Справа № 823/615/16
2-адр/703/1/19 .
21 жовтня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Опалинської О.П.
за участю секретаря судового засідання Харченко М.О.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність щодо не виплати вихідної допомоги при звільненні та стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 одноразову (вихідну) грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні дев'ятнадцять календарних років служби та стягнуто з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 29 січня 2016 року по день фактичного розрахунку.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2016 року скасовано частково та прийнято нову постанову у якій відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середнього заробітку за час затримки виплати одноразової допомоги. В рещті постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2016 року залишена без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги скасовано, а постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2016 року залишена в силі.
04 червня 2019 року до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по вищевказаній справі, оскільки судом, при ухваленні рішення по справі не визначено способу виконання судового рішення, а саме не зазначено точної суми, яка підлягає стягненню. Просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на його користь одноразову (вихідну) грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожні повні дев'ятнадцять календарних років служби в сумі 59850 гривень та середній заробіток за ввесь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 29 січня по день фактичного розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення суду, тобто по 17 липня 2019 року в сумі 261954 гривні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився надіслав до суду 27 вересня 2019 року відзив в якому просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення суду.
Згідно ч. 3 ст. 252 КАСУкраїни у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі на задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення наполягав.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення по справі виходячи з наступного.
Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, с Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні питання.
Між тим, з вищевикладеної норми КАС України вбачається, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі позовні вимоги, котрі не вирішені основним рішенням.
Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, або не вирішено питання про судові витрати.
В свою чергу, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
З матеріалів справи вбачається, що згідно листа Головного управління казначейської служби України у Черкаській області від 11 червня 2018 року ОСОБА_1 повернуто виконавчий документ без виконання, оскільки зазначена неправильна адреса боржника та не зазначений код ЄДРПОУ боржника (а.с. 4).
Як вбачається з листа Національної поліції України ГУНП в Черкаській області від 22 лютого 2017 року ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до постанови КМУ від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників» стягнення коштів з бюджетних установ виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства (а.с. 8, 13).
Як вбачається з довідки начальника УФЗБО про розмір щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 на момент звільнення становить 6300 гривень (а.с. 9).
З довідки начальника УФЗБО вбачається, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 07 листопада 2015 року по 29 січня 2016 року становить 17879 гривень 78 копійок (а.с. 10).
Із постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2016 року вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів задоволено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року скасовано, постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2016 року залишено в силі.
Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про прийняття додаткового рішення позивач просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на його користь одноразову (вихідну) грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожні повні дев'ятнадцять календарних років служби в сумі 59850 гривень та середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 29 січня по день фактичного розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення суду, тобто по 17 липня 2019 року в сумі 261954 гривні.
Отже, фактичними вимогами позивача, які зазначені у поданій заяві про прийняття додаткового судового рішення є перегляд вищевказаних висновків суду першої інстанції, шляхом прийняття додаткових судових рішень, якими він вважає за необхідне по-іншому вирішити спір.
Відтак, суд вважає, що задоволення відповідної заяви призведе до зміни прийнятого судового рішення, що є порушенням норм процесуального права та суперечить інституту додаткового судового рішення.
Суд прийшов до беззаперечного висновку, що постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2016 року винесена в межах заявлених позивачем позовних вимог і на підставі законодавства, яке діяло на момент вирішення спору та з докладним викладенням підстав його прийняття із зазначенням в резолютивній частині рішення яким чином необхідно виконувати кожну заявлену позовну вимогу, тому на думку суду зазначена постанова є чіткою, переконливою та зрозумілою, та винесення будь-яких додаткових постанов не потребує.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 229, 252, КАС України,-
вирішив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Шостого Київського апеляційного адміністративного суду, особами, які не були присутні під час проголошення рішення, протягом тридцяти днів з моменту його отримання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Головуючий О.П.Опалинська