Справа № 636/4424/19
22 жовтня 2019 року місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Карімова І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Селеверстової Л.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву, Чугуївському та Печенізькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту смерті, -
Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 .
З метою реєстрації смерті її чоловіка ОСОБА_1 звернулась з відповідною заявою до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву, Чугуївському та Печенізькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, але отримала письмову відмову у реєстрації факту смерті, посилаючись на відсутність документа медичної установи про смерть, розташованої на території підконтрольній Україні.
Встановити вказаний факт смерті необхідно для державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть.
Просить встановити факт смерті ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в сел.Червоний Прапор Перевальського району Луганської області, на час смерті проживав та помер в цьому ж населеному пункті ІНФОРМАЦІЯ_1
Заявник надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та про підтримання заявлених вимог. Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, приходить до наступного.
Згідно з положеннями передбаченими п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.
Відповідно до положень ч. 2 ст.49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Вимогами п. 8 ч. 1 ст.315ЦПК України встановлено те, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно ч. 2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Судом встановлено, що заявник є дружиною померлого, що підтверджується даними ксерокопії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , даними ксерокопії паспорта заявника серії НОМЕР_2 .
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 29.08.2019 № 53, складеного за формою первинної облікової документації № 106/у, затверджених Наказом «Міністерства охорони здоров'я» так званої «Луганської народної республіки» та виданих органами так званої «Луганської народної республіки» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел.Червоний Прапор Перевальського району так званої «Луганської народної республіки» через набряк речовини головного мозку, атеросклеротичний інфаркт головного мозку.
Форма лікарського свідоцтва про смерть, що видається закладами охорони здоров'я або судово-медичною установою та вимоги і підстави його заповнення встановлені Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/у), затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545.
Зокрема, Інструкцією серед іншого встановлено, що: лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину (пункт 2.2.); у разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину (пункт 2.3.); забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлої при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті (пункт 2.4.).
Таким чином, діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється.
З письмової відповіді наданої начальником Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву, Чугуївському та Печенізькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області вбачається, що надана заявником форма документа підтвердження факту смерті ОСОБА_3 не відповідає формі визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», оскільки лікарське свідоцтво про смерть № 53 від 29.08.2019, видане поліклінікою м.Зоринська Первальської центральної районної многопрофільної лікарні так званої «Луганської народної республіки».
Тобто, свідоцтво про смерть видано на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснювали свої повноваження у період його видачі.
Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
У зв'язку з тим, що смерть ОСОБА_3 настала на території де нині жодний орган державної влади України не працює та відбувається антитерористична операція, суд погоджується з тим, що отримати лікарське свідоцтво про смерть, встановленого зразка і виданого компетентним органом державної влади України - є неможливим.
Оскільки реєстрація органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті ОСОБА_3 неможлива, суд вважає за необхідне встановити такий факт, задовольнивши заявлені вимоги, які є доведеними та обґрунтованими.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 258-260, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву, Чугуївському та Печенізькому районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про встановлення факту смерті,задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в сел.Червоний Прапор Перевальського району Луганської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в сел.Червоний Прапор Перевальського району Луганської області через набряк речовини головного мозку, атеросклеротичний інфаркт головного мозку.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручена у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії даного рішення суду.
Головуючий суддя: І.В. Карімов