Провадження №11кп/818/1554/19 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 Справа №644/6606/18 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.187 КК України
21 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 січня 2019 року, -
Вказаним вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Могільов Республіки Білорусь, громадянку Республіки Білорусь, із середньою технічною освітою, вдову, яка має повнолітню дитину, не працює, раніше не судима, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винною у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, та їй призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 залишено раніше обраний у вигляді домашнього арешту.
В силу ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбуття призначеного їй покарання, якщо вона протягом 2 років випробувального строку не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї зобов'язання.
На ОСОБА_7 покладено обов'язки, передбачені п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вироком районного суду встановлено, що 04 серпня 2018 року, близько 18.00 години, ОСОБА_7 , знаходячись на 9-му поверсі 3-го під'їзду будинку АДРЕСА_3 , реалізуючи свій заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, яке є небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, з корисливих мотивів, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення суспільних відносин у сфері власності, а також спричинення шкоди здоров'ю потерпілої та бажаючи їх настання, цілеспрямовано дочекалась ОСОБА_9 біля ліфту, і коли остання вийшла на 9-му поверсі, ОСОБА_7 , тримаючи в правій руці молоток, який заздалегідь підготовила для нападу, підійшла до ОСОБА_9 , після чого нанесла їй удар молотком, цілячись у ділянку голови, однак, схибила і попала молотком в ділянку лівого плеча, спричинивши своїми діями потерпілій садно на тлі синця на передній поверхні лівого плеча у верхній третині, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, після чого схопивши потерпілу лівою рукою за золотий ланцюжок, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3267 від 20.08.2018р. - 11616,32 гривні з золотою ладанкою, вартістю згідно висновку вищезазначеної експертизи - 3637, 68 гривень, та розірвала його, після чого спробувала нанести ОСОБА_9 ще декілька ударів молотком в ділянку голови та тулубу, однак, наступні удари не досягли мети через активний опір потерпілої, яка захищаючись, намагалась вихватити молоток і врешті перехопила рукою молоток, яким ОСОБА_7 намагалась нанести удари та не дала їй цього зробити. Після чого ОСОБА_7 схопила з підлоги пакет, який випав з рук ОСОБА_9 під час нападу, в якому знаходились: продукти, пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_9 , мобільний телефон Nokia 1280 та мобільний телефон Nokia 6233, вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи № 3267 від 20.08.2018р. відповідно 163 гривні та 350 гривень, що належали ОСОБА_9 , а також свою жіночу сумку, яка також знаходилась на підлозі, і побігла сходами вниз до виходу з під'їзду, після чого з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись майном потерпілої на власний розсуд, спричинивши їй матеріальну шкоду на загальну суму 15767 гривень.
Вказані дії обвинуваченої судом кваліфіковані за ч.1 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок районного суду в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині застосування ст. 75 КК України та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, внаслідок м'якості; ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 187 КК України у виді 5 років позбавлення волі. В обґрунтування апеляції вказала, що судом безпідставно застосовано положення ст. 75 КК України, у зв'язку з чим призначено покарання, яке не є достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів. Звертає увагу, що обвинувачена вчинила злочин стосовно жінки похилого віку із застосуванням насилля, що вказує на цинічність та небезпечність її дій. Також вказала, що по справі відсутнє щире каяття обвинуваченої, її показання про те, що вона не мала умислу на завдання потерпілій тілесних ушкоджень спростовуються дослідженими судом доказами; ОСОБА_7 не працює, її мати та син, які начебто знаходяться на її утриманні, проживають на території Республіки Білорусь.
Заслухавши доповідь головуючого судді, з'ясувавши думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу; обвинувачену та захисника, які заперечували проти апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Обгрунтованість засудження ОСОБА_7 та правильність кваліфікації її дій за ч. 1 ст. 187 КК України учасниками розгляду не оспорюється.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України апеляційний суд переглядає вирок щодо ОСОБА_7 в межах поданої апеляційної скарги, а саме в частині правильності призначення покарання.
При призначенні покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його суспільну небезпечність, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Судом першої інстанції при призначенні покарання враховані ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, суспільну небезпечність та наслідки злочину, дані про особу обвинуваченої, яка є громадянкою Республіки Білорусії, вдова, має на утриманні матір похилого віку та сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше на території України до кримінальної відповідальності не притягувалась, проживає у місті Харкові за договором оренди квартири від 07.08.2018 р.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 , суд визнав щире каяття обвинуваченої.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_7 , визнано вчинення нею злочину щодо особи похилого віку.
Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 187 КК України у виді 3 років позбавлення волі, з чим погоджується й апеляційний суд.
Покарання за вказаним складом злочину у виді 5 років позбавлення волі, що запропоноване прокурором в апеляційній скарзі, є занадто суворим та не співмірним із скоєним ОСОБА_7 кримінальним правопорушенням та його наслідками.
Довід прокурора в апеляційній скарзі про відсутність з боку обвинуваченої щирого каяття апеляційним судом перевірений бути не може у зв'язку з відсутністю вимоги апелянта про виключення з вироку цієї пом'якшуючої покарання обставини.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що обвинувачена в судовому засіданні фактично визнала обставини скоєного злочину, пояснила, що шкодує про вчинене та критично ставиться до своїх дій.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора в даній частині немає, призначене за ч. 1 ст. 187 КК України покарання є справедливим та відповідає вимогам ст.65 КК України.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги прокурора про необґрунтоване застосування до обвинуваченої положень ст. 75 КК України, колегія суддів зазначає наступне.
Рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України суд обґрунтував тим, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої та врахувавши вищевказані дані про особу обвинуваченої, районний суд дійшов висновку, що її виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_7 вчинила тяжкий умисний злочин із застосуванням насильства, що є небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, злочин вчинено щодо особи похилого віку.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що син обвинуваченої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є повнолітнім, а тому посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_7 має на утриманні неповнолітню дитину є необгрунтованими.
Враховуючи вказані дані, тяжкість, фактичні обставини злочину, характер дій ОСОБА_7 при його вчиненні, які свідчать про її суспільну небезпечність, апеляційний суд дійшов переконання, що рішення суду про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням не можна вважати обґрунтованим і таким, що відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченої, не є достатнім для досягнення мети покарання, а саме: виправлення обвинуваченої та запобігання вчинення нових злочинів.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при постановленні вироку судом першої інстанції було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України є підставою для його скасування.
У зв'язку з наведеним, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, обвинуваченій ОСОБА_7 слід призначити покарання за вчинення інкримінованого їй злочину у виді позбавлення волі у визначеному районним судом розмірі з його реальним відбуванням, що буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів, відповідатиме вимогам ст.65 КК України, а саме: ступеню тяжкості вчиненого злочину, суспільній небезпечності кримінального правопорушення, особі обвинуваченої та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, п.4 ч.1 ст.420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 січня 2019 року стосовно ОСОБА_7 , в частині призначення покарання, скасувати і ухвалити свій вирок.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 187 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати, починаючи з дня її фактичного затримання.
Взяти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду негайно та направити її до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» для подальшого відбування покарання.
В решті вирок залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженою, що тримається під вартою, в той же строк з дня вручення їй копії вироку.
Головуючий суддя -
Судді: