.
Заслухавши клопотання, думку учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах вирішуваних питань, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦПК України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
При цьому, виходячи з положень ч. 6 ст. 93 ЦПК України учасник справи у встановлених цією нормою випадках вправі відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Отже, у даному випадку питання позивачеві відповідач та її представник мали змогу поставити у першій заяві по суті справи, якою є відзив на позовну заяву.
ЦПК України не передбачено можливості проведення опитування на підставі клопотання учасника справи (в даному випадку представника відповідача) із винесенням відповідної ухвали суду.
Таким чином, оскільки відсутні законні підстави для задоволення клопотання про письмове опитування позивача, суд доходить висновку про необхідність відмови в його задоволенні.
Поряд із цим, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу та її представнику право поставити вказані у клопотанні питання під час надання пояснень позивачем в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 92 ЦПК України сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
Таким чином, вказана норма передбачає можливість допиту, зокрема і позивача, як свідка у цивільній справі лише за його згодою, в тому числі за власною ініціативою.
Натомість, у даному випадку позивач вказаної згоди не висловлював, більш того він заперечував проти його допиту в якості свідка, посилаючись на те, що його покази будуть використані відповідачем проти нього.
Крім того, обґрунтовуючи клопотання представник відповідача посилався на підстави, визначені ст. 91 ЦПК України для виклику свідка. Частиною 2 цієї статті передбачено, що у заяві про виклик свідка мають бути зазначені обставини, які він може підтвердити.
Проте, у клопотанні представника відповідача вказані обставини не конкретизовані, оскільки клопотання містить лише посилання на можливість повідомлення позивачем обставин, які стосуються інтересів дитини. Однак, про які саме обставини та інтереси дитини йдеться, не вказано.
Крім того, представник відповідача у своєму клопотанні посилався на загальні норми Конституції України, Бангалорські принципи поведінки суддів щодо можливості особи бути заслуханою. У цей же час, відсутність законних підстав для допиту позивача в якості свідка у цій справі не позбавляє права останнього бути заслуханим судом у якості позивача.
Таким чином, оскільки відсутні законні підстави для задоволення клопотання про допит позивача в якості свідка, суд доходить висновку про необхідність відмови в його задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1 та 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують позовні вимоги про забезпечення повернення дитини до Мексиканських Сполучених ОСОБА_3 , та обставини, викладені у запереченнях проти позовних вимог.
Обґрунтовуючи клопотання про витребування інформації, відповідач зазначала, що ці обставини необхідно встановити для того, щоб встановити чи набув позивач ОСОБА_1 цивільних прав та обов'язків позивача.
Разом з тим, вказані обставини не входять до предмета доказування у справі. До того ж, законність або незаконність перебування іноземця не території України жодним чином не впливає на обсяг його прав та обов'язків, визначених ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Разом із тим, відповідач, яка користується правовою допомогою адвокатів ОСОБА_5 та Железняк - Кранг І.В., не надала суду доказів на підтвердження обставин, що інформація, яку вона просить витребувати суд, не може бути отримана самостійно її адвокатами.
З огляду на викладені вище обставини підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 92, 93, 174, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотань представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Баришнікова Андрія Григоровича про письмове опитування позивача ОСОБА_1 та про допит позивача ОСОБА_1 в якості свідка відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування інформації щодо перетинання кордону позивачем ОСОБА_1 та підстав перебування його на території України відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя К.В. Гашук