Справа № 761/39730/17
Провадження № 1-кп/761/648/2019
Іменем України
22 серпня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100100011747 від 05 жовтня 2017 року),-
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Головуючим в судовому засіданні поставлено на обговорення питання щодо доцільності тримання під вартою обвинуваченого, оскільки строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , застосованого у вигляді тримання під вартою, спливає 24.08.2019 р.
Прокурор просив продовжити срок дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Заслухавши сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , і при цьому суд враховує дані про його особу, а саме те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, є раніше неодноразово судимий, офіційно не працюючий і ці обставини суд оцінює в рамках наявності ризиків щодо його можливості перешкодити кримінальному провадженню буд-яким чином у разі застосування до нього іншого запобіжного заходу
Також, при вирішенні згаданого питання, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні належні правові підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , а відтак строк тримання під вартою останнього слід продовжити до 20.10.2019 включно.
Крім того суд не визначає обвинуваченому розмір застави, враховуючи, що останній відбуває покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва у виді позбавлення волі строком на 4 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 372, 376 КПК України, суд,-
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 20.10.2019 року включно.
Копію ухвали направити для виконання до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, а якщо суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1