Справа № 221/7508/19
Провадження № 3/221/2899/2019
08 жовтня 2019 року м. Волноваха
Суддя Волноваського районного суду Донецької області Мохов Є.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
за ч.1ст.130КУпАП,
встановив :
До суду надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якого він 20.09.2019 року о 14.15 годині в м. Волноваха по вул. Ломаносова, буд. 34, керував власним транспортним засобом мопед "Сузук", без номерного знаку, з наявними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння обличчя). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відмовився у присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, та пояснив, що алкогольні напої він у той день не вживав, був тверезий. У цей час його зупинили працівники поліції з приводу перевірки документів. Документи, які посвідчують технічний засіб для встановлення алкогольного сп'яніння та відомості, щодо віднесення цього засобу до визначеного законодавством переліку технічних засобів, працівники поліції йому не надали, зазначивши, що завжди користуються лише «Драгером». Понятих при визначенні ознак сп'яніння, перевірки документів не було. Просив закрити провадження у справі.
Вислухавши пояснення, перевіривши матеріали справи, вважаю необхідним провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до ст.280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Так, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, … а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, та кореспондується в даному конкретному випадку з вимогами п.2.5 ПДР України (в редакції постанови КМУ № 161 від 22.03.2017), згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться мова у п.2.5 ПДР, є визначена у ст.266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ 10.11.2015 № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в МЮ 11.11.2015 за № 1413/27858) і п.п.3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння і безпосередньо порядок проведення такого огляду.
Згідно встановленої вказаним законодавством України процедури, огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, у присутності 2-х свідків.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу. Результати огляду зазначаються у відповідному акті. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення і проводиться в присутності поліцейського.
При цьому, слід зазначити, що згідно Розділу 9 Інструкції, огляд водія на стан сп'яніння проводиться виключно у разі, якщо у поліцейського є достатні, об'єктивні та обґрунтовані підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у відповідності з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а сама вимога поліцейських у будь-якому разі має бути законною і вмотивованою, тобто мати певні підстави неспростовного характеру, які б вказували на перебування особи в певному стані сп'яніння поза розумним сумнівом, а не бути надуманою, вигаданою чи перебільшеною.
З огляду на викладене, процедурі огляду на стан сп'яніння має передувати конкретна підстава, що дає право поліцейському як представнику органу державної влади вимагати від водія вчинення певних дій, передбачених законодавством України про адміністративні правопорушення, в даному випадку п.2.5 ПДР.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №050238 від 20.09.2019р. ОСОБА_1 маючи такі ознаки сп'яніння як «запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння обличчя» відмовився продути алкотест «Драгер» та пройти огляд в медичному закладі.
Однак до матеріалів справи не додано жодного підтвердження наявності таких ознак у водія, яким чином поліцейські встановили та зафіксували такі ознаки. Відсутній сертифікат алкотеста.
Відповідно до вимог п. 8 зазначеної інструкції передбачено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Однак, у матеріалах справи таке направлення відсутнє, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння. Таким чином, водій був позбавлений можливості у встановленому законом порядку пройти відповідний огляд.
Поняті ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на виклики суду не з'явились, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити їх свідчення, зокрема у добровільності та об'єктивності їх надання.
З урахуванням установлених обставин, враховуючи відсутність будь-якого доказу вчинення ОСОБА_1 порушення, суд доходить висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки встановлено, що процедура проведення щодо водія ОСОБА_1 освідування була порушена, підтверджень наявності ознак алкогольного сп'яніння матеріал не містить, отже підстав для проходження ним освідування не було, відтак не можна визнати, що водій порушив п.2.5 ПДР України, що підпадає під диспозицію ч.1 ст. 130 КУпАП. Отже вищезазначений протокол складений з суттєвим порушенням діючого законодавства, а тому не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Беручи до уваги вищенаведені обставини, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не підтверджений належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись, статтями 130, 221, 247, 280, 284, суд
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Є.І.Мохов