Справа № 341/642/19
Провадження № 22-ц/4808/1187/19
Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М.
Суддя-доповідач Горейко
22 жовтня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Горейко М.Д., ознайомившись із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду, постановлену у складі судді Юсип І.М. 11 квітня 2019 року в м. Галичі, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі,
Ухвалою Галицького районного суду від 11 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі.
На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, оскільки апелянтом не оплачено судовий збір.
Копія вказаної ухвали суду була направлена ОСОБА_1 23 серпня 2019 року на адресу, зазначену ним в апеляційні скарзі, однак 30 вересня 2019 року повернулася в суд за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с. 64).
02 жовтня 2019 року копія вищевказаної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була направлена апелянту повторно.
З інформації про відстеження поштового відправлення №7601863463474 вбачається, що апелянту повідомлялось про надходження у відділення пошти такого відправлення, однак з невідомих причин ОСОБА_1 у відділення пошти не з'явився та не отримав його.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника не лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Аналогічна позиція щодо обов'язку заявника демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії».
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану ним 20.05.2019 року (надійшла в суд 24.05.2019 року) було залишено без руху з підстав несплати судового збору, а ухвалою від 12 липня 2019 року - повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі від 05 червня 2019 року (а.с. 33, 37).
Отже, апелянт уже вдруге звертається в суд із апеляційною скаргою на ухвалу Галицького районного суду від 11 квітня 2019 року, не оплативши її судовим збором, що свідчить про свідоме затягування ним розгляду справи про стягнення з нього аліментів та про його зловживання процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, ту обставину, що апелянт повторно подав апеляційну і скаргу і повторно не з'являється у відділення поштового зв'язку для отримання судової кореспонденції, а також те, що станом на 22 жовтня 2019 року недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду від 22 серпня 2019 року не усунуті, є всі підстави визнати апеляційну скаргу ОСОБА_1 такою, що неподана, та повернути апелянту.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду від 11 квітня 2019 року вважати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення, однак протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя М.Д. Горейко