Справа № 620/131/18 Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/1501/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
10 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 23 січня 2019 року про повернення прокурору обвинувального акту стосовно ОСОБА_9 , -
Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 23 січня 2019 року заступнику керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_8 повернутийобвинувальний акт у кримінальному провадженні №42017221400000101 від 06 грудня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
В обґрунтування прийнятого рішення, районний суд зазначив, що в обвинувальному акті зазначено, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.369 КК України, а саме пропозицію, обіцянку та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, начальнику Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_11 , неправомірної вигоди, який не є стороною цього кримінального провадження у розумінні ст. 3 КПК України, а відомості про здійснення або не здійснення досудового розслідування відносно нього відсутні.
Також суд зазначив, що обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими під час досудового розслідування, та правову кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення ч.3 ст.369 КК України, але не зазначено формулювання обвинувачення висунутого ОСОБА_12 .
Не погодившись із зазначеним рішенням районного суду прокурор ОСОБА_8 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 23 січня 2019 року, а обвинувальний акт стосовно ОСОБА_10 повернути до суду першої інстанції для розгляду.
В обґрунтування своєї вимог апелянт вказує на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, адже стороною обвинувачення встановлені обставини та вони ґрунтовно викладені у формі твердження в обвинувальному акті із зазначенням дати, місця, способу вчинення ОСОБА_10 злочину за ч.3 ст.369 КК України, із зазначенням конкретних дій, які обвинувачена вчинила.
Також прокурор посилається на те, що суд в підготовчому судовому засіданні вдався до дослідження фактичних обставин кримінального провадження, посилаючись на невизначеність процесуального статусу особи, якій надавалася неправомірна вигода, що є неприпустимим на цій стадії розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; думку захисника щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення; дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Обвинувачена ОСОБА_10 подала до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просить залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора та провести апеляційний розгляд без її розгляду.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
За приписами ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.291КПК України обвинувальний акт, поряд з іншим, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Пред'явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення.
Формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є обов'язковим, оскільки у відповідності до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд здійснюється лише відносно особи, якій висунуте обвинувачення, і тільки в межах висунутого обвинувачення, згідно до обвинувального акту.
Відповідно до правового висновку, що міститься в постанові № 5-328кс16 від 24.11.2016 року Верховного Суду України, аналіз п.5 ч.2 ст.291 КПК України свідчить, що закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення; 2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва "формула обвинувачення"); 3) формулювання обвинувачення. При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42017221400000101 (арк. 5-7 т. 1 судового провадження), в обвинувальному акті міститься лише виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правова кваліфікація злочину, з посиланням на положення закону і частини статей закону України про кримінальну відповідальність.
Разом з цим, у порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення.
Тобто, прокурором не дотримано вищезазначені вимоги кримінального процесуального закону, оскільки зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42017221400000101 стосовно ОСОБА_10 фактично не вбачається чіткої його структури, яка передбачена п.5 ч.2 ст.291 КПК України.
Недотримання цих вимог закону може негативно вплинути на право обвинуваченої ефективно підготуватися для захисту від висунутого обвинувачення, що стане порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, колегія суддів не може погодитись з апеляційними доводами прокурора, оскільки відсутні правові та фактичні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Поряд з цим, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування оскаржуваної ухвали, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 23 січня 2019 року про повернення прокурору обвинувального акту стосовно ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді -