Справа № 690/352/19
Провадження № 2/690/213/19
21 жовтня 2019 року м.Ватутіне
Ватутінський міський суд Черкаської області
у складі: головуючого - судді Здоровила В.А.
з участю секретаря Мельник С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -
позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Ворошиловоград, РНОКПП НОМЕР_1 на її користь аліменти в розмірі ј частини всіх видів доходів, починаючи з дня звернення до суду та по період навчання без врахування часу канікул, визначених навчальними планами, але не більш ніж до досягнення нею 23-х років, посилаючись на те, що її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 01.06.1996 зареєстрували шлюб, в період якого ІНФОРМАЦІЯ_2 вона народилася. На даний час вона навчається в університеті ім.Фрідріха-Александра міст Ерлангена та Нюрберга на денній формі навчання за спеціальністю економіка розвитку та міжнародні дослідження. Вона не має можливості працювати, а тому потребує матеріальної допомоги від батьків. Її мама не в змозі самостійно її забезпечити. Батько працездатний, інших утриманців він немає, а тому має можливість надавати їй матеріальну допомогу. За таких обставин вона і змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою від 06.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд даної справи провести у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином (через офіційний веб-сайт Судової влади України), а тому суд вважає, що відповідач в судове засідання не з'явився без поважних причин та вважає за можливе розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів, при цьому виносить заочне рішення. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Суд, дослідивши письмові докази справи, вважає що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.
В судовому засіданні встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого ВРАГС Ватутінського МУЮ Черкаської області 30.01.2002, актовий запис №86 (а.с.6).
ОСОБА_1 на даний час навчається в університеті ім.Фрідріха-Александра міст Ерлангена та Нюрберга на денній формі навчання за спеціальністю економіка розвитку та міжнародні дослідження, що стверджується копією навчальної картки студента (а.с.9). Термін навчання зазначений з 01.10.2018 до 30.09.2020.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту для даних правовідносин визначені Сімейним Кодексом України.
Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).
Аліменти це обов'язок утримання у визначених законом випадках одним членом сім'ї інших, які потребують цього.
Статтею 199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Крім того, обов'язок по утриманню повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не є продовженням обов'язку по утриманню дитини до вісімнадцяти років. Це два самостійні обов'язки, які закріплені в різних главах Сімейного кодексу України. Вони мають власні підстави виникнення і припинення. Розмежування між ними, дійсно, є не досить явним, якщо дитина вирішила продовжити навчання відразу по закінченні загальноосвітнього навчального закладу. Якщо обов'язок по утриманню не виконується добровільно, стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття, з підстав, передбачених статтями 198, 199 СК України, здійснюється у судовому порядку за позовною заявою (абз.4 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 p.).
Відповідно до абз. 1 п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Однак, відповідно до коментованої статті і вказаного роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, обов'язок щодо утримання повнолітніх дочки, сина виникає за умови їх потреби у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням. Про наявність потреби в матеріальній допомозі можуть свідчити навчання на платній основі, необхідність забезпечення житлом за місцем навчання тощо. Докази на підтвердження зазначеної обставини надаються суду заінтересованою стороною.
Однак позивач не надала доказів тому, що вона навчається на платній основі та не додала доказів які інші витрати вона несе у зв'язку з навчанням.
Обов'язок батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, припиняється, якщо відпадає хоча б одна з умов, сукупність яких є необхідною для його виникнення.
Таким чином, цей обов'язок припиняється у разі: а) досягнення дочкою, сином двадцяти трьох років; б) припинення дочкою, сином навчання; в) припинення потреби дочки, сина в матеріальній допомозі; г) припинення можливості батьків надавати матеріальну допомогу; д) смерті (оголошення померлою) однієї із сторін зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При цьому враховуються: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Однак позивач не надала доказів тому, що відповідач може надавати їй матеріальну допомогу. В позовній заяві вказано, що відповідач працює, зареєстрований як ФОП, однак докази тому відсутні. Крім того відповідно до даних Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця, ОСОБА_2 знятий з обліку 24.07.2015.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину слід відмовити.
На підставі ст. 182, 184, 198, 199, 200 СК України та керуючись ст. 4, 12, 77, 78, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280-289, 354, 355, суд -
в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий В.А. Здоровило