Справа № 709/1023/19
2-а/709/38/19
07 жовтня 2019 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Чубая В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,
представника відповідача - Лисенка Р.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до УПП в Черкаській області (далі - відповідач-1), ДПП
(далі - відповідач-2), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначалося, що стосовно позивача 13 травня 2019 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Так, на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 гривень за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за невиконання вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).
Позивач вважала оскаржувану постанову винесеною з грубим порушенням вимог законодавства, оскільки відсутня подія правопорушення. Вказувала, що рухалася по автошляху у потоці автомобілів із допустимою швидкістю, однак була зупинена екіпажем поліції, який знаходився за автобусною зупинкою, при цьому на службовому автомобілі були вимкнені проблискові маячки. Причиною зупинки позивача з пояснень працівника поліції стало перевищення нею швидкості руху, що зафіксоване за допомогою технічного приладу. Не погоджуючись з причиною зупинки, позивач пояснила, що рухалася зі швидкістю близько 60 км/год, та не могла рухатися із нижчою швидкістю, через загальний потік автомобілів з метою недопущення аварійних ситуацій. Однак працівник поліції не врахував ані усних, ані письмових пояснень позивача та виніс оскаржувану постанову.Крім того, в п. 9 оскаржуваної постанови інспектором поліції не зазначено будь-яких доказів на підтвердження вчинення правопорушення позивачем. Разом з тим інспектором поліції порушено вимоги ст. 280 КУпАП, оскільки ним не з'ясовано обставин, передбачених цією статтею. При цьому, на думку позивача, швидкість руху її автомобіля, що зафіксована за допомогою приладу "TruCam" не може братися до уваги як доказ, оскільки прилад міг зафіксувати швидкість автомобілю, що їхав попереду. До того ж відсутні свідки правопорушення. У зв'язку з викладеним позивач просила суд визнати дії працівника поліції протиправними, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
Від представника відповідача-1 Скляренко М.О. до суду надійшов відзив, у якому зазначалося, що інспектором поліції Касьяненком О.А. за допомогою лазерного вимірювача швидкості "TruCam" LTI 20/20 (серійний номер ТС000340), було зафіксовано те, як водій транспортного засобу "Audi Q7" (д.н.з. НОМЕР_1 ) в межах населеного пункту рухався зі швидкістю 84 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на
34 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України та був зупинений на підставі ч. 1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію". Після цього інспектор поліції на виконання вимог
п. 2.1 ПДР України попросив позивача пред'явити документи і, встановивши особу водія, розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог
ст.ст. 278-279 КУпАП, роз'яснивши права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП. Розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП на підставі ст.ст. 258, 283 КУпАП, з урахуванням
ч. 2 ст. 33, ч. 2 ст. 36, ст. 252 КУпАП інспектор поліції виніс оскаржувану постанову. Крім того, представник відповідача-1 ствержувала, що виробник приладу "TruCam" (LTI, США) застосував алгоритм шифрування АЕS з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі "TruCam" зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування АЕS забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі "TruCam", а також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом "TruCam". Водночас вказаний прилад пройшов відповідну повірку, а його можливість використання підтверджується експертним висновком державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 27 вересня 2018 року № 04/02/03/-3008. Враховуючи викладене, представник відповідача-1 вважала, що впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення ПДР та проведення їх експертиз не є обов'язковим. Так, автомобіль під керуванням позивача було зупинено на автошляху Н-16 "Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань" на 12 км на відстані близько 400 м від дорожнього знаку 5.45 "Початок населеного пункту", що є достатньою відстанню для зменшення швидкості руху автомобіля до дозволеної в населеному пункті. При цьому, після дорожного знаку 5.45 "Початок населеного пункту" встановлено дорожній знак 5.70 "Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху", що знаходиться на відмітці 12 км + 200 м вказаного автошляху. Твердження позивача, що вона рухалася в межах дозволеної швидкості 60 км/год спростовується відеозаписом та фотознімком, зробленими за допомогою лазерного вимірювача швидкості "TruCam" LTI 20/20. Твердження позивача про невнесення до п. 9 оскаржуваної постанови будь-яких доказів представник
відповідача-1 пояснила недоліком спеціального технічного пристрою (електронного планшету) та спеціальної технічної програми, в якій пункт "до постанови додається" відсутній. Натомість в п. 6 оскаржуваної постанови зазначено, що "швидкість вимірювалась приладом "TruCam" 000340". Не знаходить свого підтвердження також посилання позивача на неправомірність дій працівника поліції відносно процедури розгляду справи та винесення постанови, оскільки спростовується наданими суду відеозаписами. У зв'язку з викладеним представник відповідача-1 просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
У судове засідання позивач не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася за адресою вказаною в позовній заяві.
Представник відповідача-2 Лисенко Р.С. проти розгляду справи без участі позивача не заперечував, позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 13 травня 2019 року серії ЕАВ № 1148070, винесеною інспектором роти № 1 батальйону № 1 УПП в Черкаській області капралом поліції Касьяненком О.А., позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 255,00 гривень (а.с. 4). Відповідно до змісту оскаржуваної постанови позивач 13 травня 2019 року о 13:53 в с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області на автошляху Н-16 11 км + 700 м, керуючи автомобілем "Audi Q7"
(д.н.з. НОМЕР_1 ), в межах дії дорожніх знаків 5.45 (Початок населеного пункту) -
5.46 (Кінець населеного пункту)рухалася зі швидкістю 84 км/год, при цьому перевищила встановлене обмеження швидкості руху на 34 км/год. Показники швидкості вимірювалися за допомогою приладу "TruCam" 000340. Своїми діями позивач порушила вимоги
п. 12.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У своїх письмових поясненнях від 13 травня 2019 року позивач зазначила, що рухаючись по автошляху Черкаси-Золотоноша, не перетинала суцільної осьової лінії дороги. Населений пункт с. Благодатне Золотоніського району Черкаської області знаходиться по правій стороні, а поворот до нього іде в глибину лісу, десь близько 250 м. Порушення ПДР України не визнала, оскільки з часу зупинки її автомобіля проїхало не менше 10 автомобілів зі швидкістю більшою, ніж була зафіксована у її автомобіля. При цьому, під час зупинки її автомобіля на службовому автомобілі працівників поліції були вимкнені проблискові маячки, а сам автомобіль стояв на дорозі ближче до лісу. Вважала роботу працівників поліції незадовільною, оскільки на її думку вони не допомагають правильно організувати дорожній рух, а лише виконують "план по штрафах". З оскаржуваною постановою незгідна, вважала її безпідставною (а.с. 27).
За змістом ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Дорожній знак 5.45 "Початок населеного пункту" позначає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги ПДР України, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Згідно з п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в
п.п. 12.4-12.7 ПДР України (п. 12.9 (б) ПДР України).
Вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:
а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки; б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; в) гучномовного пристрою; г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу (п. 8.9 ПДР України).
Зі змісту позову вбачається, що позивач не погоджується з прийнятою постановою, оскільки під час її винесення не враховано вимог ст. 280 КУпАП, не взято до уваги її усні та письмові пояснення, відсутні свідки вчинення правопорушення. Крім того, в оскаржуваній постанові відсутні будь-які посилання на докази, що підтверджують порушення нею ПДР України, а саме швидкісного режиму. При цьому позивач вважає, що зафіксована швидкість на приладі "TruCam" належить не її автомобілю.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Національну поліцію" поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 7 Закону України "Про Національну поліцію" під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення, зокрема є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
За змістом ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Поліцейський у своїй діяльності зобов'язаний керуватися Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року за № 1395 (надалі - Інструкція).
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ зазначеної Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Таким чином, оцінивши шість відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції, один запис та одне фото з лазерного вимірювача швидкості "TruCam" LTI 20/20 (серійний номер ТС000340), суд дійшов висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення складена правильно, з дотримання вимог норм вказаних вище нормативно-правових актів, без порушення процедури оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП встановлено, що у випадках, передбачених ч.ч. 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі повинна містити вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу.
Так, твердження позивача щодо неврахування її пояснень під час винесення оскаржуваної постанови не знаходять свого підтвердження, а тому суд оцінює їх критично. При цьому з відеозаписів видно, як працівники поліції на вимогу позивача на службовому автомобілі здійснюють об'їзд місця, де зафіксовано правопорушення, а позивач безперешкодно викладає свої заперечення у письмових поясненнях.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином судом не встановлено порушень положень КУпАП в діях працівника поліції під час винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що постанову у справі про адміністративне правопорушення, винесену органами Національної поліції, може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 242-246, 286 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя В.В. Чубай