Справа № 761/5116/14-ц
Провадження № 4-с/761/173/2019
Іменем України
11 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Позднякову В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою Державного підприємства «Гайсинський спиртовий завод», заінтересовані особи: Державний виконавець Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чорний Володимир Вікторович, Державний концерн спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гекгель Вин Завод» про визнання протиправними дій, скасування постанови,-
04 червня 2019 року до суду надійшла зазначена скарга.
В скарзі скаржник просить: визнати протиправними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чорного В.В. щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 22.05.2019 року ВП №25030444; скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чорного В.В. щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 22.05.2019 року ВП №25030444.
Вимоги скарги обгрунтовані тим, що на виконанні у Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває ВП №25030444 про стягнення з Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь ТОВ «Гекгель Вин Завод» боргу в сумі 1 663 202,39 грн.
25.02.2019 року на адресу заявника надійшла постанова державного виконавця про накладення арешту на майно боржника від 22.05.2019 року.
Заявник вважає постанову незаконною та неправомірною з тих підстав, що заявник є юридичною особою та не несе відповідальності за зобов'язаннями держави та Органу управління майном. Так як заявник не пов'язаний з Державним концерном спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» будь-якими правовідносинами, заявник вважає, що накладення арешту на їх рахунки порушує їх права, тому звернувся до суду з цією скаргою.
В судове засідання представник скаржника не з'явився, звернувся до суду із заявою про слухання скарги в його відсутність.
Представник стягувача, боржника та державний виконавець в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили, пояснення на вимоги скарги не направили.
А тому на підставі положень ч.2 ст.450 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які повідомлені належним чином.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги за наступних підстав.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частина 2 та 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає права та обов'язки державного виконавця.
Згідно з ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чорного В.В. перебуває виконавче провадження №52030444 з виконання виконавчого листа №761/5116/14-ц виданого 19.06.2014 року Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості України «Укрспирт» (ЄДРПОУ 03081223) на користь ТОВ «Гекгель Вин Завод» боргу в сумі 1 663 202,39 грн..
Постановою державного виконавця від 22.05.2019 року в межах зазначеного виконавчого провадження накладено арешт на майно Державного підприємства «Гайсинський спиртовий завод» (ЄДРПОУ 05459105) на тій підставі, що Боржник є засновником зазначеної юридичної особи.
Стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Як визначено статтею 73 Господарського кодексу України, Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
Державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника і органу влади, до сфери управління якого воно входить.
Як вбачається з копії статуту Державного підприємства «Гайсинський спиртовий завод», зазначене підприємство засноване на державній власності, входить до складу Вінницького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Поділляспирт», Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (надалі - концерн «Укрспирт») і підпорядковане Міністерству аграрної політики України (далі - Орган управління майном) (п.1.1 Статуту).
Підприємство є державним унітарним комерційним підприємством. Підприємство є юридичною особою по законодавству України (п.1.3).
Підприємство має самостійний баланс, валютний та інші рахунки в установах банків, печатки із своїм найменуванням та символікою, кутовий штамп, товарний та фірмовий знаки, інші аксесуари (п.1.4 Статуту).
В той же час згідно з п.1.7 Статуту, Підприємство не несе відповідальність за зобов'язаннями держави та Органу управління майном, а Орган управління майном і держава не несуть відповідальність за зобов'язаннями Підприємства.
Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що в порушення вимог діючого законодавства державним виконавцем накладено арешт на майно юридичної особи, яка не несе відповідальність за зобов'язаннями Боржника у виконавчому провадженні, а тому суд приходить до висновку що є законом передбачені підстави для задоволення заявлених вимог скарги в частині скасування постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чорного В.В. про арешт майна боржника від 22.05.2019 року ВП №25030444 в частині арешту майна Державного підприємства «Гайсинський спиртовий завод» (ЄДРПОУ 05459105).
В той же час суд не вбачає підстав для задоволення скарги в частині визнання протиправними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чорного В.В. щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 22.05.2019 року ВП №25030444, оскільки це право державного виконавця виносити постанову для забезпечення виконання рішення суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд
Скаргу Державного підприємства «Гайсинський спиртовий завод», заінтересовані особи: Державний виконавець Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чорний Володимир Вікторович, Державний концерн спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гекгель Вин Завод» про визнання протиправними дій, скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Чорного В.В. про арешт майна боржника від 22.05.2019 року ВП №25030444 в частині арешту майна Державного підприємства «Гайсинський спиртовий завод» (ЄДРПОУ 05459105).
В іншій частині вимоги скарги задоволенню не підлягають.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: Н.Г.Притула