Справа № 700/833/19
Провадження № 2/700/350/19
18 жовтня 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Бондарчук Т.І.,
розглянувши у судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/833/19 провадження №2/700/350/19 за позовом ОСОБА_1 до Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,35 га, яка знаходиться в адміністративних межах Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області. За життя спадкодавець залишила заповіт, посвідчений секретарем Журжинецької сільської ради 24.11.2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 17. Як спадкоємець за заповітом фактично прийняла спадщину, так як до дня смерті проживала з ОСОБА_2 без реєстрації та вела з нею спільне господарство. Однак, на даний час позбавлена можливості оформити спадщину в нотаріальній конторі у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку. За таких обставин змушена звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті її тітки - ОСОБА_2 .
Позивач у судове засідання не з'явилася, просила розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Лисянка Черкаської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 27.07.2018 року.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої до складу входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,35 га, яка знаходиться в адміністративних межах Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області.
Згідно із заповітом, посвідченим секретарем Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області 24.11.2009 року, зареєстрованим в реєстрі за № 17, ОСОБА_3 все своє майно заповіла племінниці - ОСОБА_1 .
Позивач як спадкоємець за законом звернулася до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою нотаріуса від 29.06.2019 року № 1114/02-31 їй було відмовлено у вчинені нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Згідно із довідками Лисянської селищної ради Черкаської області від 06.11.2018, 20.12.2018 за №№ 6399, 7065, ОСОБА_2 постійно проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та вели спільне господарство.
Із копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 027904 від 18.09.2003 року, вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 мала земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,35 га в межах Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1218, ч.1 ст.1225, ст.1233 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 до Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,35 га., яка знаходиться адміністративних межах Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Бесараб