Справа № 646/7532/18 Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/2478/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ч.3 ст.185 КК України
17 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
законних представників
неповнолітніх - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_14 на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 6 червня 2019 року, стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,-
Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 6 червня 2019 року
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, з середньою освітою, учня 11-В класу Харківської вечірньої (змінної) школи ІІ-ІІІ ступеню № 5, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
1. 14.02.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 104 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;
2. 09.08.2017 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 104 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
3. 21.01.2019 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.71 КК України, до 4 років 8 місяців позбавлення волі,-
визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України - 2 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.185 КК України - 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_9 призначено покарання - 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.01.2019 року, ОСОБА_9 призначено остаточне покарання - 5 років позбавлення волі.
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Харкова, громадянин України, з неповною середньою освітою, учень 9-Б класу Комунального закладу «Харківська загальноосвітня санаторна школа інтернат І-ІІ ступенів №11», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимий:
- 21.01.2019 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст.75, 104 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,-
визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначено покарання - 3 роки позбавлення волі.
Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.01.2019 року, яким ОСОБА_10 засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.ст.75,104 КК України, з іспитовим строком на 1 рік - виконувати самостійно.
Вказаним вироком встановлено, що 20.10.2017 у темний час доби приблизно з 00-00 години до 00-30 години ОСОБА_9 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , де ОСОБА_15 здійснює свою підприємницьку діяльність з ремонту мобільних телефонів, та діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_10 , маючи спільний з останнім злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за чужий рахунок, вважаючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження вхідних дверей, які ведуть до середини приміщення, за допомогою раніше заготовленої металевої відкрутки, проникли до середини приміщення, де побачили стіл з шухлядками, звідки таємно викрали майно, а саме: мобільний телефон ТМ «Lenovo A1000», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1153 від 19.03.2018 - 765 гривень, який належав ОСОБА_16 , мобільний телефон ТМ «SonyXperiaSPC5302», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1153 від 19.03.2018 - 1155 гривень, який належав ОСОБА_17 , портативну колонку марки «ZealotS5», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1153 від 19.03.2018 - 282 гривень, яка належала ОСОБА_15 , ноутбук ТМ «ASUS» модель Ч55Ф, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1369 від 22.03.2018 - 3212 гривень, який належав ОСОБА_15 , зарядний пристрій ТМ «VoltexUSB 2A», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1152 від 19.03.2018 - 30 гривень, який належав ОСОБА_15 , мобільний телефон ТМ «Nokia Asha 300», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1152 від 19.03.2018 - 275 гривень, який належав ОСОБА_15 , , мобільний телефон ТМ «HTS» моделі «315Е», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1523 від 07.05.2018 - 973 гривень, який належав ОСОБА_18 , мобільний телефон ТМ «Lenovo» моделі «А516», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 1523 від 07.05.2018 - 838 гривень, який належав ОСОБА_19 .
Після чого, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з місця скоєння злочину з вищезазначеним викраденим майном зникли та розпорядилися ним на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_15 , матеріальну шкоду на загальну суму 3800 гривень, потерпілому ОСОБА_17 , матеріальну шкоду на суму - 1155 гривень, потерпілому ОСОБА_16 , матеріальну шкоду на суму - 765 гривень, потерпілому ОСОБА_20 , матеріальну шкоду на суму - 1710 гривень, потерпілому ОСОБА_18 матеріальну шкоду на суму - 973 гривень, потерпілій ОСОБА_19 матеріальну шкоду на суму - 838 гривень.
Крім того, 02.08.2018 близько 02-30 годині неповнолітній ОСОБА_9 разом з неповнолітнім ОСОБА_10 , знаходячись поблизу магазину «Пробірка», який розташований за адресою: м. Харків, проспект Петра Григоренка, 18-А, діючи за сумісним наміром, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, прослідували до вхідних дверей вказаного магазину. Після чого, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, спільно, з єдиним наміром, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за чужий рахунок, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою викрутки, яку ОСОБА_9 заздалегідь взяв з собою, шляхом віджиму вхідних дверей відчинили вхідні двері магазину «Пробірка» та зайшли всередину приміщення, тим самим незаконно проникли до нього, підійшли до прилавку, під яким побачили грошові кошти в сумі 2500,00 гривень належні потерпілій ОСОБА_21 та викрали їх, спричинивши останній матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Продовжуючи свої сумісні злочинні дії, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , з місця скоєння злочину з викраденими грошовими коштами втекли, розпорядившись ними в подальшому на власний розсуд, чим спричинили матеріальну шкоду потерпілій на загальну суму 2500,00 гривень.
Крім того, 05.09.2018, ОСОБА_9 у темний час доби приблизно о 01-54 годині, перебуваючи за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 244, біля приміщення ломбарду ПТ «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» здійснюють підприємницьку діяльність, побачив на фасаді приміщення ломбарду камеру відео спостереження та в ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою наживи, діючи умисно, повторно, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, демонтував з каркасу приміщення ломбарду, камеру відео спостереження ТМ «HIKVISION» моделі «DS-2 CE56D0T-IRMMF», вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3539 від 14.09.2018 - 662 гривень, яка належить ПТ «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал».
Після чого, ОСОБА_9 , з місця скоєння злочину з викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв ПТ «Климчук і Компанія «Ломбард Капітал» матеріальну шкоду на вищезазначену суму.
Крім того, 05.09.2018, ОСОБА_9 у темний час доби приблизно о 01-58 годині, перебуваючи за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 244, біля магазину «Lifecell», де здіснює підприємницьку діяльність ОСОБА_22 та діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_10 , маючи спільний з останнім злочинний умисел, спрямований на тамєне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за чужий рахунок, вважаючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом віджиму вхідних дверей за допомогою раніше заготовленої металевої викрутки, проникли до середини магазину «Lifecell», де таємно зі стендів, викрали майно належне ОСОБА_22 , а саме: мобільний телефон ТМ «Samsung» моделі «J 3 2017», мобільний телефон ТМ «Huawei» моделі «Y3 2017», мобільний телефон ТМ «Generalmobile», моделі GM8, мобільний телефон «Alcatel» моделі 5010D та стартові пакети оператора мобільного зв*язку «Lifecele» у кількості 7 штук, загальною вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3540 від 19.09.2018 - 12 143 гривень.
Після чого, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з місця скоєння злочину з викраденим майном зникли та розпорядились ним на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_22 матеріальну шкоду на вищезазначену суму. Не погодившись з рішенням районного прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_23 та обвинувачені ОСОБА_24 , ОСОБА_25 подали на нього апеляційні скарги.
Обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в апеляційних скаргах, які за своїми апеляційними доводами та вимогою є тотожними, просять вирок суду першої інстанції змінити та пом'якшити їм призначене покарання. В обґрунтування свої апеляційних доводів посилаються на те, що вони є неповнолітніми та щиро каються у вчиненому.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_14 в апеляційній скарзі просить вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_10 змінити, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.ст.75,104 КК України, з іспитовим строком на 2 роки. В обґрунтування своєї позиції захисник послався на те, що ОСОБА_10 раніше не судимий, є неповнолітнім, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку у психоневрологічному диспансері «Міської дитячої лікарні №5», відповідно до висновку судової психолого-психіатричної експертизи у нього є психічні вади, він відстає у розвитку від однолітків, ставлення до навчання вкрай неоднозначні та погані, проживає в неповній родині з матір'ю одиначкою, яка належного контролю над сином не здійснює, навчальної та домашньої дисципліни не забезпечує, неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності, за неналежне виховання дитини. Крім того, суд в повному обсязі не врахував, що ОСОБА_10 є неповнолітнім, щиро покаявся та повністю визнав свою провину. Наголосив, що повинен був проінформувати обвинуваченого та потерпілого щодо можливості примирення між ними, оскільки таке примирення може бути досягнуто, у тому числі під час судового розгляду.
Заслухавши доповідь головуючого судді; доводи обвинувачених та їх захисників та законних представників, які підтримали подані апеляційні скарги; заперечення прокурора, який вважав оскаржений вирок законним та обґрунтованим, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції розглянув провадження щодо обвинувачених у повній відповідності норм КПК України та обґрунтовано дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та обвинуваченого ОСОБА_10 за ч.3 ст.185 КК України.
Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення злочину, що зазначені у вироку, та кваліфікація дій обвинувачених в апеляційних скаргах не оспорюються, а тому, у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, ці обставини в апеляційному порядку не перевіряються.
Перевіряючи вирок в частині правильності призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо та правильно врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особу винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до норм ст. 65 КК України та роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Як убачається з оскаржуваного вироку, обвинуваченого ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, та призначено йому остаточне покарання, із застосування ч.4 ст.70 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі, а обвинуваченого ОСОБА_10 визнано винним у вчинені злочину, передбаченому ч.3 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. При цьому належить взяти до уваги те, що суд мотивував таке рішення не лише ступенем тяжкості вчиненого злочину, але при цьому визнав та врахував обставини, що пом'якшують покарання щодо обох обвинувачених, у виді щирого каяття та вчинення злочину неповнолітніми. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Крім того, суд при призначенні покарання врахував дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який раніше двічі судимий, за корисливі злочини проти власності, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку у психоневрологічному диспансері «Міської дитячої лікарні №5», згідно висновків судово-психіатричної експертизи №722 від 25.09.2018 року та №792 від 23.10.2018 року на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі соціалізованого розладу поведінки, за місцем навчання характеризується задовільно, проживає в неповній родині, з матір'ю та малолітнім братом, не підкорюється домашній дисципліні, самовільно залишає житло у нічний час.
А також дані про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , який на час вчинення злочину був не судимий, однак 21.01.2019 року засуджений Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України, тобто за корисливий тяжкий злочин, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, знаходиться на диспансерному обліку у психоневрологічному диспансері «Міської дитячої лікарні №5», згідно висновків судово-психіатричної експертизи №723 від 25.09.2018 року та №793 від 23.10.2018 року на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі соціалізованого розладу поведінки, за місцем навчання характеризується незадовільно, проживає в неповній родині, з матір'ю, з початку навчального 2018 року по 31.10.2018 року був присутнім у навчальному закладі лише п'ять разів, інтерес до навчальної діяльності не проявляє, пропускає заняття без поважних причин, заради втіхи може знущатися над іншими дітьми, мати належного контролю над сином не має і не є для нього авторитетом, ОСОБА_10 не підкорюється, як навчальній, так і домашній дисципліні, старший брат ОСОБА_10 на даний час засуджений та відбуває покарання, сім'я перебуває на обліку сімей, що опинилися в складних життєвих обставинах з 2008 року.
Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_14 про неврахування зазначених вище відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки всі перелічені захисником відомості були вивчені судом першої інстанції були враховані при призначенні покарання ОСОБА_10 .
Судом також враховано те, що висновки досудової доповіді органу пробації, відповідно до якої виправлення ОСОБА_10 та ОСОБА_9 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства, що спростовує доводи захисника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_14 про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства.
Вказані обставини чітко, логічно та мотивовано вказані у мотивувальній частині вироку при обґрунтуванні судом певного виду та міри покарання, які призначено обвинуваченим.
Апеляційні доводи обвинувачених про зайву суворість призначеного покарання та апеляційні доводи захисника ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_14 про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з урахуванням фактичних обставин справи, тяжкості вчинених злочинів та вищенаведених даних про осіб обвинувачених, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Згідно даних кримінального провадження та поданих апеляційних скарг об'єктивно відсутні інші обставини ніж ті, що встановлені судом першої інстанції, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а твердження апелянтів щодо неналежного їх врахування повністю спростовуються висновками суду, зазначеними у оскаржуваному вироку.
З приводу тверджень обвинувачених про те, що вони повністю визнали свою вину у вчиненому злочині, щиро розкаялися, сприяли розкриттю злочину та встановленню істини по справі, колегія суддів дійшла висновку, що такі доводи апелянтів, враховуючи обставини вчинених злочинів та особи обвинувачених, не можуть зменшувати їх відповідальності за вчинене.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також попередження вчинення ними нових злочинів не можливе без їх ізоляції від суспільства, а призначення більш м'якого покарання - не стане ефективним та дієвим для досягнення мети щодо їх виправлення.
За таких обставини, апеляційне прохання обвинувачених про зміну вироку та пом'якшення їм покарання, з урахуванням наведених ними доводів, належить вважати безпідставним, оскільки вони мають суто суб'єктивний характер, тобто наведені ними доводи не можуть вважатися достатніми підставами для призначення обвинуваченим більш м'якого покарання або звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що при призначенні обвинуваченим покарання, суд у повній мірі дотримався вимог кримінального закону, що містяться у нормах ст.ст. 65, 66, 67 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання.
З огляду на викладене, при апеляційному перегляді кримінального провадження не встановлено підстав для будь-якого пом'якшення покарання обвинуваченим .
Призначене судом першої інстанції покарання у той спосіб, як це зазначено у вироку, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування ухваленого обвинувального вироку, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 405, 407 ч.1 п.1, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_14 залишити без задоволення.
Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 6 червня 2019 року, стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.
Судді
________________ ________________ _______________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4